Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка):
Тенденщя до втрати початкового ненаголошеного i на б1ло-руськш мовшй територп реал1*зовувалася в щлому менш ш-тенсивно, шж у протоукрашських говорах, переважно в ареал}
{ивденно-захщного Д1алекту б!лоруськоТ мови з поступовим ослаблениям у напрям1 на швшчний схщ. KpaflHi швшчно-сх1дш б1лорусью говори, сум1жш з росшськими, майже послЬ довно збер!гають цей початковий ненаголошений голосний, Але i в швденно-захщних говорах форми з початковим йена-голошеним i виступають дуже часто, а подекуди нав1ть пере-важають. Центральш быорусьш говори, що поеднують у co6i особливосп швденно-захщного й швшчно-схщного д!алект!в, засвщчують форми як з початковим ненаголошеним i, так i з утраченим цим голосним. Про сшввщношення обох форм у 6i-лоруських говорах досить ч1тке уявлення дае сучасна СНло-руська д1алектна лексикограф1я. Пор. у д1алектних MaTepia-лах, з1браних переважно в швденно-захщних говорах: глща "хвоя" (СБГ, Шаталава), голка (СБГ, СТур., Сцяшков1ч, Шаталава), гблм "хвоя" (Шаталава), глщы "боковi планки в санях" (СБГ), гранье "гра" (СТур.), граць "грати" (СБГ, СТур., Бялькев1ч); "красувати (про жито)" (Шаталава), грач "музи-кант" (Яусееу), грышча "вечорницЬ (СБГ), збаббучыць "побити" (Сцяшков1ч), збавщь "розповкти" (СБГ), "лжвщувати" (СТур.), збйвщца (Бялькев1ч), збавённе (Носович), збавлёте "поряту-нок" (СБГ), збавйцелевъ, збавйцель, збавйцельный, збавйцель-скш, збавлённе, збавляць, збавляцьца (Носович), збщъ (СБГ, СТур., Янкова), збой "вибита худобою паша" (СТур.), зболёць "знеашти вщ хвороби" (СТур.), збалёлы (Сцяшков1ч), збут-вёцъ, збутлёць "з^нити, струхляв1ти" (СБГ), звёдваць "щупати" (СТур.), звёсце "зв1стка" (Янкова), звясц'щь (Гом. леке.), звеста-ванне "благовщення" (Сцяшков1ч), звёсщ "знищити" (СБГ, СТур.), звбдзщь (Сцяшков1ч), звблщь "побажати", звбшчык "в1зник" (Янкова), зганщь, згубщь "знищити" (СБГ), здав-на (Носович, СБГ, СТур.), здауня, здалёк (СБГ, СТур.), зда-лёка, здалщ (СБГ, Яусееу), здйляк (СБГ), здалёка, здалй, здалика (Носович), здалека, здаля (Гом. леке.), здал1 (СБГ), здалёку (СТур)., здзявйцца (СБГ), злякйцца, зляканы (Гом. леке.), змЪна "зрада", змЪнённе, змЪнникъ "зрадник", змЪн-щикъ "тс.", змЪнный, змЪняць (Носович), змен'щца, змёньвацца (СТур.), змёншчык "зрадник", змучыццаг змянщь "зрадити" (СБГ), зрЪдка, мЪць "мати" (Носович), маць "тс." (СМ), мець "тс.", мёцца "мати нам1р" (СБГ, Бялькев1ч), мёцця "тс." (СБГ), епбтайку (Сцяшков1ч) та iH. 3 другого боку, в д1алектних матер1алах б1лорусько1 мови, з1браних переважно в ареал1 швшчно-схщних roBopiB, переважають форми з початковим i: iглща "хвоя" (Янкова, Яунев1ч, Сцяшков1ч); "поперечний дерев'яний брусок для скршлення дощок у дверях" (СБГ, Сцяш-ков1ч, Янкова, Каспяров1ч, Бялькев1ч, Яунев1ч, Шаталава); "поперечна планка в табуретщ, столЬ (Сцяцко НЛ, Шаталава); "спиця для в'язання; поперечна жердка в драбинах воза"
189
(СБГ); "ударник у рушниц!" (СБГ), гглщы "поперечний дере-в'яний брусок у дверях" (СМ), кл'ьчыць "закршлювати за допомогою 1глщы" (Шаталава), колка (СБГ, Каспяров1ч, Бяль-кев1ч), кра (Бялькев1ч), крййка "гармонь" (Гом. леке.), краць "грати, сп1вати" (Каспяров1ч), "грати" (Бялькев1ч, Янкоусш ДС, Янкова); "юкритися, переливатися" (Шаталава, Сцяш-ков1ч, Янкова); "хоти, прагнути, виражати нетершння" (Юр-чанка I); "бешкетувати; ходити сюди-туди; 1*здити; бути рух-ливим, пильним, уважним" (Янкова), краць, тълаку (Крывщ-Ki РЛ), края "музикант" (Бялькев1ч), крацьё "грання, гра" (СТур.), крышча "вечорнищ" (СБГ, Сцяшков1ч, Каспяров1ч, Бялькев1ч, Ралавец), крышчэ "вечорнищ; шщана неврожайна м1сцина в пол!" (СТур.), кршча "вечорнищ" (Бялькев1ч), крэц (Каспяров1ч), избЪгъ "утжач" (Носович), 1мацъ "мати" (СТур.), 1мёцъ (Янкова), 1мёне, 1мённе, iмёння, iменя (СБГ), iMeHbe (СТур.), кпбдак "блюдце" (СБГ, Бялькев1ч, Шаталава), icnodni "нижшй" (СБГ), кпдднШ (Бялькев1ч, СМ), кпбднт "нижшй кам1нь у жорнах" (СБГ), кпбднт "шдштаники" (Бялькев1ч, Шаталава), кпбл "половина врожаю, яку выдавали за орендовану землю" (СБГ) i т. п. Засвщчено також па-ралельне вживання краць - граць, крацьё - грацьё "гра", крушка - грушка "irpauiKa" тощо (СТур.).
Паралельне вживання форм з початковим ненаголошеним i й без нього характерне й для раншх пам'яток староукраТн-сько*1 та старобыоруськоТ писемних мов, що слщ пояснювати не тыьки сшвкнуванням традищйних написань i прониклих у писемн1сть живомовних елемент1в, але й шдтримкою з боку вщповщного д1алектного явища. Пор. староукрашсью форми з початковим i: изволить (Гр. до 1301 р., Пещак 9), изволи(т) (Гр. 1301 14), Игнатко (Гр. 1378 58), Игнатъ, Игнать, Игнат (1413, 1419, 1421); не играл (XV ст.), о игреца(х) (ССУМ I 422); имат (Гр. 1379, Пещак 68), имаетъ (Гр. 1382 61), имаеть, имае-мы, имають (Гр. 1388 79-80); имаеть (Гр. 1400, Розов 147); име(т), имуть (Гр. 1408, Русашвський I 70-72); исповедника (1422, ССУМ I 450); имЪемь (Гр. 1429, Русашвський I 36); издавна, имелъ, избавить, имаетъ (Гр. 1434, Розов 129-130); исполняти (Гр. 1440, ССУМ I 450); имати (Гр. 1445, Русашвський I 37) i т. п.; старобшорусью форми: извинитьса, исправить (Дог. См. А 1229); не искати (Гр. 1264); измены, искати, изроевъ, изъимали (Гр. 1300); имати (Гр. 1371, Пещак 47); исправа (Гр. 1387); не имають (Гр. 1389, Пещак 102); изломатса, истраву, имати (Даг. 1407); избавити (Шл. 439 зв.); искали (Ж. Ол. 98 зв.), издрал, имЪти (99); иглою, игру, съ играми, игралъ, играеть, играчемъ (ССк. I 243); исповЪдати (Будны 12 зв.) i т. п.
