Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка):
10 зв.), ижченоуть (11), рожьчье (26 зв.), рожчь, рожьчые
(6Л 36 зв., 208), дъжчить (45 зв.), дожчь (52), оужчелаште (137), ижченоути (180 зв.); ижченоуть (СЛавр. 89 зв.), дожчь (102 зв.), дъжчи (207), ижчившю (232) та iH. Значно рщше в paHHix староукрашських пам'ятках звук дж передаеться через ч} чжх дч, а з кшця XV CTt- i через дж: Хочжа Мединъ (Гр.
т
1393, Розов 48); объежъдчати (Гр. 1489, Русашвський I 46), прие(ж)джали (Гр. 1495 ССУМ II 238), объеждъчати (Гр. 1498 ССУМ II 71), приеждчалъ(и), розежчалъ (Гр. 1498^ССУМ II
298). Що л1тери ч, чж, дч означають тут саме звук дж, щлком ясно з таких написань: Андреи Дчюса (Гр. 1433, Розов 119), пана бсиеа Чусы, пану Чуси (Гр. 1434, 128), сын Джусин (Гр. 1470 ССУМ I 299), панъ Ванъко Чжусичъ; с пано(м) (оле(х)но(м) Чжусою (Гр. 1478 Русашвський I 67).
Починаючи з Середньо1 Наддншрянщини (говори полян, Ыверян, частково - дрегович1в), найв1рогщшше, ще вдописем-ний перюд стала виявлятися тенденщя до замши (переважно в 1менних частинах мови) африкати dz' фрикативним г\ яка все б1льше посилювалась у напрям1 на швшчний схщ. Коли з розселенням схщнослов'янських племен у швшчно-схщному напрям1 lXHi д!алекти набували нових фонетичних особли-востей, 1нтенсивн1сть змши dz '> z' наростала в Mipy вщ-далення вщ швденноруського ареалу. Найпослщовшшою (тягальною) вона була в перифершних швшчно-схщних i niB-шчних давньоруських говорах, що згодом стали основою ро-ciftcbKoi мови [Филин 1972 : 289], включаючи й новгородсью та псковськ1 говори, де звукосполучення типу жг виявилося нестшким i послщовно вшчснилося фрикативним ж*: одежа (Мин. нояб. 1097 2 зв.), вижю (10), привожю (33 зв.), стражющи (37 зв.), повЪжь (88 зв.), чюжемь (109), надежа (171 зв.); стра-жють (ПНЧ 16 зв., 24, 66 зв.), прЪже (17, 35 зв.), одежа (17, 32), осоуженше (20 зв.), ноужа (24 зв., 27), досажати (27 зв., 74 зв.), межю (66), оутвьржати (40 зв., 116 зв.), жажю (112 зв.) надежа (142), вижю (160); чоужахоусА (СПск. II 8), межю симь (8 зв.), вижю (12 зв.), ражагеть (18 зв.), гражаие (101) i т. п. Територ1ально прОхм1жш м\ж швшчним i швденним д1а-лектними ареалами говори дрегович1в, радимич1в i смолен-ських кривич1в, очевидно, вщзначалися непослщовшстю пе-ретворення dz '> z', сшвюнуванням у них обох фонем.
Наведет м1ркування noBHic(tm) узгоджуються з сучасними лшгвогеограф1чними даними: африката дж зовам вщсутня в сучасних роайських говорах, як i в росшськш лггературнш мов1. Найкраще вона зберегласяв швденно-захщному Hapi44i украшськоТ мови, де виступае не тыьки в д1есловах 1-1 особи одн. теп. часу II д1евщмши типу буджу, воджу, сиджу, ходжу, яю поширеш також i в швшчних та в швденно-схщних говорах на територ1ях давшшого заселения i становлять сучасну л1тературну норму, але i в {менниках типу меджа, пряджа, саджа тощо. За даними АУМ (т. 1, к. 119; т. 2, к. 109), стара форма саджа збереглася у Bcix швденно-захщних говорах, включаючи Жптомирщину (кр|м крайшх схщних гов1рок), усю Вшниччину (KpiM крайшх щвдецно-дадних гов1рок),
т
де ця форма виступае окремими остр1вцями або паралельно з сажа. Найпослщовшше (сущльним масивом) африката дж у слов1 саджа засвщчена в ареал!, окресленому {зоглосою Ковель - Луцьк - на швдень до м. Броди - Терношль - Хмельницький - схщшше ДунаТвщв - Кам'янець-Под1ль-ський - Хотин - Коломия - Надв1рна - Ужгород. У швденних степових та деяких сусщшх roBipKax (швденшше 1зоглоси Козятин - Черкаси - Лубни - Ошшня), що належать переважно до новоутворених roBopiB, д1еслова 2-Т д1е-вщмши у 1-й ос. однини теп. часу втратили африкату фЦ шд впливом шфшггивних форм: ход'у (ход-йти) вод'у (вод-йти), буд'у (буд-йти), сид'у (cud-imu) тощо. Щ ж форми засвщ-4eHi i в середньополюьких roBipKax та в деяких roBipKax Сум-щини (АУМ, т. 1, к. 254).
Ареальш лексикограф1чш даш з б1лорусько! mobhoi тери-TOpii засвщчують на Micui пел. *dj обидва рефлекси - дж i ж з гюступовим переважанням останнього в Mipy вщдалення у швшчно-схщному напрямк в1жаванне "спостер1гання, сте-ження" (Гом. леке.), в1жаваць "стежити, наглядати" (ТСБМ, Сцяшков1ч), дождж (ТСБМ, СТур., СБГ, Каспяров1ч, Бяль-кев1ч); дожджовы (СТур.), дожджэлща "великий тривалий дощ" (СТур.), мяжа (ТСБМ, СБГ, Каспяров1ч, Бялькев1ч), мяжджула "незграбна людина" (Бялькев1ч), мяжшца "польова стежка" (Каспяров1ч), мяжыпёренща (бот.) "орлик, Aquilegia vulgaris L." (Каспяров1ч), пража (ТСБМ, СБГ, ММГ, Бяль-кев'ш), пражатна "пряжена Тжа", пражанка "тс." (ТСБМ, Каспяров1ч), пражаны (ТСБМ, СБГ, Каспяров1ч), праджаны, прэжаны (СБГ), пражмо "шдсмажене на BorHi колосся недо-стиглого жита" (СМ, Бялькев1ч), пражбнка "смажене сало" (СМ, Каспяров1ч, Бялькев1ч), пражыць (Каспяров1ч); рад-жацца, раджйць (ТСБМ), раджоны "рщний" (Гом. леке.), раж-джэнне, ражджёне "день народження" (СБГ), сажа (ТСБМ, Бялькев1ч), сажа, саджа (СБГ), саджаны, саджйць, сажаць (СБГ), сажалка "штучне водоймище" (ТСБМ, СБГ), сажаука, саджаука, ейджоука "тс." (СБГ), саджалка "тс." (СБГ), "с.-г. машина для садшня картошп й розсади" (ТСБМ, СБГ), "невеликий ставок" (Каспяров1ч), саджалънща "жшка, яка садить картоплю" (СМ), саджалыичык, саджалыичыца, саджанец, ейджанне, саджанцавы, саджаны, саджйць, саджотк "садже-ний лю> (ТСБМ), сажаншк"дорога, обсаджена березами" (Каспя-pOBiq), сажалка "велика яма з водою для мочшня конопель" (Расторгуев, Бялькев1ч) та iH. [Див. ще: Карский 1955 : 380-381].
