Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка):
6 8-1270
81
межа М1ж швшчним i п!вденно-сх1дним нар!ччями в цьому ареал1 за багатьма диференщйними ознаками пролягае в основному по Сейму (АУМ, т. 1, к. 1-200).
Значения балтшського етшчного компонента у формуванш слов'янського населения швшчнпиеПрип'ят! на Верхшй Над-дншрянщшп йу Наддвшш нетьлькибезсумшвне, але й вельми icTOTHe, про що свщчать TonoHiMi4Hi, археолопчш, антрополо-ri4Hi, етнограф1чш та iHmi матер!али [Топоров, Трубачев 1962 : 236; Седов 1970 : 162-186; 1973 : 8-9; Третьяков
1966 : 119, 1970 : 153; Штыхов 1973 : 31-34; Алексеева, Алексеев 1973 : 220; Саливон, Тегако, Микулич 1973 : 4-5, 8]. Проте навггь шсля важливих археолопчних i топошм1чних вщкритпв останн1х десятир1ч далеко не Bci спещалюти вщ-водять цьому субстрату важливу роль. Це, очевидно, пояснюе-ться тим, що icHyi04i ниш теорп субстрату сформувались пе-реважно на rpyHTi субстратних явищ, яю виникли внаслщок взаемин завойовниюв i поневолених, сшвжиття пануючих i переслщуваних мов. Щлком природно, що в умовах вщчу-женосп й неприязш, а нер1дко й вщвертоТ ворожнеч!, субстрат-Hi нашарування не завжди були значними за обсягом й icroT-ними за значениям у розвитку будь-яко*1 сприймаючо*1 mobhoi системи, що спричинилося до вщомого скептицизму в оцшщ рол! субстрату взагаль 3oBciM побитому стид шдшти до проблеми субстрату в балто-слов'янських взаеминах nepmo'i половини I тис. н. е., коли схщнослов'янсью племена, роз-селяючисъ на швшчний схщ вщ Прип'ять переважно мирно колошзували значну частину схщнобалтшських земель. За розмахом цього руху, за ареалом колошзованих земель i за характером стосунюв м!ж балтами й слов'янами, мирш взае-мини й добросуадське сшвжиття яких постшно простежуеть-ся за рештками матер1ально*1 культури й знайшло певне воображения як у слов'янському, так i в балтшському фольклор!, м!гращйний рух схщнослов'янських племен через балтшсью земль здаеться, не мае аналопв у св1товш icTOpii й ще чекае на глибоке i всеб1чне вивчення. Однак уже тепер видаеться безсумшвним, що в умовах мирного сшвжиття схщш слов'я-ни, впливаючи на балт!в, мали зазнати й значного балтшського впливу в ycix сферах матер1ально! й духовноТ культури, не ви-ключаючи й мовного розвитку. Зрозумьло, що цi впливи були не однаков1 й не р!вноцшш: одш виявлялись зовшшньо й швидкоплинно, iHmi ставали оргашчною частиною слов'ян-ськоТ культури, а ще iHmi лише давали поштовх для глибин-них змш i перебудов i визначили напрям цих змш на цш
СТОЛПТЯ7'
Ц\я балтшського субстрату на схщнослов'янсью племена розпочалася, очевидно, вже з часу безпосереднього сусщства
82
балтГв Г слов'ян, але особливо пожвавилася на рубеж! н. е." коли слов'яни стали розселятися на споконв1чних рщко за-селених балтШських землях, i внаслщж мирного сшвкнуван-ня слов'ян i балт1в у Верхшй Наддншрянщиш, у верх1в'ях Окського басейну, у nopi44i ЗахщноТ Двши утворився свое-рЦний слов'яно-балтшськин етнокультурний симбюз. Про це св1дчать численш археолопчш пам'ятки - городища, поселения i могильники середини та другоТ половини I тис. н. е., як! оргашчно поеднують у co6i слов'янсью та балтшсыи еле-менти [Третьяков 1970 : 63; Митрофанов 1978 : 85-87; Седов
1977 : 35; 1961 : 103-121; 1970 : 162-171; 1981 : 50-51]. Бал-то-слов'янський симбюз кнував, без сумшву, в умовах бшнг-в1зму, при якому вплив субстрату на фонетику ашшлюючоТ мови неминучий [Czekman 1975 : 300].
Процес асимшяци дншровських балпв вщбувався нер!в-HQMipHo: в одних м1сцях вш завершився ще в середиш I тис. н. е., в 1нших, де збер1галися компакта! масиви балтшського населения (верх1в'я Сожу, басейни ВерхньоТ Оки й Березини), затягнувся до останшх скшть I тис. н. е. [Третьяков 1970 : 153]. В ареал! смоленсько-полоцьких кривич1в процес слов'я-шзацп М1сцевих балт1в тривав нав1ть в XI-XIII ст. НСедов
1982 : 164]. Балтшськ! антрополопчш риси спостер1гаються i в сучасного населения СмоленськоТ та 1\алшшсы<о1 областей [Алексеева 1964 : 88-98]. Балтшський субстрат був особливо сильним у тих кривич1в, що безпосередньо межували з литов-ськими племенами. Ще кторики XIX ст. вважали i'x "наполовину литовцями" [пор.: Третьяков 1970 : 66].
Отже, за участю балтшського субстрату сформувалися ль тописн! полоцько-смоленсью кривичу радимичи дрегович1 й швшчна частина аверян, а балтомовна голядь вплинула на своер1дн!сть культури в'ятич1в [Седов 1977 : 36].
Осшльки нащадки захиних кривич1в, дрегович1в i ради-мич1в заселяли ту територпо, де згодом сформувалася бктору-ська народшсть, питания про балтшський субстрат у б1лору-ciB викликало палку наукову дискусш, вшображену на сто-piHKax журналу "Советская этнография" [Седов 1967 : 112- 129; Третьяков 1967:110-118; Жучкевич 1968:107-113; Гринблат 1968 : 79-92; Седов 1969 : 105-120]. Навколо щеТ проблеми точилися суперечки й на спещальшй науковгё кон-ференци, присвяченш етногенезу б1лорус1В [Этн. белорусов 1973]. Оминаючи полярно протилежш погляди (надання бал-т1йському субстратов! виршального значения у формуванш бшоруськоТ' народносп - повне заперечення рол1 балтшського субстрату в цьому npoueci), наголосимо на тому, що об'еднало бшышсть дослщшшв: хоч обличчя матер1альноТ культури населения на територи сучасноТ Б1лоруси в X-XIII ст. було
