Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка):
б) протетичний w (v) у р1зних схщнослов'янських говорах розвинувся не з однаковою послщовшстю i протягом його трива-Л01 icTopii виявив неоднакову стшшсть. Найпослщовшше вш виявився i збер1гся в б1лоруських д1алектах (за винятком по-лкьких та крайшх швденно-захщних говор1в), де поширився майже на Bci слова з початковим наголошеним голосним типу вбзера, вока, вулща [ДАБМ, к. 47, 48; Блшава, Мяцельская
1980 : 65]. У протоукра'шських говорах протетичний w найпослщовшше розвинувся в швденно-захщному ареал1 (ni3Hi-rui волинський, под1льський та наддшстрянський говори) як перед наголошеним, так i перед ненаголошеним складом. Ще й ниш деяш говори швденно-захщного нар1ччя збер1гають цей протетичний звук у лексемах, яш в быьшосп шших гово-piB та в л1тературнш MOBi вживаються без нього. Наприклад, ареал поширення форм вое'in', вбзеро, вовёс, ворьх, вострий, ворати та iH. окреслюеться 1зоглосою по верхнш течи Захщ-ного Бугу - вит1к р. Горинь - витп* р. Случ - м. Хмель-ницький - вигнутою на схщ дугою до м. Кам'янець-Под1ль-ський - вгору по Дшстру до р. Свич - м. Дрогобич-на захщ до витоку Дшстра (АУМ т. 1, к. 140, 141; т. 2, к. 124). Протетичний w у лексемах вбзеро, вбе'ш заевщчений також у roBipKax Нижньо! Прип'ят1 та в схщнопол1ських парках, сум1жних з БРСР, на швшчшй Чершпвщиш (новгород-ciBep-ськ1 гов1рки) та на швшчшй Сумщиш (шосткинсьш гов1рки) (АУМ т. 1, к. 140). 1зоглоса форми eosipoK (вогирбк, вогурбк) проходить вщ м. Сокаль - м. Золоч1в - витж р. Стрипи - BHTiK р. Серет - м. Хмельницький - вигнутою на схщ дугою до м. Кам'янець-ПодШьський - м. Хотин - по Дшстру до м. Галич - м. Турка. KpiM того, щ caMi форми засвщчеш
иа
3 закарпатських парках у BepxiB'nx р. Уж i на правобережж! р, Латориця (АУМ т. 2, к. 126).
У ряд1 протоукраТнських roBopiB досить рано, можливо, ще в кшщ дописемного перюду, виявилася тенденщя до втра-ти протетичного w, хоч реал1зувалася вона по-р1зному не т1ль-ки в р1зних говорах, але i в р1зних лексемах, {зоглоси яких нав1ть у межах одного говору часто не зб1гаються.
У сучасному швденно-захщному Hapi44i украТнськоТ мови видьляеться компактний масив лемювських, прикарпатських i закарпатських roBipoK, окреслених 1зоглосою м. Турка - м. Долина - на швдень до витоку р. Свич - витж р. Тере-бовля - м. Хуст - на швдень до державного кордону СРСР - по державному кордону на захщ - м. Мукачеве - витгк р. Латориця - м. Турка, де протетичний w послщовно втратився: улиц а, уж, уса, ухо, уз'кйй та iH. [АУМ т. 2, к. 122; див. також: Закревська 1961 : 73]. Втрата цього протетичного губно-губного засвщчена i у великому масив1 середньонаддншрян-ськихта схЦноволинських roBipoK, ареал яких охоплюе cxijxny Житомирщину, швденну КиТвщину, середню й швшчну Черкащи-ну, швшчно-захщну Полтавщину, швденну Сумщину (АУМ,т. 1, к. 136-139). KpiM цього, втрата протетичного w трапляеться в невеликих остр1вних ареалах у зах1днополюьких гов1рках басейну ВерхньоТ Прип'ят1, у волинських гов1рках м\ж верхшми теч1ями Стиру й Гориш, у верх1в'ях р. Случ, у середньо- i схщнополкьких (на правобережж1 Десни) гов1рках, у деяких гуцульських roBipKax швденно-сх1дшше м. PaxiB та в буковинських roBipKax м1жСеретом i Прутом (АУМ т. 1, к. 136-139; т. 2, к. 122).
У cBi(tm)i наведених лшгвогеограф1чних даних можна при-пустити, що протетичний б1лаб1альний w найрашше з'явився, очевидно, в межах захщноТ частини колишнього праслов'янського ареалу м\ж Вюлою i Горинню, який включав у себе ареал шзшших захщнослов'янских мов i б1льшу частину май-бутнього ареалу швденно-захщного нар1ччя та захщну частину пол1ських roBopiB украТнськоТ мови. Можливо, цим пояс-нюеться i послщовшсть розвитку протетичних приголосних у лужицьких мовах (зокрема, w у верхньолужицькш MOBi, де в1н поширився майже на Bci слова з початковим голосним). Ареал поширення протетичного w вказуе на генетичний зв'я-зок мгж давшм сшльнослов'янським i шзшшим схщнослов'ян-ським протезуванням [Филин 1972 : 303] i свщчить про те, що його виникнення слщ вщнести до перюду перед початком масовоТ м1гращТ схщнослов'янських племен у л1сову зону басейну Березини, Верхнього Дншра й Волго-Окського ме-жир!ччя, тобто ор1ентовно до рубежа i перших скшть н. е.
Про актившсть тенденцп до розвитку протетичного бта-б1ального w у швденно-захщних говорах давньоруськоТ мови
ij 49
свщчать давньорусыи, ранш староукраТнсыи i (меншою Mipoio) старобшорусью писемш пам'ятки з цього ареалу, де, незважаючи на традицшну орфографию, засвщчено цей звук, який здавна сприймався як фонема w. Див., наприклад, w перед о (> i в новому закритому склад1): вазы (Будилович 195 д); вовьцд (6Г 1266-1301 32 зв., 150 зв.), воовьцд (150 зв.), гезеро вогньно (97 зв.), о въучЪньи (125); вовца (Голоскевич 28 зв.), своимъ воуч(е)н(и)комъ (65), воужасъ (103); кнагини ВолзЪ (вфр. Сирин 255); ворьми (бПут. 143); волтарь (СПол. 96 зв.), воо(т)ца (104), вътъ мерътвыхъ (109 зв.), о вовцахъ (ПОзв.); вовцкшъ (6Л 26), вутра (145), а за воутра (145зв.), воученици (172 зв.); водръ (=одръ) (бЛавр. 248), въни "вони" (297); вотнину (дв1ч1) (Гр. 1359, Розов 10), с вокном (Гр. 1378, Пещак 61), вовса, томъ вовсЪ (Гр. 1386-1418, Розов 35), вотнину (Гр. 1390, Пещак 104), на своюй вотнинЪ (Гр. 1398, Розов 57), вотчичь (Гр. 1401 70), вокно (Гр. 1413 83), при вотнинЪ (1434 129), вонъ "вш" (Гр. 1435 132).
