Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Пивторак Г.П. -> "Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка" -> 47

Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.

Пивторак Г.П. Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка — К.: Наука , 1988. — 280 c.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка): formirovanieidialektika1988.djvu
Предыдущая << 1 .. 41 42 43 44 45 46 < 47 > 48 49 50 51 52 53 .. 132 >> Следующая

401
злиття голосних ы та i в протоукраТнських говорах з вщпо-в!дним процесом у швденнослов'янському мовному ареал!, де етно- i глотогенетичний розвиток вщбувався прискореними темпами, також дае шдстави для перегляду загальноприйнято1 хронолопзацп даного процесу в б!к и значного поглиблення. Щлком можливо, що зближення i злиття ы та i вщбувалося протягом IX-X ст., а завершилося у вщповщних говорах у XII ст. Проте цей процес не охопив деяких окраТнних шв-денноруських ареал1в, про що св1дчать сучасш закарпатський та деяю iHmi говори, де збер1гаеться голосний ы, хоч вш не однакового походження i не завжди зводиться до давнього У (**)•
Зпдно з АУМ (т. 2, к. 15), задшй звук ы в наголошенш позици шсля шиплячих характерний для тих закарпатських roBipoK, що прилягають до державного кордону з ЧССР, i Mir бути зумовлений ix контактами i3 словацькими говорами, зокрема з тими, в яких давш ы, i не зазнали icToranx змш [див. також: Бевзенко 1955 : 161, 163; Залеський 1970 : 34- 51; Филин 1972 : 183].
Pi3Ha рефлексащя пел. у (ы) та i властива й деяким шшим п1вденно-зах1дним говорам (бойк1вському, лемк1вському й над-сянському) та окремим п1вн1чним паркам укра*шсько1 мови [Назарова 1962 : 94-119; 1стор1я укр. мови 1979 : 257-260], що, можливо, евщчить про особливосп реал1защ1 тенденц1Т* до зближення i злиття голосних ы, i в один звук у р1зних niB-денноруських д1алектних ареалах, а в Прикарпагп й на За-Kapnarri збереження ы може бути результатом впливу балкан-ського мовного союзу [Шмчук 1987 : 113]. У щлому]ж у цьому npoueci ч1тко простежуеться загальна фонетична законом1р-HicTb, за якою п1вденн1 давньорусью (протоукраТнськ1) говори (кр1м в1дзначених винятюв) виявили типолог1чну под!бн1сть до швденнослов'янських мов (сербохорватськоТ, словенсько'1 i болгарськоТ), а також до п1вденних мов захщнослов'янського ареалу (чесько*1 й словацькоТ'). 1м протиставились niBHi4Hi слов'янськ! мови (польська, верхньо- i нижньолужицька) i п1вн1чна частина сх1днослов'янського д1алектного масиву (протоб1лоруськ1 та npoTopociflcbKi говори).
Новий звук и з його обниженою артикулящею в~швденно-руських говорах став дуже под1бним до голосного середнього шдняття е, що спричинилося до 'ix зближення в ненаголошен1й позицп. Це зближення почалося, очевидно, ще в ход1 злиття ы, i> и й стало артикулящйною нормою швденноруських roBipoK ще в дописемний перюд. У найрашшнх давньоруських нам'ятках з швденного ареалу воно в1дображене в сплутуван-ni л1тер е - ы, и. Пор.: повЪдаиты грЪхы свот (Изб. 1073 47 зв.), наричеши (112), въплиташтьед (147), на кристЬ (157);
103
властилинъ (Изб. 1076 130 зв.), оучитилд (233); капетолинЪ (6А 136 зв.); обьтич/ыци (Будилович 262д), жетие (346а); по-кажимъ (Пат. С 182 зв.); даити ми (Высоцкий II № 156 XII ст.); оучиници (Выг. сб., 153), оучиникомъ (166); покажимъ (Усп. сб. 1796), наричетьсд (3026), достогенъ (6Г 1266-1301 2, 36 зв., 43,77), жедове (12 зв.), прЪменеть (133 зв.); въ ГалелЪю (Го-ло'скев'ич 8 зв., 63 зв.), не оужасаитисд (7 зв.), июдЬимъ (16 зв.), оучиникомъ (17 зв.), моучитилемъ (41), боудеше (41 зв.), ожеве (60), лецемЪри (61 зв.), преведоша (64 зв.), ожеветь (67 зв.), фаре-сЪи(73), въжевотЪ(78),жевотъ (85зв., 109), родитили (113зв.), оучитилю (126); суигЪ (бфр. Сирин 25 зв.), скербеши (68 зв.), радуитьсА, немощинъ (170 зв.); оученице iero (6Х 7 зв.), достогенъ (79 зв.), предеть кончина (124 зв.); чирноризець (ЖС 317); воиваша (ЛГВ 774), времини (796), Володимера (847) та iH. Про невипадковкть таких написань свщчать пам'ятки староукрашсько1 мови, починаючи з XIV ст., де змппування л1тер е - ы, и, без сумшву, вщбивае зближення ненаголоше-них е - и в живому мовленш: чирвоныи (Гр. до 1301, Пещак 9); Семионъ (Высоцкий II № 223, XIII-XIV ст.); причисто'Ь (Гр. 1378, Пещак 56); ни оустрашаитьсд (Никольский 26), приторъ (109), илисЬа (143), ожинисн\ (146); причисто'Ь (Прод. X) 136); примоудрость (6JI 9 зв.), достошнъ, пренуди (97 зв.), прекосънутьсА, прек\ша (99 зв.), прешедъши (101 зв.), презва (102, 103), прегемъ (102), лшгЬка "лелека" (Моисей 97); при-кратилисА (6КС 54), приподсавсд (188 зв.); Диниса (Гр. 1432, Русашвський I 89), Диниско, Динискоу (1436 ССУМ I 293), потвырждение (1452, 1453... ССУМ I 210), седить (1471, 1493 ССУМ II 332); пичать (DB XV I 270), нашеми (290), ожевали (294), именим (464), Некита (II 116), низгода (424); клинемъ (Ап. XV 33 зв.), въ времд последние (36) i т. п.
Зближення артикуляцп ненаголошених е - и виявилось найрашше, очевидно, в ареал1 давшх антських племен (швден-Hi поляни, уличь тиверщ, швденш волиняни). Говори колиш-Hix п1вн1чних волинян, деревлян, п!вн1чних полян i niBHi4-них с1верян цього процесу, мабуть, не зазнали, на що вказу-ють сучасн1 лшгвогеограф1чш данк вимова типу золений, меинё, леичу, озеРро, поле", пёрсте"н' нин1 властива п!вден-но-зах!дному й п!вденно-сх1дному нар1ччям укра'шсько1 мови (АУМ т. 1, к. 40, 41, 47; т. 2, к. 32-34, 36, 37), а також зах1д-но-пол1ському говору п1вн1чного нар1ччя, який за наближе-ною вимовою е - и типу виесна, сиелб, пиеремйти, хлбпиец' виявляе повну едшсть з швденно-захЦним украТнським на-р1ччям i ч1тко вщмежовуеться в1д бшоруських говор1в на Бе-рестейщин1 по Ясельд1 - Прип'ят1 - Гориш (ДАБМ к. 10,
Предыдущая << 1 .. 41 42 43 44 45 46 < 47 > 48 49 50 51 52 53 .. 132 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed