Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Топоров В.Н. -> "Еще раз об И.Е. BUDH " -> 110

Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.

Топоров В.Н. Еще раз об И.Е. BUDH — Москва , 1996. — 19 c.
Скачать (прямая ссылка): toporovesheraz1996.pdf
Предыдущая << 1 .. 104 105 106 107 108 109 < 110 > 111 112 113 114 115 116 .. 141 >> Следующая

2. Схщнослов'янський етномовний ареал формувався по-етапно i з р1зною штенсившстю в ход1 розселення схщносло-в'янських племен протягом тривалого часу. Перв1сне ядро цього ареалу було схщною частиною широкоТ зони раннього розселення слов'ян, яка в Схщшй бврош, на думку багатьох дослщниюв, мютилася в л1состеповш зон1 вщ Захщного Бугу до Середнього Днтра i вщ Прип'ят1* до Степу. На Середнш Наддншрянщиш ще за праслов'янськоТ доби (з VIII ст, до и. е.)
23G
cfioB*HHCbKi племена малй активн! взаемостосунки з 5рано-мовнцми сгифськими, ,а папм - з р1зними тюркськими сте-повими племенами, що спричинилося до активных етндчцих та мовних взаемовплив1в i певною Mipoio позначилось. на Aia-лектних особливостях мюцевого слов'янського населения, а згодом - племшного союзу полян i наддншрянських roBipoK давньоруськоТ мови. Цей д1алектний ареал став основою швшчних roBipoK у склад1 середньонаддшпрянського говору украТнськоТ мови.
3. На початку н. е. почалося освоения слов'янами великих np0CT0piB схщноевропейськоТ р1внини, яке вщбувалося, най-в1ропдшше, двома шляхами. Основний м!гращйний пот1к 1шов з nepBicHOi прабатьювщини у 30Hi СередньоТ Наддшпрян-щини переважно водним сполученням угору по Дншру й Дес-Hi i вже протягом перших cmniTb н. е. слов'яни (переважно з ареалу склавЫв) освоТли басейн Верхнього Днтра й Бере-зини, а згодом - i Волго-Окське межир!ччя та верх!в'я Шма-на. Земл1 niBHi4Hime Прип'яп (шзшше - територ!я дрегови-4iB) освоювалися вихщцями з Прип'ятського Правобережжя, де жили волиняни, деревляни, частина полян, а басейн Сожа - вихщцями з Середньонаддшпрянського Л1вобережжя (згодом - територ!я niBHi4HHX аверян). Тому ареали сучасних швшчних украТнських roBopiB i швденно-захщного нар1ччя быоруськоТ мови здавна являли собою сшльний етнокультур-ний i д1алектний репон. Племшш союзи улич!в, тиверщв, б1лих хорва^в, швденних волинян i швденна частина полян та аверян становили шший схщнослов'янський етнокультур-ний масив, очевидно, з вщповщними д!алектними особливостями. Щ союзи племен були пов'язаш переважно i3 стародав-н1ми антами. KpiM цього, е досить BaroMi шдстави вважати, що значна маса слов'ян i3 захщноТ частини праслов'янського ареалу ({сторичш венеди), д1алекти яких входили до широкого швденнобалтшського мовного союзу, морським або сухопут-ним шляхом проникла на схщ i колошзувала швшчно-захщну частину СхщноТ бвропи, де згодом сформувалися племшш союзи кривич1в i новгородських словен. Будучи нащадками единоТ слов'янсько'Т мовноТ сшльносп, обидва ареально pi3Hi потоки слов'ян-колошспв на Схщноевропейськш piBHHHi не вденачалися глибокими етшчними вщмшностями i збер!гали чимало сшльного в живому мовленш, що дае шдстави вважати Тх гомогенними, а не гетерогенними. Обидва схщнослов'янсьш ареали протягом певного часу були роз'еднаш значноютерито-pieio, заселеною автохтонними балтШськими та фшно-угор-ськими племенами, яка в Mipy колошзацп слов'янами но-вих земель поступово звужувалась, i на час утворення ДавньоруськоТ держави швшчний i швденний схЦнослов'ян-
237
сый ареали практично злилися. Отже, весь схщнослов'ян-ський етномоцннй ареал був утягнутий у процес формування дащгьорусько! народноеп й поступово включений у меж1 КиТв-ськоТ Pyci. Проте певна етномовна своерщшсть швшчнорусь-кого ареалу збереглася протягом усього давньоруського перюду й ni3Hime, вщбившись у д1алектних особливостях швшчного нар1ччя pociftcbKoY мови.
Констатуючи в1ропдшсть розселення слов'ян у Схщнш бврош з двох етнокультурних зон, варто особливо пщкреслити той безсумшвний факт, що обидва ареали, заселен! цими дво-ма колошзацшними потоками, були далеко не адекватними за територ1ею i не тотожними за суспшьно-екожшчним та куль-турно-пол^ичним значениям. Центр схщнослов'янського етномовного ареалу ще з першоТ половини I тис. н. е. постшно мютився на Середнш Наддшпрянщиш. Саме в швденнопра-руському perioHi, територ1я якого аж до IX ст. неухильно розширювалася в швшчному напрям1, формувалися Ti сшльно-схщнослов'янсыа д1алектш (фонетичш, граматичш й акценто-лопчш) явища, якими схщнослов'янсьш говори протистав-лялися захщним i швденним слов'янським д1алектам. Швшч-на окраТна схщнослов'янського ареалу з самого початку виявилась перифершною не лише в географ1чному, але i в мовно-д1алектному вщношенш.
4. Вщносна едшсть давньоруськоТ мови в епоху розкладу родового ладу й раннього феодал1зму постшно пщтримува-лась р1зними екстралшгв1стичними чинниками: вщсутшстю територ1ально1 вщокремленосп мхж схщнослов'янськими пле-м}нними союзами, а згодом - i м\ж окремими княз1вствами, розвитком надплемшноТ мови усноТ народноТ поезП*, становлениям публ1чного мовлення, вживаного при укладанш м!ж-племшних договор!в та в судочинств1 за законами звичаевого права i т. п. [Филин 1972 : 625].
| Yci схщнослов'янсьш говори зазнали ряду важливих сшль-них зм1н i перетворень, хоч щ змши спочатку могли бути ло-кальними i, без сумшву, не були синхронними. На фонетич-ному piBHi це, насамперед, виникнення повноголосся, перетво-рення початкового ненаголошеного ]е в о, однаков1 рефлекси колишшх носових голосних ж, А, давшх сполук dj, tj, kt, зредукованих голосних ъ та ь, формування кореляцп приголосних затвердкггю - м'яшстю, перетворення акцентуащйноТ системи i т. iH. Проте д1алектш вщмшносп ыгж окремими давньо-руськими мовними ареалами залишились i в умовах централюо-ваноТ ДавньоруськоТ держави. Вони стимулювалися географ1ч-ною ввдалешстю окремих д1алектних маашв шж собою, Тх генетичними особливостями i поглиблювались р1зними субст-ратними впливами в зонах посиленоТ асимьляцп слов'янськими
Предыдущая << 1 .. 104 105 106 107 108 109 < 110 > 111 112 113 114 115 116 .. 141 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed