Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Пивторак Г.П. -> "Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка" -> 31

Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.

Пивторак Г.П. Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка — К.: Наука , 1988. — 280 c.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка): formirovanieidialektika1988.djvu
Предыдущая << 1 .. 25 26 27 28 29 30 < 31 > 32 33 34 35 36 37 .. 132 >> Следующая

1981 : 90; Сухобоков, Юренко 1978 : 134, мал. 2], залишена слов'яшзованими нащадками давнього 1раномовного М1сце-вого населения чернях 1всько1 епохи, спорщненого з алано-болгарами салт1вськоТ культури [Седов 1970:128-131;
1982 : 137-138]. Пам'ятки uiei культури, на думку досл1'д-ниюв, також належали аверянам передроменського перiоду (VII-VIII ст.) [Этн. карта 1985 : 125]. Роменська культура по берегах Десни, на л!вобережж1 Сейму, по Bcifl Сулц у верх-шй i середнш течп Ворскли й у верх1в'ях Пела до умовно1 лши Курськ - Обоянь - Хотпжськ на сход1 i Нов! Сан-жари - Сарни - Лубни - Чершпв на швдш й заход1 [Сухобоков 1975 : 19, карта 4; Седов 1982 : 136; Этн. карта 1985 : 125; Археология УССР 1986 : 193] взноситься до VIII-X ст. i закшчуеться поширенням на роменських городищах культури КиТвсько? Pyci. Боршдвсыи пам'ятки того самого часу, В1дкрит1 в басейн! Верхнього й Середнього Дону, доситьблизь-Ki до роменських у багатьох деталях матер!альноТ культури, через що ix часто, хоч i неправом!рнооб'еднують в одну ро-менсько-борнивську культуру. Проте на лггописшй територп аверян поширеш пам'ятки лише роменського типу [Седов 1982 : 135].
Походження роменськоТ культури (а, отже, й С1верян) до останнього часу було зовс1м неясне, осюльки вона генетично не пов'язана Hi з старожитностями полян, Hi радимич1в, Hi з культурою мкцевого населения попередшх cтoлiть [Седов
1970 : 126, 129; див. також: Третьяков 1969 : 84; Русанова
1976 :60]. Сучасш археолог1чн1 й л1нгв1стичн1 дослЦркення засв1дчили близьк1сть роменсько1 культури до празько-кор-чацько1 культури типу Луки Райковецько1 i вЦкрили пам' ятки роменського i под1бного типу на Правобережж1 в басейнах П1вденного Бугу й Дшстра, у Полыщ, Чехословаччиш, Бол-гари та в схщшй Румунп (басейни Пруту й Серету i нижня теч^я Дунаю) [Ляпушкин 1961 : 356-357, 364-365, 366; Русанова 1976 : 61; Седов 1970 : 133, 1982 : 136-137]. Це й на-штовхнуло досл1дник1в на думку, що основне слов'янське населения ареалу шзшх аверян з'явилося тут близько VIII ст. з Правобережжя. У зв'язку з цим 1хню увагу привернула ic-тор1я наддунайських cieepiB, як1 жили в район1 м. Преслава i в третей чверт! VII ст. н. е. були вит!снеш зв1дти ордою про-тоболгарського хана (царя) Аспаруха [Артамонов 1962 : 289]. Невдовз1 теля цього, в кшщ VII - на початку VIII ст., на
б*
67
Днтровському "Швобережж! з'являеться також аверська (ро-менська) культура i м. Переяславль (Переелавъ). Наявшсть цих тотожних слов'янських eTHOHiMiB i TonoHiMiB дала поставу для припущення про можливють у далекому минулому генетичного зв'язку м1ж балканськими та схщнослов'янськими аверянами [Третьяков 1948 : 170-183; 1953 : 195-198 Ля-пушкин 1968 : 15]. Алеш зв'язки тод1 трактувалися в плаш глобального напрямку слов'янських мтрацш з niBH04i на шв-день в епоху Великого переселения народ1в, зокрема Mirpauii л1вобережних аверян на Дунай [Рыбаков 1947 : 95, карта 5, Третьяков 1948 : 174], не зважаючи на те, що в цш пашвшй тенденцп руху слов'ян на швдень були й перерви та выступи, могли бути й Mirpauii в зворотному HanpHMi [Ляпушкин 1968 : 13-14; Трубачев 1974 : 52].
У визначенш напрям!в мтрацшних pyxiB провщна роль, яквщомо, належить топошмп. Зютавлення топошм!чних назв давшх територш наддунайських ciBepiB i лггописних схщнослов'янських С1верян заевщчило вщеутшеть схщнослов'янських топон1м1в у Болгарп i величезну юльюсть наддунайських TonoHiMiB у басейш Дншра, що тяж1е до Оверсько! земли Гщрошмшон цього репону рясше похщними вщ назв Дунай (зокрема, й вщ переважно швденнослов'янсько! форми цього гщрошма Дунае-, i вщ назви нижньо! течи Дунаю у давшх rpeKiB та римлян - Icmp), вщ друго! за величиною болгарсько! р1чки Марици i вщ багатьох шших болгарських та швшчно-схщно-наддунайських гщрошм!в [Стрижак 1973 :
64-75; Гщр. Украши 1981 : 103-113]. Деяю з них вказують не тьльки на напрям, але й на час дозаселення Наддншряк-ського Л1вобережжя: воно вщбулося до завершения процесу формування схщнослов'янського повноголосся, тобто не ni3Hi-ше VIII ст., коли саме й сформувалася роменська культура [Стрижак 1973 : 73; Гщр. Украши 1981 : 111]. Отже, з великою в1рогщшстю можна припустити, що значна частина аверян-ського племшного союзу прийшла з Наддунашцини, чим пояс-нюються, зокрема, i сшльш риси матер1альноТ культури схщ-но! Болгарп та схщних слов'ян [Третьяков 1948 : 174-176;
1953 : 197-198; Прилипко 1964 : 114-130], i очевидш аналоги в сучасному жшочому традицшному костюм! швн!чно-схщно1 Болгар!!, з одного боку, i Украши та швденноросш-ських областей, з другого боку, й аналои!' м!ж землянковими житлами Наддунайсько! Болгарп та Дн!провського лгсосте-пового Л!вобережжя, i загальновщом! численн! болгарсько-роайсью мовн! паралел! i т. п. (про психолопчш мотиви зво-ротно! Mirpaui! слов'ян див.: Мачинский 1981 : 135-136).
Разом i3 Аверянами на шв^чний схщ вирушила, очевидно, i деяка частина слов'ян^празько-пеньювсько! культури,
G3
насамперед улич1в i, можливо, швденних полян. Серед них доогло бути також ослов'янене етепове населения, яке, спри-йнявши етнограф!чш риси слов'ян, зберегло свш поховальний обряд з т1лопокладеннями в грунтових ямах [Приходнюк 1980 : 124]. Проте не виключаеться, що цей обряд був занесений на "Швобережжя ще рашше, у VI-VII ст. населениям пеньювськоТ культури, яке рятувалося вщ aBapiB. В усякому раз1, пом1гний 36ir у поховальному обряд! та в швентар1 по-ховань у с!верян i в полян-pociB спостер1гався нав!ть у X-
Предыдущая << 1 .. 25 26 27 28 29 30 < 31 > 32 33 34 35 36 37 .. 132 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed