Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Пивторак Г.П. -> "Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка" -> 2

Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.

Пивторак Г.П. Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка — К.: Наука , 1988. — 280 c.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка): formirovanieidialektika1988.djvu
Предыдущая << 1 < 2 > 3 4 5 6 7 8 .. 132 >> Следующая

3 нагромадженням нових лшгвютичних, археолопчних, етнограф1чних та шших наукових даних поступово змшюва-лися наш! уявлення й про ранш схщнослов'янськ! племена або в ui уявлення вносились icTOTHi корективи. Ставало ясно, що й тогочасна мовна ситуащя на схщнослов'янських землях була набагато складшша й р1зномантпша, що говорити про единий, д!алектно не розчленований сшльносхщнослов'ян-ський мовний ареал немае достатшх шдстав. Ця думка про-глядаеться вже в працях О. О. Шахматова, але найч1тк1ше п сформулював \ глибоко обгрунтував Ф. П. Фшн. Вихо-дячи з тези, що' шльнослов'янська мова школи не була мо-нол!тною системою, яка б виключала д!алектне членування, BiH вважав, що давньоруська мова утворилася в VII-VIII ст. на 6a3i численних близькоспорЦнених схщнослов'янських го-BOpiB, причому вже в той час виникли деяю д1алектш риси давньоруськоТ мови, що згодом стали розр!знювальними особ-
4
ливостями росшськоТ, украТнськоТ та б1лоруськоТ мов. Отже, чимало серед цих рис набагато давший в'т окремих схщно-слов'яиських мов, а деяю з них - i вщ давньорусько1 мови [Филин 1972 : 30; пор. також: 1стор1я укр. мови 1978 : И]1. "Наявшсть значноТ шлькосп д1алектних розходжень як у дав-шй схщнослов'янськш, так i в давньоруськш MOBi е безсум-н1вним фактом" [Филин 1970 : 3].
Така постановка питания дае ключ для розгадки деяких незрозумьлих мовних рис у давньоруських писемних пам'ят-ках: те, що рашше здавалося описками, у багатьох випадках можна вважати вщображенням на письм1 вже кнуючих тод1 в живш MOBi вщповщних д1алектних (насамперед фонетичних) особливостей.
1. Джерела реконструкци д'шлектноь структура давньоруськоЧ мови
При 1сторико-д1алектолопчному дос/пдженш генезису давньо-русько! мови й витошв окремих схщнослов'янських мов ос-новним джерелом для нас послужили мовш особливосп давньоруських писемних пам'яток XI-XIII ст. i свщчення су-часних народних говор1в. Писемш пам'ятки давньоруськоТ мови uiHHi насамперед тим, що вони синхронш з дослщжува-ними д1алектними процесами i мовними явищами. Цього не можна недооцшювати, але й не слщ чекати в1д пам'яток бьль-шого, шж вони можуть дати. Трудной^ у використанш ранным схщнослов'янсько1 писемносп як джерела icTopii* давньору-сько1 мови полягають насамперед у нер1вном1рному геогра-ф1чному розмщенш збережених писемних пам'яток (повна l'x вщсутшсть з РязанськоТ, Ростово-СуздальськоТ, Чершпв-сько1 земель, вщсутшсть пам'яток до XIII ст. з територш Волго-Окського межир1ччя, ВерхньоТ Наддншрянщини, усього сучасного б1лоруського мовного ареалу, переважно лише Тх досить ni3Hi копи з ареалу Киева й КиТвщини) i в невщповщ-HOCTi ранньоТ схщнослов'янськоТ писемносп, що представлена здебыьшого текстами конфесшного зм1сту, написаними ста-рослов'янською мовою так звано1 русько'1 редакци, давньо-руському усному мовленню. У цих пам'ятках "традищйне письмо, староболгарський склад словника, книжно-церковне коло понять та cnoco6iB висловлювання думки... великою
1 Це, однак, не заперечуе загальновизнаного положения, що "в епоху схщнослов'янських племен i утворення ДавньоруськоТ держави не було ще й зачатюв кторично добре засвщчених pociftcbKoi, украшськоТ та б1ло-руськоТ мов. До IX виникнення було ще далеко, хоч OKpeMi елементи старо-давнього д!алектного мовлення згодом увшшли в Тхню структуру" [Филин 1970:9].
5
Mipoio закривае вщ нас живу народну спшю швденноруськоТ мови того часу, даючи Тй виступати на поверхню лише б^ьш-менш випадково" [Булаховський 1977 : 50]. Не набагато бьль-ше свщчень про особливосп давньоруськоТ народно-розмовноТ мови м1стять i пам'ятки св1тськоТ писемносп: як вщомо, дав-ньоруська лггературна мова киТвськоТ епохи сформувалась на основ1 не територ1альних д!алект1в, а усного мовлення ви-щих верств м1ського населения. Це мовлення вщр!знялося вщ д1алект1в б1льшим ступенем едноси через непостшшсть кня-3iBCbKo'i влади в центрах Pyci, вплив Киева i торговельних зв'язшв м\ж мотами тощо [Савченко 1969 : 6]. KpiM того, i над шею писемшстю пом1тно тяжиш усталеш форми письма i традищйна орфограф1я, консерватившсть якоТ, як правило, недооцшюеться [Хабургаев 1973 : 193]. Нав1ть новгородсьш берестяш грамоти, напксаш простими людьми з приводу по-точних життевих проблем i щоденних потреб, створювались з урахуванням певних норм графжи й орфографи, а тому не вщбивають безпосередньо живоТ мови Тх автор1в [Жуковская
1959 : 16, 86]. Таким чином, хоч деяю д1алектш фонетичш, граматичш й лексичш риси, що згодом стали характерними особливостями росшськоТ, украТнськоТ та б1лоруськоТ мов, фжсуються в давньоруських пам'ятках з XI-XII ст. [Булаховський 1977 : 50-87], caMi щ пам'ятки не дають ч!ткого уявлення про тогочасну народно-розмовну мову р1зних давньоруських perioHiB, про м1сце, час та послщовшсть виник-нення в Hifl нових д1алектних явищ на р1зних мовних р1внях. Уже цей факт не дае можливосп встановити д1алектну дифе-ренщащю давньоруськоТ мови лише на шдстав1 свщчень пам'яток давньоруськоТ писемносп, у зв'язку з чим виникае неод-мшна потреба зютавляти щ свщчення (насамперед описки й орфограф1чш вар1анти) з вщповщними лшгвогеограф!чними даними. Справа ускладнюеться ще й тим, що давньорусыа пам'ятки, як\ збереглися до нашого часу, пор1вняно ni3Hi (найрашип - з другоТ половини XI ст.) i вщбивають той етап розвитку давньоруськоТ мови, коли в ТТ д1алектах уже давно могли кнувати MOBHi особливосп, що ниш е диференщйними ознаками окремих схЦнослов'янських roBopiB. Тому наяв-HicTb нав1ть незначноТ юлькосп таких локальних рис у най-давшшш схщнослов'янськш писемносп, якщо вони трапляю-ться в пам'ятках лише певного репону, а пот1м усе часнще повторюються у шзшших рукописах з щеТ самоТ територ!Т, у переважнш бИльшосп випад1ив слщ квал1фшувати не як випадков! описки, а як воображения в1дповщних д!алектних явищ. Щлком зрозум1ло, що фжсащя певних д1алектних рис у вщзначених пам'ятках може свщчити лише про те, щов середин! XI ст. та чи шша д!алектна риса вже 1снувала, а ТТ
Предыдущая << 1 < 2 > 3 4 5 6 7 8 .. 132 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed