Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка):
143
в Леншградськш облает!, Видлинка в Могшивськш области БРСР та iH. [Филин, 1972 : 278].
Таким чином, давнш перехщ dl, tl > gl, kl був пов'яза-ний з швденнобалтшським етномовним ареалом, i в цьому розум1нн1 BiH типолопчно под1бний до зм1шування шиплячих та свистячих приголосних.
3.3.2.5. В1ДСУТН1СТБ ДРУГОГ ПАЛАТАЛ13АЦП задньоязикових ПРИГОЛОСНИХ у твтчноруських говорах
Друга палатал1защя задньоязикових g, k, x>z\ с', s' перед ё <С oi - праслов'янське фонетичне явище, але вщбувалася вона приблизно протягом II-III ст. н. е. не зовам послщов-но й не охопила Bcix праслов'янських говор1в. Ослабления и пом1тне в захщнопраслов'янському ареалi, де вона не поши-рилась на сполуки gv'-, kv'- перед ё i ь, на вщмшу вщ схщно-праслов'янських говор1в, у яких невдовз1 шсля другоУ пала-тал1защ1 задньоязикових реал1зувався (за незначними винят-ками) також i и частковий р!зновид - перехщ gv'-, kv'- > zv'-, cv'- перед голосними переднього ряду. На перифери захщнопраслов'янського ареалу, в швденнобалтшському ре-rioHi, де в першш половиш I тис. н. е. по сусщству з прале-х1тськими племенами жили предки кривич1в та новгородських словешв, друга палатал1защя задньоязикових, очевидно, не реал1зувалася зовс1м. Переселившись на схщ, щ племена збе-регли вщзначену давню фонетичну рису, i в стародавньому псковсько-новгородському д1алект! зам1сть типових сх1дно-слов'янських з\ ц\ с' перед и (з дифтонга) вживалися давш g, к, х. Це переконливо заевщчуе давня новгородська писем-HicTb. Пор. зокрема: вхоу (Стих. 1157-1164 13), що, як вста-новив В. В. Колесов, було виправлене з вьсь [Мещерский 1968 : 62], вхоу же тоу землю Хоутинскоую (Варлаам 1192); и по-горЪ... вхе полъ "згор1ла вся половина (м1ста)" (JIH-1 1217) [Филин 1972 : 279; Зализняк 1982 : 69]; къ вьхемо вамо (Гр. НБ №87 II п. XII ст.), вхого (№ 211 XIII ст.), совхим(и) (№ 492 сер. або II п. XIV ст.), вохи "ва" (№ 497 II п. XIV ст.), вхыхъ (№ 359 поч. XV ст.); пор. також приклади, вщзначеш А. А. Зал1зняком: а замъке кЪле а двьри кЪлЪ, тобто "цш" (Гр. НБ № 247 XI ст.), клепание вохо "все" (№ 439 руб. XII- XIII ст.), вохо мое "все мое" (№ 390 II п. XIII ст.), вохо то мнЪ "все те меш" (№ 100 XIV ст.), хЪри (4 рази) "dpi" (№ 130 XIV-XV ст., (г)вЪздъкЪ "зв1здки" (Ст. Руса № 8 I п. XII ст.) та iH. [див. ще: Филин 1972 : 279], i взагал1 "до середини
XIII ст. жодного прикладу з ефектом друго1 палатал1зацп в середиш кореня в берестяних грамотах немае" [Зализняк 1982 : 68, 69-70]. Звертають на себе увагу також наведет
144
дослщником приклади, де процес другоТ палатал!зацп не реа-л1зувався в кшщ основы перед закшченням. Пор.: на нЪжькЪ (Гр. НБ № 526 II п. XI ст.), на отроке (№ 241 поч. XII ст.), къ лоукЪ (№ 156 XII ст.), моги же, не моги же (№ 227 XII-
XIII ст.), сапоги, дроугии (№ 141 XIII ст.), могить (№ 411
XIII-XIV ст.), на волоки (№ 2 XIV ст.), на рики (№ 20
XIV ст.) та iH.; згодом, як вщомо, ця риса стала характерною особлив1стю росшськоТ мови.
ЕПдсутшсть другоТ палатал1заци задньоязикових приголосних засвщчують i сучасш швшчноросшсьш говори з ареалу колишньоТ НовгородськоТ земл1, в яких без ефекту другоТ палатал1зацп виступають р1зномаштш похщш форми вщ пел. корен1в *kev-, *ked-, *kel- "щлий", *kel-/*kvel- "дражни-ти", *kep-, *kvet- (*kvbt-), *xer-, *gvezd-, *gvbrst- типу псковських кевь "держално uina", кевёц "бич цша", ке-дйть "щдити", кедйлка "щдилок", кевок "держално ц1па; бич" (СРНГ 13 172-173); новгородського зверства "жорства", гвер-стяник "Miaje, вкрите жорствою" (СРНГ 6 158); псковських i новгородських кеп "цш", кепок "нитян1 петл1 в ткацькому верстатЬ (СРНГ 13 182); гверста "жорства; товчений камшь", гверстица (демш.) "грав1й, крупний nicoK", гвёрстью "з Tpic-ком, дробом (ударити: про rpiM)" (СРНГ 6 158) та лексем значно ширшого розповсюдження, таких як гверстяный "який стосуеться жорстви" (псков. новгор., твер.) (СРНГ 6 158), кёвка "шпулька" (арханг., леншгр., псков.), кёпы (кипы) "нитяш пет в ткацькому верстатЬ (арханг., новгор., псков., леншгр.) (СРНГ 13 172, 182), гверста "гравш, крупний nicoK i т. п." (новгор., псков, великолук., твер., олонецьк., вологод.), гверстяный, гверстлявый (новгор., псков., твер.) (СРНГ 6 158), квёстй, квесть "цв1сти" (псков., КарАРСР, олонецьк., смолен.), квет "цв1т, кв1тка" (курськ., псков., олонецьк., КарАРСР, моек, та iH.) i т. п. [СРНГ 13 166; Gluskina 1966 : 475-482; Зализняк 1982 : 61-66; Филин 1972 : 380-381].
Засвщчену в ni3Hix (XIV-XV ст.) новгородських берестя-них грамотах невелику юльюсть приклад1в з вщбиттям дру-roi палатал1защ1 типу всё (Гр. НБ № 195 руб. XIII-XIVст.), со(т) всих (№ 273 сер. або II п. XIV ст.), со(т) всЪхъ (№ 279 II п. XIV ст.) тощо i переважання приклад!в з другою палата-л1защею в новгородськ1й та псковськ1й пергаментнш писем-HocTi, на думку А. А. Зал1зняка, можна пояснити Тх проник-ненням з д1алект1в та впливом книжноТ норми [Зализняк 1982 : 71; пор. також: Stieber 1968 : 3-6].
Таким чином, теза про вщеутшеть другоТ палатал!зацп в давньому псковсько-новгородському д1алект1 у св1тл1 су-часних наукових даних, особливо шсля дослщження А. А. За-л5зняка, видаеться нам безеумшвною. В1дзначена фонетична
