Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.
Скачать (прямая ссылка):
244
до pe4i, не утворили самостийного нар!ччя) вщбулося шзшше унаслщок взаемодп швшчноТ й швденноТ д1алектних макрозон у зв'язку з шднесенням Московського княз1вства з XIV ст. i утворенням у швшчно-схщнш Pyci централ!зованоТ держави.
ротири Д1алектш групи roBopiB нам^ились у давньорусь-кии перюд\на сучаснш украТнсыий мовшй територп: niBHi4Ha (охоплювала також швденно-захщний ареал сучасноТ б1ло-руськоТ мови, а на швдш заходила дещо швденшше сучасноТ п1вденноТ меж! жшських говор1в), що сформувалася на 6a3i племшних д1алект!в шшськоТ групи схщних слов'ян; швден-но-захщна група, яка виникла в ареал! племшних говор1в п!вденноТ групи схщнослов'янських племен; група карпат-ських та закарпатських roBipoK, своерщшсть яких була зумовлена складшстю етногенетичних npoueciB у цьому ареал1* й бере початок, можливо, ще вщ д5алект1в слов'янського населения культури карпатських кургашв II-V ст. н. е., i, нарент, територ1ально обмежена група середньонаддншрянських roBipoK, що виникла на 6a3i своерщного швденного ареалу полянського говору, який зазнав пом^ного тюркомов-ного впливу, принайми!, на лексичному piBHi, в зош посиле-них слов'яно-тюркських контакте. У ход} шзшших Mirpauift населения з ареалу сучасного швденно-захщного нар1ччя украТнськоТ мови J особливо з Волиш й Под1лля, на Середню Над-дншрянщинуГщо почалися, найв!рогщшше, з XIII-XIV ст., MicueBe населения розчинилося серед переважаючих пришель-щв, а йавн1й^середньонаддншрянський гов^, слщ гадати, ^значною Mipoio був перекритий новими д5алектними особли-"востями. У сформованому протягом XVI-XVIII ст. швденно-схщному Hapi44i украТнськоТ мови нащадки говору колишшх швденних полян склали не зовам виразш швшчш гов1рки середньонаддншрянського говору. Тому весь цей roBip зага-лом слщ вважати новоствореним^[Матв!яс 1983 : 59]. ^
Видиення двох Hapi4 у бьлоруськш MOBi - швшчно-схщ-ного й швденно-захщного [Нарысы бел. дыял. 1964 : 386; Блшава, Мяцельская 1980 : 201] було зумовлене двома гене-тично вщмшними трупами давньоруських племен на територп сучасноТ BuopyciT - полоцько-смоленських кривич1в на швшчному сход1 й волинян, спорщнених з деревлянами дрего-вич1в i частини радимич5в - на швденному заход! з Тх вщмшними д1алектами. Середньобиорусью говори, що не ста-новлять окремого нар!ччя, вид5лилися шзшше унаслщок взаемодп обох д1алектних маошв [Нарысы бел. дыял. 1964 : 395].
14. Схема мовного розвитку, що склалася в середин! XIX ст., зпдно з якою процес утворення окремих слов'янських мов являв собою послщовну дифереищащю (диверген-шю) paHime монол!тноТ праслов'янськоТ культурно-етногра-
345
фнчноТ й мовноТ едноси, повшстю спростовуеться сучасними науковими даними. Зокрема, наше дослщження показало, що розвиток схщнослов'янського етномовного ареалу, починаючи вщ праслов'янськоТ доби, вщбувався шляхом оргашчного по-еднання диференцшних та штеграцшних (дивергентних i кон-Еергентних) процеав, один з яких у певш юторичш перюди на якийсь час ставав провщним. Наприклад, переважання ди-ференщйних npoueciB у шзньопраслов'янський перюд супро-воджувалось штеграцшними явищами консолщацп схщнослов'янських племен i виникненням на Середшй i Верхнш Надднтрянщиш сшльносхщнослов'янськоТ етномовноТ ед-HOCTi, а в епоху формування давньоруськоТ народносп та становления й розкв1ту ДавньоруськоТ держави (IX-X ст.) пе-ревагу здобули штегращйш процеси. У добу феодальноТ роз-др1бненосп, з якою в схщнослов'янських говорах зб1глися, зокрема, фонетичш перетворення, що були наслщком занепаду зредукованих ъ та ь, знову стали переважати диференцшш явища, яю змшилися переважанням штегращйних npoueciB у перюд консолщацп трьох окремих схщно-слов'янських етно-мовних ареал1в i формування схщнослов'янських народностей та Тх мов. При всьому цьому шляхи мовного розвитку на Aia-лектному piBHi послщовно визначалися внутршньомовними законом1рностями, a pi3Hi екстралшгвютичш чинники лише накладали noMiTHi (шод1 значш) локальш особливосп на окре-Mi д1алектш ареали. Проте позамовш чинники вщгравали ви-ршальну роль у перерозподш сощально-культурного npio-ритету р1зних д1алектних ареал1в у pi3Hi юторичш перюди та Тх впливу на сусщш говори, чим визначилась, наприклад, провщна роль середньонадднтрянських roBopiB у схщних слов'ян протягом IX-XI ст. (в епоху КиТвськоТ Pyci), зумо-вилось шднесення рол1 галицько-волинських roBopiB у перюд золотоординськоТ навали й усе зростаюче, починаючи з XIV ст., значения московського говору у зв'язку з формуванням цент-рал1зованоТ PocificbKoT держави на швшчно-схщшй Pyci тощо.
15. Р1зномаштш д!алектш процеси, звичайно, не припини-лися й шсля утворення окремих схщнослов'янських мов,- i в цей час виникали HOBi д1алектш риси на Bcix мовних piB-нях, проте вони були локальшшими, шжза сшльносхщносло-в'янськоТ i давньоруськоТ доби, i вже мали виразну нацюнальну специфжу.
УМ0ВН1 скорочення
Скорочення назв мов i dicuietcmie
болг. - болгарська пел. - праслов'янська
бр. - б1лоруська р. - роайська
вл. - верхньолужицька слц. - словацька
др. - давньоруська слн. - словенська
ie. - шдоевропейська стсл. - старослов'янська
