Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Пивторак Г.П. -> "Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка" -> 28

Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.

Пивторак Г.П. Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка — К.: Наука , 1988. — 280 c.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка): formirovanieidialektika1988.djvu
Предыдущая << 1 .. 22 23 24 25 26 27 < 28 > 29 30 31 32 33 34 .. 132 >> Следующая

1972 : 115-116; Алексеева 1973 а : 81, 256]. Це дало пщстави деяким дослщникам для занадто категоричного висновку, що поляни сформувалися в результат} слов'яшзаци м^цевих ipa* номовних племен [Седов 1972 : 118].
У ход1 сощально-економ}чного, шштичного й культурного розвитку полянський племшний союз, BiporiAHo, розширював свою територто, зокрема, на заход1 й на niBH04i i частково пот1снив, а частково змшався з деревлянами та аверянами. На IX ст. MicTa 4epHiriB i "Г
кож: Седов 1982 : 108]. 3 другого боку, протягом VIII-IX ст.
стали повшстю полянськими
60
на територ1ю полян, як i 1нших сх1днослов'янських племен швденного ареалу, штенсивно проникае зростаюче населения культури типу Луки Райковецько1, i в тясмино-побузьких старожитностях поступово зникають риси власне пеньювськоТ культури й посилюеться роль деревлянсько1 культури, що у VIII-IX ст., на думку деяких археолопв, стала тут пашвною [Русанова 1976 : 103], хоч i помггно вщр^знялася вщ культури деревлян [Седов 1982 : 123].
ГПсля змщнення Хазарського каганату, що заважав сте-повим ко^пвникам вторгатися на зе\ш своТх швшчних сус1д1в, Середня Наддшпрянщина знову опинилася в центр1 жвавих торговельних зв'язьпв Швдня та Сходу з племенами лково1 зони CxiflHOi бвропи, як! жили поблизу найб1льших водних шлях1в - Дншра, Прип'я(tm) й Десни. Сприятлив1 географ1ч-Hi умови, щыьна заселешсть етшчно р1зномаштним населениям, постшш зв'язки з високорозвиненими швденними i схщ-ними державами - усе це сприяло бурхливому економ1чному й культурному зростанню майбутныи Кшвщини, яка далеко випередила iHuii схщнослов'янсый земл! i виявилась найб^ьш гпдготовленою стати центром псштичноТ' консолщаци схЦно-слов'янських територ1ально-пол1тичних об'еднань-нашвдер-жав, дальший сусшльно-економ1чний розвиток яких прив1в до утворення в IX ст. Давньорусько1 держави.
Мовна ситуащя у полян напередодш утворення Давньо-русько1 держави у cBirai наведених кторичних, археолопчних та антрополопчних даних уявляеться нам досить складною. На землях первшних полян - нащадк1в культури празь-ко-корчацького типу був поширений д1алект "склав!нського" походження, в основному сшльний для полян, деревлян, во-линян та дрегович1в. Обриси його давнього ареалу простежую-ться й дос1 в Д1алектних рисах швшчного нар1ччя украшсько1 мови, ям заходять на територно середньонадднтрянського говору далеко на швдень, аж до вододшу м1ж 1рпенем та Рос-сю, тобто майже зб1гаються з швденною межею первкних полян. Говори "склавшського" типу поширювалися на полян-ських землях також i ni3Hinie - разом з хвилями деревлян-ських переселенщв. У лкостеповш зош гпвденшше Киева мкцев1 говори "склавшського" типу зазнали помтюго ipaH-ського впливу на Bcix мовних р!внях. Окремий тип становили слов'янсыи говори в ареал1 празько-пеныивськоТ культури, що функцюнували в умовах слов'яночранського симбюзу.
I, нарешт1, для pyciB - творщв дружинноТ антсько1 культури, а згодом - полянських дружинник1в, купщв та iHuinx заможних верств мкького населения найв1ропдшше припу-стити кнування строкатого ужитково-побутового мовлення типу койне, що увйрало в себе слов'янсый, ipaHCbKi, тюрк-
61
Ськ1, греко-в!зант!йськ1, а згодом - сканд!навськ! компо-ненти.
У Mipy зрос'тання могутносп й сусшльно-пол1тичноТ впли-вовост! полян виявлявся й реал1зовувався визначальний на-прям мовного розвитку на полянських землях: поступовий вщступ на niBHi4 i швшчний захщ деревлянських д1алектних рис перед новими м1сцевими мовними особливостями, яю в майбутньому стали характерними для середньонаддншрян-ського говору украТнськоТ мови.
2.2.4. УЛИЧ1, ТИВЕРЦ1, Б1Л1 ХОР ВАТ И
В ареал! антськоТ пеньювськоТ культури давньорусыи лгго-писи локал1зують три племеш - улич1в, тиверщв i хорва^в. Насправд1 в цей ареал входила, очевидно, б1льша кьльюсть сх^нослов'янських угруповань, п!зшша доля яких склалася по-р1зному. Про деяк1 з них нам шчого не вЦомо взагаль Значна частина слов'янських племен, як вдоначалося вище, взяла участь у формуванш лггописних полян i стала ядром КиТвськоТ Pyci. 1нша, п!вденшша група слов'ян на р. Тясмин, у порожистШ частиш Дншра м!ж р. Оршпо (давньорусыи лггописи ТТ називають Угол), Дншром i Самарою та в л!состе-noBift частиш П1вденного Бугу, у VIII ст. н. е. продовжувала традици пеиьювськоТ культури аж до утворення КиТвськоТ Pyci, але з Киевом безпосередньо не була пов'язана [Березо-вец 1963: 145-146, 148, 190]. Ця своерщнасередньонадднш-рянська група слов'ян, на 6a3i якоТ згодом склався племшний союз y/iunie, виникла, мабуть, на основ! м1сцевого слов'ян-ського населения та переселенцев з niBHi4Hiuinx зарубинецьких територш [Хавлюк 1974 : 210]. У формуванш улич1в, в1ропдно, взяли участь i неслов'янсью, зокрема тюрксью компоненти [Хабургаев 1979 : 200; Рыбаков 1950 : 11]. Проте археолопч-Hi пам'ятки цього ареалу не мають шяких специф1чних рис. Це - старожитност1 пеньювського типу i наступноТ культури типу Луки РайковецькоТ, тому окреслити територш улич1в за архолопчними даними поки що неможливо [Седов 1982: 132].
За ппотезою Б. О. Рибакова, розробленою ним на ochobI л1тописних даних, улич! в IX ст. шд натиском угорщв просунулись на niBHi4 i зггкнулися там з полянами. Не бажаючи шдкоритися киТвському Князев^ улич1 вступили з полянами в тяжку й нер1вну швстолтш боротьбу, що закшчилася в 940 р. Тх остаточною поразкою i взяттям Тхнього племшного центру м. Прес1чена (десь бьля гирла або в нижнш течи Стугни за 10 км швденшше Киева). ГОсля цього улич!, можливо шд натиском ne4eHiriB, переселилися на швденний захщ i заййя-ли л!состепове межир1ччя Швденного/Бугу-Дшстра i, Bi-ропдно, niBHi4Hy частину сучасноТ Молдавп [Рыбаков 1950 :
Предыдущая << 1 .. 22 23 24 25 26 27 < 28 > 29 30 31 32 33 34 .. 132 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed