Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Топоров В.Н. -> "Еще раз об И.Е. BUDH " -> 108

Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.

Топоров В.Н. Еще раз об И.Е. BUDH — Москва , 1996. — 19 c.
Скачать (прямая ссылка): toporovesheraz1996.pdf
Предыдущая << 1 .. 102 103 104 105 106 107 < 108 > 109 110 111 112 113 114 .. 141 >> Следующая

[ У позицп перед кшцевим ъ палатальний р' стверд1в уб1ль-шосп украТнських roBopiB, KpiM крайшх швденно-захщних. Зокрема, форма 3eip' збер1гаеться в схщних лемк1вських,
231
закарпатських, частково - в гуцульських roBipKax; у покут-сько-буковинському roBopi трапляються гов1рки з р (зв1р) i з р' (3eip'), а часом обидв1 форми виступають паралельнц. Форми плуготар, плугатйр, плугатбр характерш для закарпатських (швшчних надборжавських i швшчних марамороських), гуцульських покутсько-буковинських roBipoK. Юнцевий р' у двоскладових лексемах з наголошеним суфшсом типу косар', гончар', в1вчар\ риб&р' збер1гся в швденно-захщному д1алект-ному ареал!, що окреслюеться 1зоглосою: швшчшше м. Турка - твденшше м. Долина - верх1в'я pi40K Л1мниця, Бист-риця - Прут - твденшше м. Коломия - дугою до Дшстра i3 заходом на його Л1вобережжя - р1зко на швдень через Прут до Черемоша - через гирло Черемоша до м. Хотин - л!вобережжям Дшстра на швдень до меж1 з Молдав1ею (АУМ, т. 2, к. 117). Для гов1рок швденно-схщного нар1ччя украш-ськоТ мови процес диспалатал1зацп ру не був оргашчним i, як будь-яке привнесене чужорщне явище, вш тут викликав по-силений onip. Завдяки цьому м'який р' у позици перед колиш-HiM § > А (пор'адок, гар'йчш, зор'а) 36epir палатальшсть. На противагу диспалатал1защйним явищам виникла гшерична па-латал1защя сонорного р i в ряд1 лексем перед етимолопчним а (комбр'а, гр'анйца, р'йма, гр'ад, проте в полтавських та в окремих остр1вних roBipKax засвщчена також форма град). Кшцевий р* у лексемах типу косар', жнивар', димар', монас-тйр', бобйр', гончар* пщ впливом швденно-захщного нар1ччя стверд1в i в бШьшосп швденно-схщних roBopiB. Але в схщнш частиш середньонаддшпрянського говору (переважно на Сумщиш твденшше Сули та на Полтавщиш) збер1гаеться пала-тальний р' (АУМ, т. 1 к. 127-130). У цих самих гов1рках, за нашими спостереженнями, ^палатальний р' збер1гаеться i перед давшм i. Як i iurni м'яш приголосш в цш позищ!*, пала-тальний р' подовжився, асиммювавши наступний j: дов'1р':а, n'ip':a, noe'ip':a, node'ip':a, мйтЧр':ю та iH.
Локал1защя ареал1в з р i р' у межах середньонаддншрян-ського говору яскраво свщчить про те, що тенденщя до дис-палатал5защ1 цього приголосного поширилась наСередшй Над-дншрянщиш i3 заходу, з територ1*1 швденно-захщного нар1ччя.
Втрата палатальносп сонорним /?' перед губними i задньо-язиковими приголосними та перед фарингальним h (верба, верх, черпати) вщбувалася вже шсля переходу е>о пicля шиплячих перед твердим приголосним, бо в позищях, коли шсля шиплячого та р iiuoB губний або задньоязиковий приго-лосний, давнш звук е збер1гався, тод1 як перед зубним вш переходив в о. Пор.: пёрший (< первьший), червбний, шерх-кий, але жорстбкий, чбрний шорсткйй [1стор1я укр. мови 1979:318].
.232
Таким чином, диспалатал!защя /?' у швденноруських говорах у р1зних фонетичних умовах вщзначалася р1зною штенсив-шстю i, в1рогщно, вщбувалася в р1зний час, що вщр1зняе ui говори вщ пол1ських та протоб1лоруських roBopiB, де ией процес виявився послщовно в усьому ареаль
4.3.5. ВИНИКНЕННЯ ДЗЕКАННЯ I ЦЕКАННЯ
Формування опозицп приголосних за твердштю - м'яшстю в ареал! протобыоруських roBopiB мало яскраву локальну особливкть: перетворюючись i3 пом'якшених у м'яю, приголосш 3' i m' досягли такого високого ступеня палатал1зацп, що в них розвинувся додатковий м'який свистячий призвук, унаслщок чого палатальш d' i т' змшились у м'яю африкати дз' i ц' (т. зв. "дзекання" i "цекання"). Це фонетичне явище стало одшею з найвиразшших особливостей быоруського консонантизму: у переважшй бшьшоси бшоруських roeopiB (ДАМБ, к. 56, 57) та в б1лоруськш лггературнш мовГ,будь-який палатальний д' i m* перед голосними переднього ряду, перед м'якими приголосними i в абсолютному кшщ слова переходить у д'з\ ц: дзвёры, дзенъ, дзгва, дзш, жолудзь, медзь, цёсны, ц'ш, чыт&ць i т. д.
Ниш серед дослщниюв немае сумшву в тому, що быорусь-ке дзекання i цекання автохтонного походження i, всупереч вщомш rinoTe3i О. О. Шахматова, воно розвивалося без поль-ського впливу. Ця теза знайшла пщтримку i в польському мовознавств1 [Kuraszkiewicz 1963: 43]. Разом з тим, було б неправильно розглядати це фонетичне явище щлком 1зольова-но, поза зв'язком з аналопчним виявом надпалатальносп d* i t' в шших слов'янських мовах. Як вщомо, дзекання i цекання з р1зними м1сцевими орфоешчними особливостями засвщчено, KpiM б1лорусько1 мови, також у быыиоси мов швшчно1 сло-в'янсько*1 mobhoi групи: у польськш, верхньо- i нижньолу-жицькш та в полабськш мовах, у захщному i схщному нар1ч-чях словацькоУ мови [Вступ 1966 : 95-96; Krajcovic 1981 : 77]. Пор. п. dziad, dzialo, dziecko, dzien, chodzic, czytac, вл. dzen, dzesac, dzScko, dziwak, hotowic, chodzic, нл. zen "день", zewjes "дев'ять", zekowas se "дякувати" (африката втратила проривний компонент i перейшла в м'який свистячий), chtod-nosc, chudobnosc, heblowas, chwalis (перехщ с > s), слц. [dzed, dzen, vidzec, ocec, cicho, placic]. При цьому ядром даного фо-нетичного явища вважаеться центральна лех1тська територ1я в ареал} великопольських roBopiB [Мартынов 1968 ; 35, 36].
Предыдущая << 1 .. 102 103 104 105 106 107 < 108 > 109 110 111 112 113 114 .. 141 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed