Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Пивторак Г.П. -> "Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка" -> 45

Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.

Пивторак Г.П. Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка — К.: Наука , 1988. — 280 c.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка): formirovanieidialektika1988.djvu
Предыдущая << 1 .. 39 40 41 42 43 44 < 45 > 46 47 48 49 50 51 .. 132 >> Следующая

Написания а замють о й навпаки заевщчеш також у нов-городських пам'ятках XI-XII ст.: ширата (Мин. сент. 1095 86 зв.), прообразава (88), радити "родити" (136), неополЪвъши огньмъ (165); обажаемы (Мин. апр. XI-XII 54), оудабрАШСА (70), огна полдщаго (36 зв.), прилджаншемь (61) [Колесов 1968 : 84], со(т) папа "в1д попа" (Гр. НБ № 87, XII ст.), дьнь-скаму (№222, руб1ж XII-XIII ст.), канеце (=конець) (№227, XII-XIIIст.), грамата(№397,1 пол. XIII ст.),стабе"з тебе" (№ 395, II пол. XIII ст.), к атцеви (№ 404, II пол. XIII ст.), сарати "зорати" (№ 202, II пол. XIII ст.) та iH. В. В. Колесов пов'язуе так! написания з занепадом зредукованих у слабкШ
7 8-1270
97
позицп i Тх фонетйчним зближенням з Гювними голосийМй верхнього або середнього пщнесення залежно вщ характеру наступного складу [Колесов 1968 : 84]. Не вщкидаючи такого тлумачення, мабуть, не варто заперечувати й можливосп Bi-дображення в подШних написаниях асимшятивного акання [Котков 1962 : 32]. Под1бш написания трапляються також у смоленських, володимирських, московських, псковських та iH. пам'ятках XIII-XIV ст., i Bci вони в одних випадках, в1ропдно, вщбивають вщповщне д1алектне явище, а в шших - походження автора з акаючих областей. Пор.: о немъ сд пра-шати (Дог. См. А I 13); доубравоми (СПРЗ 245 зв.); въ апусгЬв-шии земли (6С , запис переписувача), кака (16 зв.); всажанъ (6М 1354 5 зв.), на вечарехъ (71 зв.), жалаше (130 зв.); оука-рдти, съвпрашати, напанше, ражагетсд, оутапаху в мори (€М 1358 - Котков 1962 : 32); пологагеть (в 1393 6 зв., 95 зв.), Симанъ (34), прикаснусд (45), прадающимъ (156), вертаградъ (171), предлогають (75), запода (101), толантъ (126 зв.); стра-гаша (Пск. Пр. 12), <о(т)азвасд (13), карабли (17 зв.), гадина (40), (о(т)аслати (81), вздшь тотари Маскву (98 зв); на арганехъ (Пск. Пар. II 58 зв.), съ Иоанамь (79 зв.); двожды (€Пск. I 124 зв.), доже и донынЪ (125 зв.) тощо.
ЕНропдшсть вщображення акання в давньоруських пам'ятках XI-XIII ст. шдтверджуеться типолопчно тотожними шзшшими написаниями (перед наступним наголошеним а незалежно вщ наступного голосного, пперичне о) в б1лоруських пам'ятках XIV-XVI ст., коли наявшсть акання в ареал1 Тх виникнення не виклик^е жодних сумшв1в. Пор.: пращаеть (М1н. 1489 20 зв., 90 зв.), багатьство (58 зв.), обрадаваннат (162 зв.), подабаеть (175), потапта(л) (207 зв.), моланьт (182); горазда (В1л. 3), статти (4), старонам (10), не стадти (441 зв.); с табою, госпаже (Стр. 4), на нага(х) (6 зв.), тваю (11), кали, магли (14), тагды (64 зв.); з старадавна (Волхви 43 зв.), со(т) старадавна (44 зв.), вымоураваны (44 зв.), боранъ (50 зв.), мдшкали (51 зв.), тагды, патом (64 зв.), папа "попа" (79), ко-роблд (80 зв.), в олторд (81), жана (82), даконавше (87); мало-дыхъ лЪтъ (Ж. Ол. 97); тавары(ш), таваришу (КСД, Хрэст. 100); за сабою (КМС 33 зв.), кали (142); на дарозе (ПС. XVI 7), уздаровить (10), довалъ (16 зв.), спроведливость (19 зв.), го-варили (43 зв.); Гарасима (КГр. 418); позвалниоть (Будны 63 зв.); вызвалшти (Ст. 1566 6); npi нагах (Тяпинський 49); сенажати (Ст. 1588 327); накозание (АВ 2), здаровье (5 зв.), пративно (8), укозалъ (9), слышолъ (40 зв.), карою древа (55) та багато in. (див. ще: Булыка 1970 : 69, 75].
Таким чином, акання у схщнослов'янських говорах, най-в{рогщшше, було одшею з найдавн1ших фонетичних рис, що ч1тко вид1лила центральний схщнослов'янський д1алектний
98
ареал на територп перв5сноГо розселення балт1в. У перюд формування окремих мов схщнослов'янських народностей акання стало одшею з найхарактершших особливостей б!лору-ськоТ мови, що типолопчно зблизило п* з твденнороа йським нар1ччям, середньоросШськими говорами та сучасною росш-ською л!тературною мовою i pi3KO вццмзнило и* вщ швшчно-росшських roBopiB, украТнськоТ та Bcix шших слов'янських мов.
З.З.1.2. ЗЛИТТЯ ЗВУК1В ы, / > и I 3БЛИЖЕННЯ ГОЛОСНИХ Е -И
Праслов'янська артикулящя довгого вузького голосного звука заднього ряду у (ы) (пел. Ьукъ, dynrb, ryba), що виник уна-слщок делаб1ал1заци пел. и, через вщносш труднощд поед-нання задньоТ артикуляцп вузького голосного з нелаб1ал1зо-вашетю ще в праслов'янськш MOBi почала поступово змоду-ватись у напрям1 до середнього ряду [Вступ 1966 : 104]. Цей процес, успадкований слов'янськими мовами теля розпаду праслов'янськоТ мовноТ едносп, нашнтенсившше вщбувався в швденнш 30Hi слов'янських мов, зокрема, i в швденному ареал1 схщнослов'янського д!алекту. 3 другого боку, pi3Hi праслов'янсыи д!алекти вщр!знялися також артикуляцшними особливостями голосноТ фонеми i: у швшчних праслов'янських д1алектах (ареал шзшших росшськоТ, б1лоруськоТ, польськоТ та обох серболужицьких мов) вона вимовлялась як дуже ви-сокий i вузький переднш голосний (пел. lipa, piti, sinbjb); у середшх i швденних праслов'янських д!алектах (ареал май-бутшх украТнськоТ, чеськоТ, словацькоТ та швденних слов'янських мов, за винятком деяких болгарських roeipoK - див-Тилков 1962 : 237-240) - як дещо обнижений, б1льш вщ-критий i б1льш глибокий звук у межах верхнього шдняття й переднього ряду, що зумовило розвиток тенденцп до його далыиого змщення в напрям! до голосного середнього ряду [Вступ 1966 : 105; Филин 1972 : 179-180; 1стор1я укр. мови 1979 : 251]. В1д артикуляцп переднього i залежали стушнь пом'якшення успадкованих вщ праслов'янськоТ мови нашв-палатал1зованих приголосних у позицп перед цим звуком та тенденцп Тх далыиого розвитку. Зокрема, у швденноруських говорах - предках украТнськоТ мови нашвпалатал1зоваш при-голосш перед звуком i зниженого й глибшого творения не зазнали повноТ палатал!зацп. Коли в цих самих говорах приблизно на юнець I тис. н. е. стала виявлятися тенденщя до ствердшня приголосних перед голосними переднього ряду^ звук i втратив будь-яку здатшеть пом'якшувати поперед-Н1й приголосний, що ще дал! обнизило його артикулящю й вщеунуло и в глибину, тобто в напрям1 до ы. У свою чергу,
Предыдущая << 1 .. 39 40 41 42 43 44 < 45 > 46 47 48 49 50 51 .. 132 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed