Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка):
6
83
в щлому типово сх!днослов*янське [Штыхов 1973 : 34], балти все ж таки зробили великий внесок в icropiio слов'янських племен цього репону. Ниш видаеться безсумшвним, що предками лкописних захщних кривич!в, дрегович1в, радимич1в i швшчних аверян однаковою Mipoio були як слов'яни-коло-шсти, так i MicueBi балти, що жили тут близько двох тисяч pOKiB до слов'янського розселення. Сприйнявши балтшський субстрат вщ cboix предюв, вщзначеш слов'янсыи племена влилися в давньоруську народшсть у межах КиТвсько!' Pyci. 3 настанням епохи феодально! роздр1бненоси HOBi княз!вства формувалися, як вщомо, не за племшним, а повшстю за те-ритор1альним принципом. Але балтшський субстрат у схщних слов ян на територп майбутньо! Б1лоруси виявився стшшшим вщ племшних i державних утворень. Вш витримав yci етшчш й шштичш катакл1зми i згодом справив пом1тний вплив на формування б1лорусько*1 народность Цей вплив був пщготов-лений yciM попередшм 1сторичним розвитком майбутшх б'\ло-руських земель: згщно з археолопчними даними, слов'яшза-щя балт1в у цьому perioHi тривала вщ VII-VIII до XIII ст., тобто завершения цього процесу зб1гаеться з початком штен-сивного формування б1лорусько*1 мови [Седов 1970 : 186]. При цьому слщ мати на уваз1 й той факт, що його неодноразово пщкреслювали лшгв^ти: вплив субстрату на мову, яка перемогла, може виявитися не вщразу, а через тривалий промь жок часу, осюльки пщ д1ею субстрату в ряд1 випадюв icTOTHO перетворюються caMi тенденцп мовного розвитку [Бернштейн 1956 : 133-134].
Про значний балтшський субстрат у давньоруських слов'ян на територп майбутньо*1 Б1лорусп свщчить 36ir археоло-г1чного, гщрошм1чного та антрополопчного ареалу балтизм1в, численш б1лорусько-балтшсью етнограф1чш паралел1, що ве-дуть свш початок ще вщ язичницьких час1в: культ змп, ка-меню, сшльшсть у господарських буд1влях, сшльш елементи одягу тощо [Седов 1970 : 171-178]. Балтшський субстрат наклав пом1тний вщбиток i на антрополопчну будову нав1ть сучасного б1лоруського населения [Седов 1970 : 182] 9. Помона роль цього субстрату i в icTopii б!лорусько1 мови. Показо-вий насамперед 36ir територп формування б1лоруськоТ народ-ност1 та 'и мови з ареалом розселення стародавшх схщних балт1в [Седов 1970 : 183, мал. 46]. KpiM того, окрем1 балтшсыа риси в б1лоруськ!й MOBi, як1 традицшно пояснювали Mapri-нальними контактами схщнослов'янських i литовсько1 та ла-
9 Сучасш соматолопчш дослщження засвщчили, зокрема, велику схо-ж!сть б1лоруського населения i3 cxUhhmh трупами литовцдв, латшшв та естонщв [Саливон 1973:90-92; Саливон, Тегако, Микулич 1976:254, 263-265; пор. також: Седов 1970 : 182].
тиськоТ мов, у свптп нових наукових даних в1рог!дшше пояс-нювати виявом балтшського субстрату. Це стосуеться, зокре-ма, шшченого ще Ю. Ф. Карським сильного биорусько-бал-TificbKoro словникового фонду i сл\в 1зсшльнимикоренями - особливо в с1льськогосподарськш, рибальськш та бортниць-кш лексищ, що вноситься до сфер и найдавшшоТ* людсько!* д1яльносп [Карский 1903 : 1-23], деяких особливостей фонетики i морфолога б1лорусько1 мови тощо [Rozwadowski 1904 : 220; Baga 1961 : 749-778; Vondrak 1924 : 637-638; Вяржбоусю 1959 : 117-134].
У формуванш слов'ян Верхнього Поволжя, кр!м балт(в, узяло участь коршне фшно-угорське населения - меря, весь, водь, мурома та iH. [Седов 1970 : 173; Третьяков 1970 : 120- 131], а лггописш новгородсью словени, як уже в1дзна1алося, сформувались за участю прибалтШсько-фшських племен. Як св!дчать археолопчш даш, це населения у Волго-Окському межир1чч1 й на ГИвноч1 було рщшим, н1ж дншровсью балти, а окрем1 фшно-угорсью угруповання були пор1вняно нечис-ленними, через що й розчинилися в середовшщ слов'ян, яю мали вищий р1вень економши й сощального ладу. Фшно-yropcbKi племена Середнього Поволжя, як i балти та фшно-угри Сх1дно1 Прибалтики, маючи вЦносно високий CTyniHb сусшльного розвитку, сформувалися в самост1йн1 народносп [Третьяков 1970 : 154].
Фшно-угорський субстрат згодом вЦ1грав досить icTOTHy роль у формуванш росшського народу [Дебец, Левин, Трофимова 1952 : 24, 30; Алексеев 1972 : 296-298; Алексеева 1973а : 241; 19736 : 81; Горюнова 1961 та ш.].
Таким чином, сучасш науков1 дан! остаточно спростовують поширеш в минулому уявлення про виникнення давшх cxU-них слов'ян i давньорусько!' мови внасл1док вЦокремлення nepBicHO безд1алектного схЦнослов'янського етномовного ареалу въд монолитного праслов'янського етномовного масиву. Схiднослов'янськцтруповшшя, вдомЬяк лшэписш племена, "ТЦб^шзнТше склали давньоруську народшсть, не були старо-давшми-утеореннямирзв'язанйми едшстю походження. Вони сформувалися вхерединИ^шс, н, е, не лише з переважаючих слов'янськшсг але й~з~лранських-, балтшських, фшно-угор-ських етно-антропрлсшдних та-деяких лшЫстичних елемен-т1в, що в ход1 асимьляцшних процеав розчинилися серед -слов'янських, залишивши б1льш-менш noMiTHi субстратш ри-си [Королюк 1972 : 207-208; Алексеева 1973а : 6]. Слов'ян-ський етнос у склад1 схщнослов'янських племшних coiosiB також був не зовам однор1дний: волиняни, деревляни, дрегович! й nepBicni поляни продовжували культурш традищ1 захЦно! в1тки праслов'янського свггу - склавшв, середньо-
