Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Топоров В.Н. -> "Еще раз об И.Е. BUDH " -> 26

Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.

Топоров В.Н. Еще раз об И.Е. BUDH — Москва , 1996. — 19 c.
Скачать (прямая ссылка): toporovesheraz1996.pdf
Предыдущая << 1 .. 20 21 22 23 24 25 < 26 > 27 28 29 30 31 32 .. 141 >> Следующая

1963 : 114-115; 1970 : 84; 1982 : 116]. 3 археолопчного по-гляду вони були жхпями прип'ятського ареалу культури празь-ко-корчацько*1 керамжи, завдяки чому до розселення швшч-Hime Прип'ят1 вони мали сшльну культуру з волинянами й деревлянами [Седов 1970 : 181]. Вщ деревлян Тх вщмежовувала смуга бол1т, що збереглася й дониш: ця м1сцев1сть майже не заселена. Така територ1альна 1зольовашсть, очевидно, була основною причиною формування окремого схщнослов'янського племеш дрегович1в [Седов 1982 : 116].
ГОвшчшше Прип'ят! в цей час, як i paHime, жили балтш-cbKi племена, що займали споконв1чш земл1 своТх безпосеред-Hix предшв - племен культури штриховано! керамши [Ку-харенко 1980 : 43]. У зв'язку з цим слщ шдкреслити, що характерною особлив^тю етногенезу схщних слов'ян на тери-торп нишшньоТ швшчно-захщноТ УкраТни було те, що про-тягом багатьох стол^ь вони пост1йно заселяли Правобережжя Прип'ят! й не переходили швденноТ меж\ розселення стародав-Hix балтшських племен 5.
Поки що точно не встановлено, коли i за яких обставин л1тописш дреговши масово з'явилися на балтшських землях
5 Щкаво вЦзначити, що, як показали антрополопчш дослщження су-часного твдениоб1лоруського населения, швденною межею балтШсько! антропотьмчно? зони ниш, як i в до1сторичш часи, 6 Припаять [Бунак 1956 : 21; Дяченко I960 ; 18-33].
56
швшчшше Прип'ятк Можна лише бшьш-менш певно твердити, що прийшли вони туди з швдня, 1з земл! деревлян, на думку деяких досл^ниюв, не рашше VIII ст. [Кухаренко 1968 : 45]. Проте, мабуть, в1ропдшше вщнести початок розселення дре-гович1в серед балпв до VII ст. [Купчинський 1980 : 60]. Протягом VIII-X ст. дрегович! колошзували межир1ччя При-п'ят! й ЗахщноТ Двши, асим!лювавши мюцеве балтомовне населения. Вони розселились на cxofli до Дн!пра, на швшчному сход! - до вододшу Друт! й Березини, на niBH04i досягли умовноТ лш!Т Борисов - Заславль, а на заход! широкий бо-лотистий npocrip (т. зв. Вигошвське болото) в1дд1лив дрего-вицьку територ1ю в!д ятвяпв м1ж Ясельдою i BepxHiM Над-н!манням. ГНзнше, в XII-XIII ст., дрегович! разом з Mirpa-щйними потоками шших сх!днослов'янських угруповань (полодьких кривич^в, волинян) освоТли земл! в басейн! Верх-нього Шмана [Седов 1982 : 166]. KpiM цього, дрегович! розселились i по л1вих притоках Прип'ят! - Случ!, Птич1, Лаш та iH. Проникали вони й на швдень, у швшчно-захЦн! райони деревлянських земель. Згодом дрегович! взяли участь i в ос-военн! Берестейщини, хоч основний приплив слов'янського населения в цей репон вщбувався з Волиш [Седов 1970 : 80- 85; 1982 : 116, 119]. Але под!л земл! дрегович1в на дв1 части-ни - давншу швденну, що тяжша до деревлянськоТ терито-р!Т, i швшчну, колон!зовану п!сля IX ст., збер1гся й надал!. Зважаючи на те, що межа м1ж цими частинами в основному зб!гаеться з швденною межею прабалтгёськоТ культури штри-хованоТ керам1ки i суцшьноТ балтШськоТ пдрон!мп на тери-торi 1 БшорусГТ, сл!д визнати, що племшний союз дрегович!в виник у результат! слов'яшзацП автохтонних балтомовних племен.
До входження до складу ДавньоруськоТ держави в X ст. дрегович! жили самобутньо й мали свою полГгичну оргашза-щю з адм!н!стративним центром Туровом. Дреговицькими були також м!ста Случеск (Слуцьк) i Клеческ (Клецьк).
Участь волинян i дрегович1в у заселенш Мвденно-захщноТ частини сучасноТ БшорусГТ спричинилася до утворення сильного етшчно-д!алектного репону, що включав Правобережне Пол1сся та сум1жн1 земл!. Генетична едшсть швденно-захщ-ного ареалу сучасноТ бшоруськоТ етномовноТ територ!Т i Правобережного украТнського Пол!сся п!дтверджуеться сшль-шстю багатьох етнограф!чних реал!й обох цих зон - тишв житла, народного орнаменту, селянського одягу, землероб-ського i рибальського знаряддя тощо [Соболенко 1973 : 177- 179; Молчанова 1973 : 181-184; 196-199; Сергиенко 1973 : 184-187; Браим 1973 : 193-196]. Ця ж генетична едшсть наклала яскравий вщбиток на особливосп швденно-зах!дного
67
нар1ччя б1лорусько1 мови, що виявилося значною Mipoio спо' рщненим з швшчноукрашськими говорами на Bcix мовних р1внях.
2.2.3. ПОЛЯНИ
Незважаючи на виключно важливу роль полян в icTopii схщ-них слов'ян, лггописш зв1стки про цей племшний союз CKyni й невиразш. 3 "Пов1сп временних л гг" довиуемось лише про те, що "ти словЪне пришедше и сЪдоша по Днепру и нареко-шася поляне" (ПВЛ 24); "поляномъ же жившимъ особЪ по го-рамъ симъ, бЬ путь изъ Варяг въ Греки и изъГрекъ по Днепру" (ПВЛ 26); "бяху мужи мудри и смыслени, нарицахуся поляне, от них же есть поляне в КиевЪ и до сего дне" (ПВЛ 26); "поляном же жиущемъ особъ, якоже рекохомъ, сущимъ от рода словЪньска" (ПВЛ 30).
Отже, з лггопису ясно, що поляни жили над Днтром десь у райош Киева в1докремлено вЦ шших сх1днослов'янських племен (це послдовно шдкреслюеться, з чого можна зробити висновок, що поляни, можливо, не входили в дул1бський племшний союз).
Лакошчшсть давньоруських автор1в затруднюе досл1дни-кам точну локал1защю nepBicHo'i територп полян за юторич-ними даними. Протягом тривалого часу Тм выводили невелику смугу вздовж правого берега Дншра нижче Киева, що явно не сшввщноситься з 1'хньою питомою вагою в Давньоруськш державк Нав1ть виникали думки, що окремоУ етшчно! сшль-HocTi поляна школи не було [Середонин 1916 : 144], що цим етношмом називався союз принаймш шести або й биьше сх1д-нослов'янських племен, як1 жили в зош Л1состепу та Степу,- улич1в, тиверщв, хорват1в, бужан, дул!б!в, волинян [Брайчев-ський 1968 : 141-148].
Предыдущая << 1 .. 20 21 22 23 24 25 < 26 > 27 28 29 30 31 32 .. 141 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed