Еще раз об И.Е. BUDH - Топоров В.Н.
Скачать (прямая ссылка):
На кшець XII ст. губний мъ у KiHui слова диспалатал1зу-вався i в новгородських говорах. Наприклад: добръмъ (Гр. НБ № 246 XII ст.), с нимо (№ 222 руб. XII-XIII ст.); вашимъ (бМил. 9 зв.), прЪдъ олтарьмъ (11), съ братъмъ твоимъ(11 зв.), чимъ (14 зв.), о друзЪмъ (20 зв.), въздамъ (50 зв.), дамъ, прЪ-дамъ (80); с нимо, на немъ (Гр. НБ № 142 II п.XIII ст.) i т. п. 1Соболевский 1907 : 116; Арциховский, Борковский 1963:215].
Диспалатал1зац1Я губних в абсолютному KiHui слова, де були умови для аналопйних вплив1в з боку м'яко1 вимови (у наз. вщм. 1менник1в одн. типу голубь, кровь, любовь, скорбь, червь та ш., у закшченнях чжупвнишв семь, восемь, у закшчен-нях Д1есл1в наказ, способу типу оставь, подсыпь, поздравь та в позици губного перед j типу бьет, здоровье, запьет, присловье i т. п.) у сх!днослов'янських говорах не набула загаль-ного поширення. Найпослщовшше вона реал1зувалася в шв-денно-захщному д1алектному ареал1 й згодом стала сшльною ук-рашсько-биоруською литературною нормою (пор. укр. голуб, кров, любое, ciM, бр. голуб, кроу, люббу, сем i т. п.). Ця сама риса поширилаоь i на сусщш проторос1йськ1 говори, що ниш ста-новлять захщний i п1вденний ареал п1вденного рос1йського нар1ччя, та на п1вн1чно-захщний ареал швшчноруських гово-pie. У б1льшост{ швшчно-схщних давньоруських говор1в (ареал сучасних центральних i схщних говор1в п1вденнорос1й-ського нар1ччя, середньорос1йських i значноК частини швшч-норос1йських roBopie) нап1вм'як1 губш у в1дзначен!й позицП, очевидно, паралельно з i'x ствердшням в шших позищях, пов-
15*
227
шстю пом'якшились, i за щею ознакою даний ареал проти-ставився BciM шшнм давньор.уським говорам [Образование... 1970 : 42-44; Филин 1972:330-331, 356].
Тенденшя до диспалатал1зацп губних найяскравиие выявилась у KpaftHix швденноруських (протоукраТнських) говорах, де губш, KpiM розглянутих позищй, стверд1ли також i в позицп шсля голосного або на початку слова перед а (< §) (др. вднуть, масо, пдть-^укр. в'янути, м'ясо, п'ять), що спричинилося до появи в бьпыпосп цих roBopiB шсля губного звушв j або i, який пот1м подекуди замшився звуком л (пор. укр. жереб'S>жереб]й, в'анути > ejanymu, м'асо > Mjaco, п'ат'>njam'^здоров' а> здоров]а> здоровл' а, жаб'ачий^жа-б)ачий'>>жабл'ачий, але с'в'ато, с'в'атйй), а шсля м-при-голосним н' (укр. мн'асо, памн'ат', сшн'а та iH.). Проте i в швденноруському д1алектному ареал! диспалатал1защя губних, очевидно, вщбувалася не скр1зь послщовно, про що свщчать сучасш лшгвогеограф1чш даш.
Згщно з АУМ (т. 1, к. 91-94; т. 2, к. 75-77) в украТнських говорах диспалатал1защя губних перед 'а з появою j (sdopoyja, жаб}ачий) властива шшським, швшчним та схщним волин-ським, захщним бойшвським, лемювським, гуцульським (па-ралельно з формами здороул'а, здордв'ь) паркам. Форми Mjaco, Mjamu засвщчеш в правобережному ареал! старожитних швшчних середньонаддншрянських roBipoK, обмеженому на cxoдi Дн!пром, а на заход! умовною лшею: м. 1рпшь - м. Фаепв - м. Биа Церква - по Poci вниз до меж! з Чер-кащиною - м. См!ла - на схщ до Кременчуцького водосхо-вища. Форма i3 зм1ною j > л (,здороул'а) виступае в швденних волинських, под!льських, центральних лемшвських, наддшст-рянських, захщних гуцульських, у середньонаддншрянських, черкаських швденшше р. Прський Тшич i - як наслщок шз-шшоТ експансп- у к!ровоградських roBipKax захщшше р. Синюхи, в остр!вних roBipKax на Л!вобережж! (Чершпвщина, Сумщина, Полтавщина) та в швшчних степових roBipKax; форма жабл'ачий властива середньошшським паркам м!ж р. Стир i Случ вище м. Сарни, закарпатським, схщним наддшстрян-ським, подЬьським, середньонаддншрянським на Черкащиш (п!вденн!ше р. Прський Тжич), к!ровоградським захщшше р. Синюхи; форма голубл*ата засвщчена в середньонаддншрян-ських roBipKax Сумщини й центрально! Полтавщини, зрщка - у степових roBipKax швденшше умовноТ' лши Кировоград - Дншропетровськ.
У позицп шсля м ствердшня губних з появою j (пам\атгС) найчаспше виступае в захщношшських (паралельно з памн'ат\ памн'ш' або пймет', памит'), у волинських (кр1м зaxiдниx), швденних наддшстрянських, покутсько-буковин-
228
ських, лемшвських та бойювських (паралельно з формами памнапгпамнЧт') roBipKax. Поява шсля м приголосного н' (памн'ат', памнЧт') засвечена в берестейських roBipKax твденшше меди Ясельда - Прип'ять - межир!ччя Стиру - Гориш, у захщнопсшських roBipKax захщшше р. Стир, у волинських (KpiM захщних), наддшстрянських (KpiM захщних), гуцульських, покутсько-буковинських (паралельно з naMjam'), закарпатських roBipKax та в переважшй бшыиосп roBopiB швденно-схщного нар1ччя. Диспалатал1защя губного без на-ступного j (памет\ памит') засвщчена в середньополюьких roBipKax схщшше р. Стир, жабечий - у захщнополюьких roBipKax бШя витоку Прип'ять м\ж Стиром та Горинню, в се-реднш Te4ii р. Случ вище м. Новоград-Волинський, жйбечш, жабачш-у середньо- i схщнополюьких roBipKax на право-бережж1 Десни, а на Нижшй Десш нижче гирла Снову цей ареал заходить i на л1вий берег. I, нареит, в деяких roBipKax збереглися губш, що не зазнали диспалатал!заци: здоровЧ - зрщка у захщних волинських, захщних наддшстрянських, часпше - в швшчних гуцульських roBipKax; голуб'йта - у подШьських, середньонадднтрянських черкаських твденшше р. Гнилий Т1кич i спорадично - в степових roBipKax твденшше Кировограда, жабЧчи! - у захщних наддшстрянських, надсянських, спорадично - в гуцульських roBipKax; жаб'ачиХ, жаб'ечих - у швшчних схщнополюьких roBipKax м1ж Сновом та Дншром швшчшше Чершгова, спорадично - по Bcifi Сумщиш, на Полтавщиш схщшше межир1ччя Сули i Пела та в швденному ареал1 понад Дшпром, на швденшй Черкащиш твденшше Умаш, на Юровоградщиш й Дншро-петровщинг, пйм'т9, пам'ет' - у захщних волинських, надсянських, захщних наддшстрянських, деяких лемювських, зрщка - в гуцульських, покутсько-буковинських i в серед-ньополкьких roBipKax по умовшй лiHii Луцьк - Ровно, а паралельно з формами памет\ памит трапляються в схщних берестейських гов1рках, як\ в цьому вщношенш утворюють сущльний однорщний масив 1з середньопол1ськими парками (ДАБМ, к. 51).
