Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Топоров В.Н. -> "Еще раз об И.Е. BUDH " -> 111

Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.

Топоров В.Н. Еще раз об И.Е. BUDH — Москва , 1996. — 19 c.
Скачать (прямая ссылка): toporovesheraz1996.pdf
Предыдущая << 1 .. 105 106 107 108 109 110 < 111 > 112 113 114 115 116 117 .. 141 >> Следующая

238
племенами аборигенного населения (насамперед бал'пв та фш-но-yrpiB) i марпнальними контактами схщних слов'ян 3i СВ01МИ неслов'янськями сусщами.
5. Поеднання сшльних схщнослов'янських тенденщй у д1алектних фонетичних змшах i перетвореннях з вщзначеними регюнальними особливостями д1алектного розвитку р1зних схщнослов'янських мовних ареал1в спричинилося до складного, неоднозначного й вщмшного в pi3Hi icT0pH4Hi перюди д!алектного подШу давньоруських говор1в, при якому ареали быьшосп д1алектних фонетичних (як i граматичних та лексич-них) явищ, як правило, не зб1галися м\ж собою, та й caMi 1зогло-си цих явищ не виявляли достатнып спйкосп й мшялися залеж-но вщ р1зних лшгвютичнихтаекстралшгвютичнихчиннишв.
6. Як показали дослщження, 1зоглоси, що окреслюють ареали окремих фонетичних д!алектних рис, сукупшсть яких дае пщ-стави для вщцлення окремих давньоруських д1алектних макрозон, як правило, не зСНгаються Hi з давшми племшними межами, Hi з феодальними межами шзшших княз!вств, осшльки протягом тривалоТ icTopii д1алектш 1зоглоси часто значно змщувались через м!жд!алектш (маргшальш) контакта i впли-ви MicueBoi icropiT. Проте сшввщнесешсть м\ж ареалами давшх д!алектних особливостей i територ1альним розподшом м\ж окремими союзами схщнослов'янських племен у багатьох випадках простежуеться досить 4iTKO. Зокрема, протягом yci-e'i icTopii схщнослов'янськоТ mobhoi TepHTopii в межах розгля-дуваного перюду спостер1гаеться постшне протиставлення за багатьма диференщйними ознаками крайшх швденно-захщних i швшчних давньоруських roBopiB, поляризащя яких була зумовлена вщмшностями в раншй icTopii кривич1в i словешв, з одного боку, i швденноруських племен антського регюну,- з другого.
7. Слщ гадати, що крайш швденно-захщш говори в допи-семний перюд давньоруськоТ мови вже видшялися пльки Тм властивим активним процесом злиття звушв ь/, i > и, перетво-ренням ё > i9 рефлексащею початкового /ь > L а шсля занепаду зредукованих юлыасть цих диференщйних ознак поступово збшьшилась за рахунок змши о, е в наголошених закри-тих складах у напрямг до i, палатал1зацп приголосних с9 з, Ц У суфжсах -съкий, -зький, -цький, а також за рахунок дис-палатал1заци приголосних перед е, и, збереження м'якосп свистячого ц тощо. Лише швшчним говорам було властиве цокання i чокання, 36ir приголосних з\ ж' - с\ ш\ перехщ праслов'янських сполук dl, tl > gl, kl, вщсутшсть другоТ палатал1защ задньоязикових приголосних i т. п.
Широкий ареал глибинних середньоруських roBopiB, що оокриваеться сучасним швшчноукраТнським нар1ччям i бьло-
239
руською мовною територ1ею, за фонетичними ознаками выявляв типолопчну схож1сть то з швшчними й пiBHiчно-схiдними, то з швденно-захщними давньоруськими говорами. В щлому де не порушувало 1снування двох основних д1алектнкх макрозон, але в кожному конкретному випадку pi3KO змшювало 'ix територ!альне сшввщношення. Зокрема, протобыорусьш (включаючи i Bci шшсью) говори утворювали единий д1алект-ний масив з швденно-захщними давньоруськими говорами за появою в них фрикативного у заметь проривного g, за збере-женням у них бхлабхалъиох вимови праслов'янського w, за виникненням та штенсившстю вживання протетичних приголосних w або h, за наявшстю африкати дж < dj, а теля занепаду зредукованих цей единий д1алектний масив став характер изуватися також приставними голосними о (бр. a), i, втратою ненаголошених голосних на початку слова, сшльними рефлексами ъ у сполученш з сонорними л, р типу tlbt, trbt та зредукованих у, i > -ли-, -ри- (-лы-, -ры-), змшою л>у у сполученнях типу tbit, переходом w-u i чергуванням у- в, подовженням приголосних унаслщок асиимлящ? звука j, дис-палатал1защею губних перед j i в кшщ слова. 3 другого боку, за рядом шших фонетичних рис б1лышсть протоб1лоруських i шшсьш говори виявляли схож1сть з швшчними та швшчно-схщними давньоруськими говорами, утворюючи з ними су-щльний д!алектний масив. Це насамперед збереження дав-нього розр1знювання голосних ы та i, перехщ е<о(ё) перед твердими приголосними, 36ir пел. ё (Ъ) з е, змша артикуляцп i > ы в позицп тел я колишнього ъ, збереження наголошених о, е в новому закритому склада м'яка вимова приголосних (KpiM ж, их, ц у схщних та в швшчно-схщних давньоруських говорах i ж, ш, ч, ц, дж та р у протоб!лоруських говорах) перед голосними переднього ряду е, i та Т'х вар1антами i т. п.
За особливостями рефлексацп пел. dj (рефлекс типу жт' - збереження дж - замша його фрикативним ж) давньорусью говори дыились на три протиставлеш зони - швшчну, шв-денну й середню з широкими смугами перехщних говор1в. Три д1алектш зони з дещо шшим територ1альним розподыом (швденно-захщна, швшчно-схщна й швшчна) вщилялись i за переходом е > о теля м'яких перед твердими приголосними та в кшщ слова (раншй перехщ е > о шсля шиплячих та / перед наступним твердим приголосним незалежно вщ наголо-су-перетворення е>о теля Bcix м'яких приголосних у на-голошенш позицп - перехщ е > о переважно шд наголосом, але частково - i в ненаголошешй позицп). В ycix цих випадках меж1 окремих д1алектних особливостей зовам не зб!гаються.
Предыдущая << 1 .. 105 106 107 108 109 110 < 111 > 112 113 114 115 116 117 .. 141 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed