Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Пивторак Г.П. -> "Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка" -> 17

Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.

Пивторак Г.П. Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка — К.: Наука , 1988. — 280 c.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка): formirovanieidialektika1988.djvu
Предыдущая << 1 .. 11 12 13 14 15 16 < 17 > 18 19 20 21 22 23 .. 132 >> Следующая

36
щадшв чорнол!сько'1 культури Правобережного JlicocTeny yBi-йшов до велико1 федераци, що дктала умовну назву Ск1ф1я (Граков, Мелюкова 1953 : 126; Тереножкин 1961 : 343-344;
1977 : 5]. Настав яккно новий (за класифжацдею Б. О. Риба-кова - лужицько-сшфський) етап праслов'янсько1 icTopi'i, при якому праслов'янська територ1я вщ Одера до Дншра втратила свою едшсть. Зах1дна частина праслов'янських земель, як i рашше, перебувала в сфер1 впливу лужицькоТ культури, що тяя<ала до германського та кельточлл1ршського св1ту [Третьяков 1953 : 132-134; Седов 1983 : 99; Трубачев 1983 : 161, 162, 253, 269], а сх1дна - до ipaHOMOBHOi ск1фськоТ культури, що перебувала шд великим впливом культури Стародав-Hbo'i Греш1 та грецьких колонш ГНвшчного Причорномор'я. Усе це спричинилося до того, що дальший етшчний i мовний розвиток праслов'янських племен в обох частинах вщбувався по-р1зному. Праслов'яни-сколоти у Слафськш державi, особливо у наддншрянському культурно-племшному perioHi (nie-шчна частина нишшныи К1ровоградщини, Черкащина й Khib-щина), зазнали штенсивного асимьчяторського впливу с;иф-ськоТ культури (аж до повно1 асим1лящ1 деяких праслов'янських племен), що простежуеться на мовному, археолопчному й етнограф1чному матер1ал1 [Трубачев 1967 : 25-33; Абаев
1960 : 5-7, 1964а : 90-99, 1965 : 54-79; Топоров 1960 : 3- 11; Мавродин 1978 : 50; Рыбаков 1948 : 99, 117; Седов 1972 : 118; Алексеева 1973а : 201-203; История УССР 1981 : 160- 161; ГНвторак 1982 : 34-35, про "сюфський перiод" в icTopii праслов'янсько1 мови див.: Абаев 1949 : 151-190]. В умовах посиленоТ асимшяци праслов'янських племен та ipaHi3auii ixHix племшних д1алект1в сх!днослов'янськ1 MOBHi продеси у схщнш частинi праслов'янського етномовного ареалу, кр1м швшчно-захщного perioHy, не мали сприятливого грунту для свого розвитку й через те уповктьнились, а подекуди нав1ть припинилися. Але до глибокого необоротного впливу на зву-ковий склад i граматичну будову праслов'янськоТ мови цього ареалу, як справедливо вщзначае О. М. Трубачов, справа, очевидно, не дшшла [Трубачев 1983 : 257].
У захщшй частиш праслов'янського етномовного ареалу, що перебувала в кторично сприятливших умовах, етнокуль-турш та етномовш процеси вщбувалися значно штенсившше. HaflHOBiiiii топон1м1чн1, внутршньолшгвктичш, археолопчш, антрополопчш та mini дослщження дозволяють припустити, що саме в захщшй i швденно-захщшй частинах праслов'янського ареалу (переважно м1ж В1слою i Горинню та насум1ж-них швденних територ!ях) у перюд приблизно з X ст. до н. е. до початку н. е. (середньопраслов'янський перюд) праслов'янська мова унаслщок законом1рностей внутршнього розвитку
37
i змшування праслов'ян з шшими етномовними трупами зазнала ряду важливих змш i перетворень на Bcix мовних piB-нях (обгрунтування реальности захщнопраслов'янського ет-нокультурного й етномовного ареалу див.: ГПвторак 1982 : 36-37). Нашстотшнп зрушення в цей час вщбулись у фоне-тичнш систем! праслов'янсько1 мови, що були зумовлеш пе-реважно д!ею характерно! для всього середньопраслов'ян-ського перюду тенденци до посилення взаемозв'язку ы\ж фо-нетичними елементами складу, "яка становила один з найб1льш послщовних прояв1в загальномовного закону асим1ляцп зву-KiB у мовному потощ" [Вступ 1966 : 42].
До середнього етапу праслов'янсько! мови слЦ вщнести асим1ляцшне пом'якшення, а дал1 - й злиття частини при-голосних фонем перед наступним], що пом1тно вплинуло на розвиток консонантизму, на структуру складу й на словотв1р, перехщ ё в е]( а також (ор1ентовно- з VI-V ст. до н. е.- пор. Богородицкий 1935 : 277) м'яких задньоязикових при-голосних g', к', х' у шипляч1 dz\ с', s' (перша перехщна па-латал\защя задньоязикових приголосних). Але найважливЬ шим (^о:1етичним явищем цього перюду була л\я закону вщ-критого складу, зпдно з яким унаслщок постшного зростання звучност! складу Bci закршч склади р1зними шляхами перешили у вщкрит1, та закону складового сингармошзму. У зв'яз-ку з цим вщбулися важлив1 позицшш змши у фонемному склад1 та в складоподш праслов'янськоУ мови. Ус\ щ фонетичш зрушення викликали також HOBi штонацшно-часоюль-KicHi перетворення та iH. [детальшше див.: Бернштейн 1961 : 48-49, 182-211, 216-225; Филин 1962 : 103, 110, 227-260; 1972: 160-161; Журавлев 1965 : 32-43; Вступ 1966 : 41-79; 1стор1я укр. мови 1979 : 88, 101-135, 161-165; Колесов
1980 : 13-17; Швторак 1982: 38-40].
1.2. ФОРМУВАННЯ Д1АЛЕКТНИХ ЗОН
У ПРАСЛОВ'ЯНСЬКШ MOBI
У III ст. до н. е. шд впливом BHyTpiuiHix протир1ч Сшф-ська держава занепала, i провщна роль в вторичному та культурному жигп швденного ареалу Схщно! бвропи перейшла до сармат1в [История УССР 1981 : 188; Этн. карта 1985 : 5- 10], що рухалися з пониззя Дону до Середнього Дунаю. У зв'язку з цим вщбулися глибою змши i в жито населения Правобережного Л1состепу. Сармати не створили в причор-номорських степах мщного поличного об'еднання, завдяки чому л1состепов1 праслов'янсью племена змогли вщмежува-тися вщ ipancbKoro ceiTy, вщродити cTapi досюфсью традицп i вщновити свою самобутню культуру [Рыбаков 1981а : 64,
Предыдущая << 1 .. 11 12 13 14 15 16 < 17 > 18 19 20 21 22 23 .. 132 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed