Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка):
32
му фольклор! з'явився разом з формуванням фольклорноТ символ!(tm) й образноТ системи, а не був запозичений шзшше, шсля Mirpauii слов'янських племен на швдень. Навпаки, за-гальний рух р1зних племен Середньо1 й ГПвденноТ бвропи аж до початку н. е. вщбувався з швдня на niBHi4.j
Приблизно протягом першоУ половини II fftc: до н. е. унас-лщок Mirpauifi праслов'янських племен на niBHi4 (можливо, шд натиском волох1в-келытв) Т'хнш ареал дещо змктився i значно розширився: праслов'янсью племена разом з кельтами [Трубачев 19856 : 5] освоТли заселене шшими шдоевропей-ськими племенами ЕПсло-Одерське межир1ччя, де вперше стали безпосередшми сусщами прабалт1в 2, а також зону нишш-нього "Шсостепу в1д Прип'ят1 до Верхнього Дшстра (звщки даки, що жили тут рашше, вщступили до Нижнього Дунаю) i до зони Степ1в на швдш та до Середнього Дншра на сход!. Тут виник м1сцевий BapiaHT культури шнуровоТ керамжи - середньоднтровська культура. У континентальшй частиш швденноТ Прибалтики i в Схщнш бврош niBHi4Hime Прип'ят1 формувалися прабалти, яш протягом II тис. до н. е. зайняли також прибережш земл! швденноТ та швденно-схщноУ Прибалтики, всю центральну лкову зону швшчшше Прип'ят1 й Сейму до вододыу ЗахщноТ Двши й Волги i до верхньоТ та середньоТ теч1Т Оки. Межа м1ж середньоевропейськими культурами, до яких належали й праслов'яни, i наддншрянсько-балтшськими культурами в Схщнш бврош, що встановилася по pi4Kax Ясельд!, Прип'яп (вщ гирла Ясельди до гирла Го-рин1) й по Гориш, 4iTKO простежуеться в yci археолопчш пе-рюди, починаючи з середини неол1ту (середина III тис. до н. е.) i з незначними змшами збереглася до нашого часу. Ця археолопчна межа в деталях зб!гаеться з давньою межек) розселення слов'ян i балт!в, встановленою за мовними (пдро-HiMi4HHMH й лексичними) даними. Шзшше Ясельда i Прип'ять стали вцщляти територи заселения украТнщв та б1лорус1в [Кухаренко 1968 : 35-40]. У Центральнш бврош межа шж прабалтами i праслов'янами, очевидно, була дуже невиразна з широкою смугою перехщних або змшаних roBopiB. На шв-шчному сход1 за балтами формувалися численш фшно-угор-cbKi племена. Внутршне перемщення племен, освоения ними нових територш i змша етшчно-племшноТ карти бвропи три-вали безперервно, поступово уповьльнюючись, близько тися-чолтя [Рыбаков 1981а : 151, 1982 : 14].
2 Проте TicHi балто-слов'янсью контакты почалися, мабуть, значно ni3Hime - в останню третину I тис. до н. е. (раншй зал1зний в!к), оаильки сшльною для балтшських i слов'янських мов е сама назва зал!за, тод1 як сшльш балто-слов'янськ! назви давн1'ших метал!в - MiAi й бронзи - вщ-cyrai [Трубачев 1983 : 237].
3 8-1270
33
Наведена локал1защя раншх етнос!в Центрально! i Сх1д-но1 бвропи схематична i дуже умовна, осшльки дослщников! постшно треба зважати на рухом!сть етшчних ареал1в, на сшвшнування р1зних етноав навггь у межах одного ареалу, на розмшчсть i нестшшсть давшх етшчних меж i взаемопро-никлив1сть етшчних територш, зокрема, й праслов'янськоТ [Трубачев 1974 : 60-61, 1982 : 12, 24]. Однак на в1ропдшсть uiei локал1заци вказують ранш балто-дако-фракшсью, \лл\-' ршсько-слов'янсьш, кельто-слов'янсью, пракалшсько-слов*-янсью зв'язки, встановлеш за лшгвктичними даними й rino-тетично вщнесеш до III тис. до н. е. [Топоров 1977а: 81-82, 19776 : 43; Трубачев 1968 : 276-278, 284; 1982 : 17-19; Go-\ф 1972 : 53-55, 1977 : 16].
На середину II тис. до и. е. спостер!гаеться стабшзащя етноплемшноТ карти бвропи й консолщащя спорщнених племен. Про це свщчать стшш й досить велию за обсягом архео-лопчш сшльносп. Одшею з них була тшинецько-комар1вська племшна сшльшсть (XV-XI ст. до н. е.) з близьким типом господарювання i приблизно однаковим piBHeM культури, що виникла на значшй територп вщ Середнього Одера до Серед-ньо1 Наддшпрянщини i вщ верхнього Пол1сся до Прикарпаття й басейну правих приток Дшстра [Березанская 1972, мал. 45, 50; Рыбаков 1978 : 188; 1979 : 225-226, 1981а : 221-223,
249-267] у npoueci поступовоТ консолщацп оалих скотарсько-хл10оробських племен у велию етшчш масиви.
/Наступшсть вщомих сучаснш наущ археолопчних культура ареал! bijx Одера до Дшпра, а, отже, безперервшсть ет-ногенетичного процесу на цих територ1*ях, де згодом на i'cto-ричнш apeHi з'являються слов'яни, дали шдстави багатьом дослщникам для припущення про пряме вщношення племен тшинецько-KOMapiBcbKo'i культури до етногенезу слов'ян [Гор-нунг 1963 : 3, 4, 49, 107; Рыбаков 1978 : 183]. Локальш ва-р1анти uiei культури (ниш вид1ляють 10-15 таких BapiaHTie) могли сшввщноситися з стародавшми союзами племен, а, можливо, i з ранн1ми д1алектами праслов'янсько1 мови [Рыбаков 1982 : 14]. Швшчний ареал тшинецько-комар1всько! культури, очевидно, займали праслов'яни i прабалти [История УССР 1981 : 120-121]. Проте поширювана останшм часом ппотеза про можливкть походження слов'ян в1д балт1в, як i праслов'янсько*1 мови в1д одного з окраТнних балтшських д1алект1в [Lehr-Spfawinski 1946 : 144; Лер-Сплавинский 1964 i 136; Иванов, Топоров 1961 : 303; Топоров 1961 : 213; Maziu-lis 1970 : 314-317, 1981 : 7 та iH.], на наш погляд, малоймо-BipHa. Ниш виявляеться все быыне аргументе на користь тези про самобутшй, незалежний вщ балт!в розвиток праслов'-янських племен i праслов'янськоТ мови [Ванагас 1983 : 23-^
