Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Топоров В.Н. -> "Еще раз об И.Е. BUDH " -> 112

Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.

Топоров В.Н. Еще раз об И.Е. BUDH — Москва , 1996. — 19 c.
Скачать (прямая ссылка): toporovesheraz1996.pdf
Предыдущая << 1 .. 106 107 108 109 110 111 < 112 > 113 114 115 116 117 118 .. 141 >> Следующая

Слщ вщзначити, що одшею з найхарактершших рис, як! вщр!зняли давньорусьш говори в ареал1 сучасного швшчно-
240
украТнського та швденно-захщного б{лорусЬкого нар1ч в!д швденних i швденно-захщних roBopiB, що стали основою шв-денно-захщного нар1ччя украТнськоТ мови, було послщовне фонолопчне розргзнення наголошених i ненаголошених скла-д1в. Воно виявилось у неоднаковШ рефлексацп §(а) (p03pia-нення опозицп ? - е у швденних говорах незалежно вщ на-голосу - лише в наголошешй позицп у швшчних говорах), у р1знш рефлексацп ё (Ъ) (вщсутшсть переходу ё ->¦ е у швденних говорах - наявшсть його в наголошешй позицп у швшчних говорах), у розмежуванш рефлекс1в давшх о, е в нових закритих складах (послщовний перехщ о, е > i у б1льшосп швденних roBopiB- рефлексащя о>уо, уе, уи, jl або у, е, и в позицп пщ наголосом i збереження" давнього о в ненаго-лошенш позицп тощо).
8. Своерщш швшчнорусьш д1алектш фонетичш риси знач-ною Mipoio були зумовлеш входженням говор1в - предюв кривицького та словенського д1алект1в до швденнобалтшсько-го етнокультурного й етномовного репону. Саме впливом шв-деннобалтшського мовного союзу, з яким пов'язаш були як балтШсьш, так i захщнослов'янсьш говори, слщ пояснювати наявшсть у MOBi кривич1в i новгородських словен таких яскравих особливостей, як збереження давшх сполук dl, tl (>gl, kl), 36ir або зближення м'яких шиплячих i свистячих, вщсутшсть другоТ палатал1зацп задньоязикових перед голос^ ними переднього ряду. 1нод1 результата цього впливу вияв-ляються на значно ширшому д1алектному ареалi, прикладом чого може бути змша а, 'а > е шсля шиплячих, ц i j, яка об'еднуе Bci швшчнослов'янсью говори, сусщш з швден-нобалтшським етномовним ареалом (псковсько-новгородсьш, швденно-захщш б1лорусьш, полюью украТнсьш, старополь-cbKi й чесью говори). В контексп цього впливу, на наш погляд, слщ розглядати й появу деяких сшльних швшчно-русько-прикарпатських (ниш - швшчноросшських i швден-но-захщних украТнських) мовних особливостей, що виявляють-ся на фонетичному, граматичному й лексичному р1внях. Щодо фонетичних рис ще й ниш чпко вид1ляються вщтягненою назад артикулящею передньоязикового надм'якого д" як проривного г" швденно-захщш наддшстрянсьш, покутсько-бу-ковинськ1, гуцульсьш i схщнокарпатсьш гов1рки архаТчного швденно-захщного нар1ччя украТнськоТ мови, а перехщ дУ - г (на Micui dj) властивий швшчноросшським говорам. Вщзна-чеш ареали зближуе також наявшсть шепелявих з", с" у шв-шчноросшських говорах i дорсально-палатальних дз'ж\ з'ж', с'ш\ ц'4' у швденно-захщних (наддшстрянських, над-сянських, бойшвських) roBipKax украТнськоТ мови, у холм-ських l пщляських roBipKax i спорщнюе Тх з переважною
16 8-1270
241
61лЫпТсТЮ roBopiB П0ЛЬСЬК01 мови, I т. п., хоч при цьому СЛ1Д узяти до уваги той факт, що деяш под^бн! швшчнороайсько-украшсыа мовш явшца (наприклад, рефлексащя ъ > дифтонги, Ъ > /, Наявн1сть нового Ъ) мають зовам 1нше походження. Отже, за вщзначеними тотожними або близькими фонетичними, як i' деякнми граматичними та лексичними явищами, швшчно-росшський i схщноприкарпатський д1алектш ареали слщ вважати двома схщними перифергёними вщгалуженнями колись единого швденнобалтшського мовного союзу, як1 в спри-ятливих умовах законсервувалися й зберегли до нашого часу чимало первкних мовних особливостей.
9. На фонетичних особливостях деяких давньоруських flia-лектних ареал1в позначився вплив шшомовних субстрат1в - балтшського, фшно-угорського i менше - 1ранського. 3 бал-тШським субстратом е серйозш пщстави пов'язувати виникнення повного й окремих тишв дисимшятивного акання, посл!-довне ствердшня Bcix шиплячих та р i виникнення дзекання й цекання у протобморуських говорах тощо. Хоч ui д!алектш особливосп згодом стали найхарактершшими рисами б1ло-руськоТ фонетики, 1дею про те, що б1лоруська мова виникла саме завдяки балтшському субстратов1 [Седов 1970 : 186], слщ визнати не коректною: цей субстрат спричинився лише до поя-ви своерщних Д1'алектних рис у певному perioHi давньоруських roBopiB, у давнину заселеному балтами, що були асиммьоваш схщнослов'янськими племенами. 3 фшно-угорським субстратом ппотетично можна пов'язати pi3Hi типи дисим1лятивного акання, редукцш голосних, зб!г шиплячих i свистячих у деяких швшчно-схщних давньоруських говорах 1 перехщ л > j/ (w) у позици перед будь-яким приголосним у давньоруських говорах в ареал1 асимшьованих схщними слов'янами фшно-угорських племен. 3 {ранським субстратом в1рогщно пов'язувати початок фрикативноТ вимови колишнього проривного g.
10. Pi3Hi давньорусьш Д1алектш ареали вщр1знялися м1ж собою не т1льки новими локальними фонетичними особливостями, але й р!зними темпами (р1зною хронолопею) i р1зною штенсившстю розвитку загальних схщнослов'янських д1а-лектних рис. Зокрема, за темпом занепаду зредукованих дав-ньоруський п!вденно-захщний д1алектний масив, де зредуко-ван1 ъ, ь в основному занепали протягом X-XII ст., проти-ставляеться швшчно-схщному масиву, де цей самий процес вщбувався протягом XII-XIII ст. Перехщ сполук гы, ш, хы>ги, ки, хи, який почався десь i3 середини XI ст. у швденноруських говорах, протягом друго1 половини XII ст. поширився й на протоб!лоруськ1 говори i лише на середину
Предыдущая << 1 .. 106 107 108 109 110 111 < 112 > 113 114 115 116 117 118 .. 141 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed