Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Пивторак Г.П. -> "Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка" -> 34

Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.

Пивторак Г.П. Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка — К.: Наука , 1988. — 280 c.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка): formirovanieidialektika1988.djvu
Предыдущая << 1 .. 28 29 30 31 32 33 < 34 > 35 36 37 38 39 40 .. 132 >> Следующая

1971 : 17].
2.2.6. КРИВИЧ1, СЛОВЕНИ НОВГОРОДСЬКI
Щ групи схщних слов'ян, зпдно з "Повютю временних лт, заселяли швшч СхщноТ бвропи, де шзшше утворилися Нов-городська, Псковська, Полоцька i Смоленська земль Про кри-вич1в сказано, що вони "сЬдять на верхъ Волги, и на верхъ Двины, и на верхъ Днепра, ихъ же градъ есть Смоленскъ" (ПВЛ 28). Проте археолопчний матер 1ал свщчить, що такий великий ареал кривич1в був результатом Тхнього шзшшого розселення, а територ1я Тх формування була досить обмежена i мктилася на самш niBH04i СхщноТ бвропи - в основному на Псковщинь
Дослщникам етногенезу кривич1в та словен впадають в око д1алектна вщокремлен!сть псковських та суадшх з ними roBopiB i численш фонетико-фонолопчш, морфолопчш та лек-сико-словотв1рш вщповщносп й тенденци, що об'еднують щ говори з лех1тськими (наприклад, збереження сшльнослов'ян-ських сполук dl, tl, що перейшли в гл, о, дзекання i цекання, цокания, вщсутшсть епентетичного 1 та ш., ряд сшльних граматичних, лексичних i структурно-мовних особливостей [Васильев 1907 : 263, 264; Филин 1962 : 184; Мжельская 1963 :
89-100; Горнунг 1963 : 4; Роспонд 1965 : 6; Зализняк 1982 : 61-71; Хабургаев 1979 : 108-109]. Yci щ д1алектш риси на-штовхують на думку про участь у схщнослов'янському етно-генез} балтшськоТ ("венедськоТ") групи слов'ян. Хоч ця 1дея виникла ще у XVIII ст. у зв'язку з юторичними дослщження-ми В. М. Тат1щева, протягом багатьох десятшпть вона, як Bi-домо, не була Hi аргументовано доведена, Hi переконливо спро-стована. Наведеш вище MOBHi особливосп псковсько-новго-родських roBopiB привертали увагу дослщнишв лише в плаш загального констатування факпв без серйозних спроб Тх
J Археолопчш дат вказують на те, що радимич! на своГй прабатьюв-щиш могли входити в дул!бський союз племен, шсля розпаду якого OKpeMi племена увШщли до складу як зах1дних, так i сх1дни^ слрв'ян [Соловьева
73
пояснения. 3 другого боку, залишались неясними вщповщш 1сторичн1, археолопчш й етногра(}лчш даш [Ляпушкин 1968 : 15-16, 21-22, 171 та iH.; Седов 1960:53-59; 1970:70-71,
105-108; 19746 : 36-41; 1982 : 53; Янин 1982 : 152].
Останшм часом юльюсть виявлених особливостей, що зближують швшчноросшський i лех1тський ареали, збшьши-лася. Зокрема, шсля дослщжень А. А. Зал1зняка [Зализняк 1982 : 61-64] не викликае сумшву вщсутшсть друго! пала-тал1зацп задньоязикових приголосних г, /с, * > з, цу с у спо-луках гв, кв не тыьки в сучасних швшчноросшських парках, але й у давньому псковсько-новгородському д1алект1, що е одним i3 свщчень його генетичного зв'язку i3 захщнослов'ян-ським ареалом. 3 другого боку, недавно знайдеш в Новгород! дерев'яш "цшпндри" X ст. з написами i княз1вськими знаками, що являли собою своерщш б1рки i разом з тим - оригшалып замки, яю гарантували схороншсть коштовно-стей у замкнутих ними мшках (Медынцева II 50-52),виявля-ють принципову под1бшсть до цшпндра, знайденого в Поль-щ\ при розкопках поморського Micra Волина [Янин 1982 : 152].
При взаемному з1ставленш Bcix цих матер1ал1в дослщники все BneBHeHime приходять до висновку про давш й мщш ет-нокультурш зв'язки Псковщини й Новгородсько! земл1 i3 слов*янами ШвденноТ Прибалтики, хоч час i сам характер цих зв'язюв поки що не знайшли однозначного тлумачення. Б1лышсть дослщниюв ще! проблеми пщтримують гшотезу, що найдавшше слов'янське населения на швноч1 Схщно! бвропи з'явилося з "венедського" д1алектно-етнограф1чного ареалу - з TepHTOpi'i Швденно! Прибалтики [Buga 1924 : 33; Кузьмин 1980: 55-56; Рыбаков 1982 : 49, 239-240; Седов 1982 : 58; Янин 1985 : 24; Толочко 1987 : 20-21 та iH.]8, що щлком BiporiAHo: встановлений за стратиграф!ею раншх схщнослов'янських TonoHiMiB шлях радимич1в i в'ятич1в на Русь i3 "ля-ського", захщного краю [Трубачов 1971 : 3-17] не обов'яз-ково мав бути единим напрямом MirpauiT слов'янських племен i3 заходу на схщ. При цьому чимало дослщниюв вважають в1рогщною появу частини швденнобалтшських слов'ян, яю, найв1рогщшше, називалися "варягами", в ареал1 ni3HiuiHX ПсковськоТ i Новгородсько! земель морським шляхом [Аванесов 1947 : 131, 132; Вилинбахов 1963 : 333-334; Третьяков 1966 : 282-283; Херрман 1978 : 191-196; Кузьмин 1980 : 55-56 та iH.], iHLui сшвчувають ще! сухопутно!* Mirpaui! [Седов 1982 : 66], хоч матер1альних доказ1в !! поки що не зна-йдено.
8 Очевидно, через це ще й ниш прибалтшсько-фшс*>к1 народи назц-вають своТх сусздв-слов'ян (ро<лян) венедамц,
Ц
Слщ сказати, що шляхи розселення слов'ян на швноч1 СхщноТ бвропи й своерщш риси давшх кривицького й сло-венського д1алект1в, що вказують на Тх зв'язок з лех1тським етномовним ареалом, можуть бути задов1льно й лопчно пере-конливо пояснен! i на суто лшгв1стичному матер1ал1, беручи до уваги визначальш особливосп загальноТ* етномовноТ' ситуа-цп на Pyci в епоху раннього середньов1ччя. Суть ТТ, як вщо-мо, полягае в тому, що центр схщнослов'янського етномовного ареалу в цей час незмшно м1стився на Середнш Наддншрян-щшп (КиТв i КиТвщина), стосовно якого niBHi4Hi схщнослов'-янсьш окраТни були типово перифершними. У зв'язку з цим можна небезшдставно припустити, що основний потж слов'янського населения захщнослов'янськоТ ор1ентаци, яке взяло участь в етногенез1 схщних слов'ян (л1тописш радимич1 i в'ятич1), пройшов не через Прибалтику, а значно швденшше - вщ сучасноТ украТнськоТ Волиш до гирла Десни i дал1 в шв-шчно-схщному напрямку до ВерхньоТ' та СередньоТ Оки [Трубачов 1971 : 17] i, в1рогщно, дал1 на швшч. Тисячолкня еволющя своерщних roBopiB радимич1в i в'ятич1в серед схщно-слов'янськоТ мовноТ стихи швелювала TxHi оригшальш д!а-лектш особливосп, про як\ ниш можна лише здогадуватися. Проте на крайнш швшчнш перифери щ особливосп могли законсервуватися, а пот1м пщтримуватись постшними етно-культурними зв'язками Псковщини i НовгородськоТ земл1 з Швденною Прибалтикою. В такому pa3i пскозсью гл, кл, що сшввщносяться i3 захщнослов'янськими dl, tl, як i mini д1а-лектш особливосп, щлком лопчно сприймаються як перифе-ршш архаТзми.
Предыдущая << 1 .. 28 29 30 31 32 33 < 34 > 35 36 37 38 39 40 .. 132 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed