Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Пивторак Г.П. -> "Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка" -> 60

Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.

Пивторак Г.П. Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка — К.: Наука , 1988. — 280 c.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка): formirovanieidialektika1988.djvu
Предыдущая << 1 .. 54 55 56 57 58 59 < 60 > 61 62 63 64 65 66 .. 132 >> Следующая

У швденних давньоруських говорах, на основ1 яких згодом сформувалася украТнська мова та деяю швденно-захщш говори б1лоруськоТ мови (говори полян, улич!в, тиверщв, аверян, деревлян i волинян), як i в швденшй частиш захщно-слов'янських roBopiB (чеських, словацьких i верхньолужиць-ких) фонетичний процес перетворення проривного g у фрикативний у на цьому не зупинився: тут тривала дальша змша артикуляцп фрикативного у у напрям1 пересунення назад м1сця його утворення, внаслщок чого вш через pi3Hi пром1жш BapiaHTH перетворився у фарингальний звук h. Таким чином, виникла опозищя дзвшких приголосних g - h за зразком здавна кнуючого протиставлення глухих к - х.
186-190]. Якщо це так, то в ход1 звукового спрощення угъличиу> уличи втратитись Mir не проривний g, а фрикативний у, що щлком в1ропдно: осюльки улич! жили в зон1 штенсивних слов'яночранських контакте, вони могли досить рано сприйняти цей звук вщ 1ранщв.
6 Поява його в говорах сербохорватсько'1 та словенськоТ мов може бути пояснена д1ею м1сцевого субстрату типу грецько! мови, де вимовляеться приголосний у [Коломиец 1983 а ; 86]г
9 8-1270
129
Осюльки вщмшний вщ g i у звук h ниш характерний для значного i компактного ареалу, що охоплюе не т1льки схщно-слов'янсью (украшсью) говори, але й швденну частину за-хщнослов'янських мов, можна припустити, що перехщ у - h започаткувався ще в шзньопраслов'янський перюд, а завер-шився в р1зних говорах у р!зний час. У схщнослов'янському мовному ареал1 фарингальний h виник, в1рогщно, десь протягом IX-X ст. 7 Про це свщчать пропуски лггери г i особливо плутання л1тер г - х уже в найрашших давньоруських писемних пам'ятках, що знайшло продовження i в раннш ста-роукраТнсьюй писемносп, коли наявшсть фарингального Н в укра'шсьюй MOBi вже абсолютно безсумшвна. Наприклад:
а) пропуски л1тери г у пам'ятках XI-XIII ст.: Ана ръина (=регина) - пщпис французько! королеви Анни - дочки ки\'в-ського князя Ярослава Мудрого (1063 р., Хрест. 16); бЪство (Изб. 1073 45), разнЪвавъжесд (145 зв.), а також випадки, де переписувач спочатку пропустив, а пот1м вставив лперу г: възглашаи словеса та (Изб. 1073 130 зв.), възгнЪтить (188 зв.); изншеть (Изб. 1076 237); ражнЪвасА (6А 44 зв.), ражнЪвавъг жесА (73); бЪство (6Г 1144, Амф. I 401, 809); разнЪвасд (6Х 61 зв.); изна (=изгна) (ЖС 311), разнЪвавъсд (313); у полоць-ких грамотах юнця XIII ст.: бласловлЪные, бласловлдю [Stang 1939 : 8]; у староукраТнських пам'ятках XIV-XV ст.: изна (=изгна) (бПол. 27); сосподарь, сосподареви, сосподарева (Гр. бл. 1386, Пещак 65), сосп(о)д(а)рю (Гр. 1388 97), соспо-дарю (Гр. 1411, Розов 77), сосподард (Гр. 1419 90, 1457 166); у староШлоруських пам'ятках XV ст.: аньельского (Стр. 5, 33), аньелове (15), аньелъ (Стр. 27, Волхви 62 зв.); аньельское (Ж. Ол. 98 зв., 99) тощо. Найв1рогщшше, таю написания вщоб-ражають втрату фарингального h на початку слова в давньоруських середньонаддшпрянських roBipKax полян [пор.: Булаховський 1977 : 71]. Релжти цього явища засвщчеш в ряд1 сучасних украшських roBopiB насамперед в ареал1 давнього антського етнокультурного регюну, звщки форми з вщ-падшням початкового непротетичного h поширились i на деяю niBHi4Hiuii територи. Зокрема, в лексем! горох (< др. горохъ < пел. *gorxb) початковий г вщпав у середньошшських roBipKax ы\ж р. Стир i Горинь та на правому 6epe3i Днтра вщ р. Тетерева до Стугни, у схщношшських гов1рках у басейш
7 Деяю дослщники вщносять перехщ у - h в украТнськш MOBi до XIII-XIV ст. [пор., зокрема: Пещак 1960 : 4], хоч аргумента, якi при дьому наводяться, свщчать про те, що на даний час вщзначений процес в укра'Гнських говорах уже завершився. Щодо чеськоГ, словацько!' та верхньо-лужицькоГ мов нин1* вважаеться доведеним, що звук h, вщмшний вщ g i у, з'явився в них на меж1 XII i XIII ст. [Филин 1972 : 249, 346-347]. Прин-ципово нову - морфонолопчну - концепш'ю зм1ни g > у > h яапропо-нував чеський дослщник М. Комарек [Komarek 1983 : 69].
130
НижньоТ Десни, у деяких бойшвських гов1рках на швденний схщ вщ м. Турка, у швшчно-схщному ареал1 закарпатських roBipoK, niBHi4Ha межа якого окреслюеться умовною лшею в{д витоку р. Латорищ викривленою вгору дугою до витоки р. Свич, а швденна межа пролягае швшчшше умовноТ лшп Мукач1в - Хуст, у полтавських та наддншрянських гов1рках швденшше Сейму, у басейш ВерхньоТ Сули, Середнього Пела й НижньоТ Ворскли, по обох берегах Дншра вщ гирла Poci до Запор1жжя (АУМ т. 1, к. 141, 144; т. 2 к. 128). Форми рад< град, ранйц'а < гранйц'а, ладйшка < гладйшка, лёчик< глёчик заевщчеш в берестейських roBipKax м\ж Ясельдою i Дншро-Бузьким каналом, а на УкраТш - у невеликому ареа-т мгж р. Стир i Горинь швденшше меж1 з БРСР (АУМ т. 2, к. 128); б) плутання л1тер г - х: гр. Ocrrpo|3oi>viJipa% i BotAvi-jxpdX, де jtpaX = nopir (назви дншровських noporiB у npaui К. Багрянородного "Про управлшня державою" 949 р.) [Брай-чевский 1985 : 23], кънТхъчии (Изб. 1073 232 зв.), ходъ (=годъ) (Изб. 1073, Изб. 1076, Будилович), хрЪха (=грЪха) (Будило-вич) та iH. [Филин 1972 : 251]; оукругъ (= оукрухъ) (Изб. 1073, Филин 1972 : 251), драгмы (= драхъмы) (Будилович 158); и изТде слоугъ iero по всей Сурии (6Г 1144 Амф. I 30); и оуслы-ша ц(а)р Иродъ слоугъ 1с(оус)ов (631), съберЪте избытъкы оукроугъ (691), але далк дванадеедте коша оукроухъ (692); дидрагма (60р. 24) та iH. Звичайно, лггера г в таких випадках могла означати як у, так i h. Але дослщники помггили, що "малограмотш особи, в мовленш яких у е нормою, школине плутають л1тер г i х не в позицп оглушения, що з'явилася nic-ля занепаду зредукованих. Т1льки з наближенням у до h таю помилки стають можливими" [Филин 1972: 251]8.
Предыдущая << 1 .. 54 55 56 57 58 59 < 60 > 61 62 63 64 65 66 .. 132 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed