Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка):
3 юнця II ст. н. е., i особливо в IV-V ст., HOBi потоки слов'ян з niBH04i проникають у Наддунайщину. 3 початку
VI ст. шд час Великого переселения народ!в рух слов'ян на Дунай i на Балкани посилився. Тут почала формуватися швденна група слов'ян i3 своерщними д1алектами, на основ1 яких згодом виникли швденнослов'янсью мови [Мачинский 19816 : 31-52].
Складш етшчш й MOBHi процеси вщбувались на давшх праслов'янських i сусщшх з ними землях у II-IV ст. н. е. (за класиф1кащею Б. О. Рибакова - чернях1всько-шзньо-пшеворський перюд). Для быылосп праслов'янських земель це був щасливий перюд, який автор "Слова о полку 1горев1м" назвав "трояновими вжами". У цей час Римська 1мпер1я за 1мператора Траяна (98-117 pp. н. е.), завоювавши Даюю, розширила своТ меж1 аж до земель, заселених праслов'янами та причорноморськими готами, i в npoueci взаемовипдноТ торпвл1 Рим протягом трьох сттить справляв великий вплив насамперед на слов'ян-хл1бороб!в л!состепово1 зони, охопле-ноТ широким ареалом чернях1всько1 культури.
Чернях1вська культура (к!нець II-IV ст., у швшчних районах - V ст.) виникла на основ! зарубинецькоТ та шзньо-ск1фськоТ культури НижньоТ Наддн1прянщини на значн1й те-pHTOpiT вщ п1вденного Пол1сся на niBH04i до ГИвн1чного При-чорномор'я на п1вдн1 й вщ Задунайщини на п!вденному заход! до сучасних Сумщини й Курщини на швшчному сход! з широкою (150-200 км) незаселеною степовою смугою сармат-ських кочовищ [Баран 1981 : 152; Рыбаков 1982 : 38; Винокур 1983: 113, 132; Приходнюк 1983: 183]. Найв1ропдшше, це була шшетшчна культура з нашаруванням провшцшно-римського впливу [Третьяков 1962 : 10; 1970:49-50; 1982 : 19, 20, 87; Великанова 1975 : 5-6; Баран 1978 : 25, 26, 36;
1981 : 3-5, 159, 162; Рыбаков 1982 : 38; Винокур 1983 : 112, 127, 131; Этн. карта 1985:50; Археология УССР 1986:72], до якоТ входили нащадки cKicJ)iB, сармат1в, дако-фрашйщв, а в л1состепах Дншро-Дшстровського межир1ччя - слов'яни р1зного походження: нащадки колишшх сколот1в [Рыбаков 1981а : 67; 1982 : 38; Седов 1976 : 99; 1972 : 124-125; 1979 : 69], колршзацшш групи слов'янських племен шзньозаруби-
43
нецькоТ культури, слов'яни i германщ пшеворськоТ культури, а також готи пшеворсько-вельбарськоТ культури, яю в кшщ II ст. н. е. переселилися з Надв1слення у Днтровсько-Дшстровське межир1ччя, досягаючи Чорноморського узбереж-жя й Дону, i в III-IV ст. справляли значний культурний вплив на цей репон [Баран 1972 : 120-121; Винокур 1972 : 156-159; Седов 1976 : 97-98; Этн. карта 1985 : 50].
Пшеворсью та зарубинецью племена в Середнш Наддш-прянщиш розселилися серед {раномовного населения, i в про-ueci т1сних слов'яно^ранських контакт1в, яю, найв1ропдш-ше, набули характеру своерщного слов'яно-1ранського симбю-зу, вщбувалася поступова слов'яшзащя MicueBoro ipaHOMOB-ного населения й сприйняття слов'янами деяких icTOTHHx мовних та етнограф1чно-культурних 1ранських рис [Третьяков 1974 : 8; Седов 1979 : 99-100], про що свщчить наявшсть велико! юлькосп 1ранських паралелей у MOBi, культур! й ре-лт\ слов'ян. Це спричинилося до виникнення в л1состеповш 30Hi м\ж BepXHiM Дшстром i Середшм Дншром (включаючи й нижш теч1*1 Сули, Пела та Ворскли) i в nopi44i порожисто! частини Дншра своерщного слов'янського под1льсько-дш-провського BapiaHTa чернях1всько*1 культури з мщним сюфо-сарматським субстратом [Седов 1972:116-129; 1979:92- 98; 1982 : 27].
Культура слов'ян у чорноземнш лкостеповш зон1 черня-х1вського ареалу досягла дуже високого р1вня. Тут пошири-лось плужне хл1боробство, з'явились ротацшш жорна i на-BiTb млини для помелу зерна. Слов'яни-чернях1вщ вдоскона-лили виплавку зал!за й виготовлення посуду (застосовували гончарний круг), кктяних та ювел1рних BHpo6iB тощо [Рыбаков
1982 :(40]. Це, в свою чергу, сприяло пожвавленню торговельних зв'язюв, важливим елементом яких була римська монета.
Розвиток економ1чних i сощальних вщносин, контакти з передовими середземноморськими державами сприяли появ1 серед чернях1вських племен зачатюв наукових знань у галуз! природничих i техшчних наук. Наприклад, деяк1 металев1 знаряддя чернях1всько*1 доби дослщники штерпретують як xipypri4Hi 1нструменти - ланцети, щипщ й т. п. [История УССР 1981 : 272]. Чернях1вщ створили свш оригшальний хл1боробський календар, розшифрований Б. О. Рибаковим. Зображення такого сыьськогосподарського календаря у ви-гляд! своерщних символ1чних знак1в на ритуальному глиняному посуд1 знайдено на швденнш Волиш й на Кшвщиш [Рыбаков 1962 : 66-89; 1981а : 320-326; 1982 : 39, 40]. У чер-нях!вську епоху (протягом IV-VI ст.) склалася та фольклор-на традищя, що шзшше була воображена в давньоруських л!тописах, бшщнах i переказах [Рыбаков 1963 : 16-18]. 1с-
44
нуе припущення, що серед чернях!вського населения стала поширюватись писемшсть на основ1 грецькоТ (на сход!) та ла-тинсько!' (на заходО графши: про це свщчать грецьш й латин-CbKi л1тери на деяких уламках чернях1вського посуду та на мстяних виробах [деталыпше див.: Винокур 1972 : 98-100;
1983 : 132; Третьяков 1982 : 14; История УССР 1981 : 272; ГПвторак 1984 : 15-16].
Загальний прогрес етшчно pi3HHX чернях1вських племен в умовах розпаду старих племшних та родових зв'язмв i утвердження сощально-шштичних стосушав державного типу, жваво\' торпвл1 з римськими провшщями [Приходнюк 1980 : 54-55], яка давно переросла crapi етшчш й племшш меж1, сприяв консолщацп р1зноетшчних племен, швеляцп племшних особливостей i спричинився до того, що етногене-тичн1 процеси в цьому ареал1 вщбувалися в напрям1 формування чернях!всько1 народносп [Третьяков 1970 : 50; Винокур 1972 : 103; 1983 : 134].
