Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Пивторак Г.П. -> "Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка" -> 36

Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.

Пивторак Г.П. Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка — К.: Наука , 1988. — 280 c.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка): formirovanieidialektika1988.djvu
Предыдущая << 1 .. 30 31 32 33 34 35 < 36 > 37 38 39 40 41 42 .. 132 >> Следующая

У басейш оз. 1льмень та на сум!жних територ!ях найдав-Hime слов'янське населения, вщоме за культурою новгород-ських круглих сопок VIII-IX ст. [Седов 1982 : 64], з'явилося, найв1рогщшше, у VII ст. Розселившись на майбутшй Нов-городсьюй земл1, слов'яни асимыювали м1сцеве прибалтш-сько-фшське населения (племена водь, весь, 1жора), унасль док чого вщцлилась своерщна етнографчна група, вщома як л1тописш словени [детальшше див.: Моора 1958 : 29-30; Седов 1960:53-54; Хабургаев 1979: 115 та iH.]. Цей новий м1гращйний пот1к був шзшшим вщ попереднього майже на два столтя. Первшний ареал i шляхи розселення щеТ групи слов'ян в 1льменському басейш не 30BciM ясш. Найв1рогщш-ше, предками словешв були слов'яни-мореплавщ швденно-балтШського етномовного ареалу В1сло-Одерського узбереж-
77
Жя, як! через Валтшське море 1 Неву д1сталися до швденногб берега Ладоги й заснували там колонда, а звщти по Волхову вийшли на 1льменське озеро, де згодом заснували нове MicTo (Новъгородъ) [Вилинбахов 1963 : 333-334]. На це вказують деяю захщнослов'янсыи особливосп у раншй новгородськШ писемносп, схож1сть географ!чноТ номенклатури, под1бшсть ряду етнограф!чних рис (домобуд1вництва, оборонного буд1в-ництва, деяких звичаТв та переказ1в) новгородських словен i слов'ян польського Примор'я i, нарент, палеоантрополопч-Hi даш [зведений перелж джерел див.: Седов 1982 : 86].
Маючи виразний фшно-угорський субстрат, словени вщ-значалися якоюсьетномовноюсвоерщшстю, але в щлому вони, слщ гадати, мало чим вщр1знялися вщ кривич1в. Генетична едшсть д1алект1в кривич1в та словен не створювала грунту i для значних вщмшностей Тхшх roBopiB, певна ареальна ди-ференщащя яких могла бути зумовлена переважно неодно-рщним м1сцевим субстратом.
Протягом IX-X ст. словени поширились на швшчний захщ i на швденний схщ, досягнувши ярославського Повол-жя, а також на швдень, у глибину Волго-Окського межир1ччя, i на швденний захщ, зм1шуючись i3 псковськими кривичами. В XI ст. вони освоТли 1жорське плато i з'явилися у швденно-схщних районах Приладожжя. У швшчно-захщних районах НовгородськоТ земл1 внаслщок змшування словешв з воддю виникла своерщна культура, що являла собою симбюз прибалт! йсько-фшськоТ та слов'янськоТ культур [Седов 1982 : 184]. Разом з шшими схщнослов'янськими трупами новгородсьш словени взяли участь в освоенш ярославського i костромського Поволжя та Волго-Клязьминського межир1ччя (територ1я шз-шшоТ Ростово-СуздальськоТ земл1). Тут у ход1 слов'яшзацп ними (разом з кривичами) фшно-угорських племен, зокрема, л1тописноТ Mepi, протягом XI-XII ст. сформувалося м1сцеве схщнослов'янське угруповання.
Ростово-суздальський ареал, найв!рогщшше, заселявся з швшчного заходу метисним населениям, основним компонентом якого були словени i, мабуть, частково слов'яшзована быозерська весь, а також смоленськими кривичами i, Bipo-гщно, частково швденноруським населениям, що втшало з неспокшних швденних околиць КиТвськоТ Pyci [Седов 1982 : 189, 190, 195]. Отже, давньорусью володимиро-суздальськ!
говори XII-XIII ст. сформувалися в основному на 6a3i niB-шчноруських roBopiB кривич1в i словен [Седов 1982 : 170, 174, 188].
3 другого боку, не виключено, що за давньоруськоТ доби псковсько-новгородський perioH дозаселювався i з швдня на-щадками радимич1в та в'ятич1в. Таким чином, певна частина
78
м1сцевого слов'янського населения "венедського"' походженйя, приплив переселенщв в1д швденшших радимицько-в'ятицьких племен захщнослов'янськоТ ор1ентацп i nocTiftHi етнокуль-TypHi зв'язки Псковщини i НовгородськоТ земЛ\ з ГИвденною Прибалтикою - усе це шдтримувало яскраву своерщшсть кривицько-словенських roBopiB, Тх близьюсть до лех1тських д1алект1в, що не втратилась ще й ниш в швшчноросшському Hapi44i.
Ще до оформления поличного об'еднання з центром у Новгород! слов'янсыи поселенщ швшчно-захщних земель вступали у взаемодт з норманськими колошстами. Таким чином, у ход! формування новгородщв як своерщноТ д1алектно-етно-граф1чноТ групи слов'янсью поселенщ асим1лювали вихщщв i3 Скандшави, що проникали на щ земль Саме через це су-часне слов'янське населения Волховського басейну за антро-полопчними ознаками виявляе помяну схожшть з населениям niBHi4Ho'i бвропи, що може свщчити про скандшавський домiшок у рос1ян П1вн1чного Заходу [Битов 1964 : 97].
У процес1 змшування слов'янських колошсив з норманськими поселенцями на швденному Приладожж! слов'яномов-не населения виявилося в сощально-економ1чному вщношенш силыпшим, i на слов'янську мову поступово перейшли ф!зич-Hi нащадки м1сцевих скандшав1в. Але останш, очевидно, ще довго збер1гали певш культурш традицп своТх предшв, зо-крема й нормансью iMeHa вельмож та перших княз1в, що мо-вою й живою етшчною свщомктю вже не вщр1знялися вщ кор1нного давньоруського населения.
2.3. РОЛЬ СУБСТРАТНИХ ЕЛЕМЕНТ1В
В ЕТНОГЕНЕ31 СХ1ДНИХ СЛОВ'ЯН
Археолопчш, антрополопчш та етнограф1чш даш свЦчать про те, що в процеа багатов!кового етномовного розвитку схщнослов'янсью племена зазнавали впливу р!зних неслов'ян-ських субстрат1в. "Стерильно чистий (безсубстратний) етшч-ний npocTip - виключне й сумшвне явище" [Трубачев 1983 : 236]. Проте слщ вщзначити, що проблема субстратних впли-в1в ще тьльки починае серйозно вивчатися, через що занадто категоричш висновки та широш узагальнення щодо м!сця й рол1 субстратних елеменпв в етногенез! схщних слов'ян були б передчасними. Поки що найменше вивчеш субстратш впливи на схщних слов'ян захщшше меж! по Ясельд! - Прип'яп - Гориш (л!тописн1 волиняни), де щ впливи, можливо, були мшмальними. В усякому pa3i, за результатами соматичних антрополопчних дослщжень населения захщного Пол1сся, на в 1дмiну вщ шших схщнослов'янських ареал1в,
Предыдущая << 1 .. 30 31 32 33 34 35 < 36 > 37 38 39 40 41 42 .. 132 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed