Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Пивторак Г.П. -> "Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка" -> 14

Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.

Пивторак Г.П. Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка — К.: Наука , 1988. — 280 c.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка): formirovanieidialektika1988.djvu
Предыдущая << 1 .. 8 9 10 11 12 13 < 14 > 15 16 17 18 19 20 .. 132 >> Следующая

30
Т1Йського моря вщ Ютланди до Шману, а згодом шдкорили шзньотришльське населения сучасно!* Волин! й Гкдолля, зайняли значну територ1ю Дшпровського Правобережжя [Гор-нунг 1963 : 54; Рыбаков 1981а : 149-150, 230-232; История УССР 1981 : 96]^Очевидно, у цей самий час виникають лерв1сш союзи племен^! вГдбуваеться консолщащя окремих племшних д1алект!в у бхлъшг д1алектш масиви. На думку деяких достпдниюв, племена культури кулепод1бних амфор були предками протогерманщв, протобалт1в i протослов'ян {Горнунг 1963 : 71-74], хоч, звичайно, не виключаеться на-явшсть у нш i шших етноав.
В епоху бронзи (друга половина III - перша половина
II тис. до н. е.) значна частина культури кулешдабних амфор М1Ж Bicnoio i Дншром у результат! складних етногенетичних npoueciB i взаемоди з сусщшми етносами (зокрема на терито-pii сучасно*1 Укра'ши - з степовими племенами) переросла в культуру шнурово1 керамжи (або бойових сокир). У KiHui
III - на початку II тис. до н. е. войовнич! кшш пастухи uiei культури стали розселятися на швшчний сх1д, зайнявши Верхню й Середню Наддншрянщину, Верхню й Середню Волгу. Таким чином, культура шнурово! керамжи займала велику територш Захщно!' та СхщноТ бвропи в1д Рейну до Волги й вщ швденно1 Скандшав11 до Середнього Дншра, Наддш-стрянщини й Верхньо1 Наддунайщини, подключись на чис-ленш локалып вар1анти. Б1лышсть лштсив i археолопв вважае, що саме племена uiei культури становили одну з ком-пактних груп стародавшх шдоевропейщв i були предками слов'ян (центральний i швденний ареал), балпв (швшчно-схщний ареал) та германщв (швшчний i захщний ареал) [Рыбаков 1981а : 230-232; История УССР 1981 ; 117- 11ШВь ропдно, в епоху культури шнурово!* керамжи вщбунЗеться й noMiTHe увиразнення меж м\ж окремими шдоевропейськими етносами, хоч етногенетичш процеси в р1зних европейських perioHax вщбувалися не одночасно i не однаково штенсивно.
Як свщчить 1стор1я стародавшх цившзацш бвропи й Ази, в прим1тивному перв1сно-общинному сусшльств! при майже повнш залежносп людини в1д навколишнього середовища су-сшльно-економ!чний прогрес i зумовлеш ним етногенетичш процеси найшвидше й нашнтенсившше вщбувалися в спри-ятливих умовах швдня i пом1тно упов1льнювались у напрям1 на niBHi4. Це саме спостер!гаеться i в розвитку середньоевро-пейських племен шзнього енеол!ту - початку бронзового Bi-ку. HafiHOBiiui лшгвштичш дослщження дозволяють MipKy-вати, що диференщащя шдоевропейсько1 мовноТ сшльносп на бвропейському континент! вщбулася найрашше саме на швдш Центрально! бвропи. У кшщ III - на початку II тис. до н. е.
31
на Балканах почала формуватися давньогрецька народшсть, у гившчно-захщнш частиш Балкан вщцлились 1лл1р1йш, ще дал1 на швшчний захщ - кельти, на Апенншах - ггалши. ^Центральшй i Захщшй бврош в ареал! культури шнуровоТ керамжи, в1ропдно, вщбувалося все помтпше розмежування м\ж протогерманцями, з одного боку, i протобалтами та про-тослов'янами, з другого г. Разом з тим, м1ж Середшм Дунаем i Тисою стали ч1тюше вир1знятися протослов'яни (paHHi пра-слов'яни) з численними протослов'янськими д1алектами [Трубачев 19846 : 23-26], що формувалися на основ1 середньоду-найських шдоевропейських д1алект1в [Polak 1973 : 125]. На думку О. М. Трубачова, саме середньодунайський етномовний ареал кшця III тис. до н. е. був найрашшою територ1ею пра-слов'янських племен [Трубачев 1983 : 233-235, 1985а : 8- 13], що щлком в1ропдно. За даними антрополош, формування слов'ян вщбулося в 30Hi контакту представниюв швден-ного та швшчного вщгалуження европеоТдноТ раси. На думку спещал1спв, антрополопчний BapiaHT, що став основним в антрополопчному склад! слов'янських народ1в, видыився, очевидно, у центральних районах СередньоТ бвропи [Алексеева, Алексеев 1973 : 221-222; Алексеева 1973а : 248-252, 270], тобто над Середшм Дунаем. Лише гшотеза середньо-дунайськоТ прабатьшвщини слов'ян задов!льно пояснюе не-зрозум1лий потяг слов'янських племен до Дунаю в епоху Великого переселения народ1в V-VI ст. н. е. [Трубачев 1982 г 11] i стшку пам ять про нього серед ycix слов'янських i де-яких прибалтшських народ1в, б1лышсть яких школи не була пов'язана з щею р1чкою Hi географ1чно, Hi вторично [Jagic 1876:313; Климчук, Шепелевич 1973:211-214]. "Мр1я про благодати} дунайсыи земл1, пам'ять про них як про "землю предюв i достатку" постшно збер1галась у народних пере-казах cxiднoгo слов'янства i до початку XII ст. постшно осв1жалася р1зними под1ями його шштичного та культурного життя" [Мачинский 1981а : 117]. Як вщомо, символ Дунаю найчастше виступае в старовинних народних тенях, особливо в поширеному ще за язичницькоТ доби календарному та обрядовому фольклор!, що виник набагато рашше КшвськоТ Pyci i поход1в киТвських кшшв, зокрема Святослава Irope-вича (945-972), на В1зантш, шд час яких схщш слов'яни, на думку багатьох дослщниюв, шбито вперше познайомилися з Дунаем. Усе це вказуе на те, що образ Дунаю в слов'янсько-
1 3 антрополопчного погляду слов'яни, протиставляючись у щлому германцям, виявляють найб^ыыу схож!сть i3 балтами. Це дало шдставу для припущення про единий балто-слов'янський антрополопчний субстрат [Алексеева 1973а : 252-253, 19736 : 82].
Предыдущая << 1 .. 8 9 10 11 12 13 < 14 > 15 16 17 18 19 20 .. 132 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed