Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Пивторак Г.П. -> "Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка" -> 12

Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.

Пивторак Г.П. Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка — К.: Наука , 1988. — 280 c.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка): formirovanieidialektika1988.djvu
Предыдущая << 1 .. 6 7 8 9 10 11 < 12 > 13 14 15 16 17 18 .. 132 >> Следующая

Поглиблене вивчення найдавшших зразюв росшського, украшського та б1лоруського фольклору, тжлнво, дало
25
б деяю додатков{ вщомосп для визначення рол! субстратних вплив!в на формування схщнослов'янських народ1в та *ix мов, зокрема, балтшського субстрату для б1лорус1в, 1ранського- для украТнщв, фшно-угорського - для роаян [Абаев 1965 : 82-117; Ткаченко 1979: 53-246].
Використовуючи даш р1зних наук, слщ, проте, пам'ятати, що кожна з них мае свш предмет i cboi методи дослщження. Тому надшш науков1 результата можуть бути досягнув не мехашчним поеднанням р!знопредметних фак^в i висновюв, а шляхом 1х наукового синтезу, що вимагае ч1тко1 методики й велико1 обережность
Наше дослщження е одшею з перших спроб застосування елеменпв комплексного шдходу до 1сторико-д1алектолопчно1 проблеми формування й д1алектного под1лу схщнослов'ян-ського мовного ареалу до перюду остаточного вщцлення окремих схщнослов'янських мов. Поряд з використанням власне лшгвютичних джерел (свщчень давньоруських писемних пам'яток i сучасних лшгвогеограф!чних даних) ми звертае-мось i до найважлив1ших здобутшв шших сусшльних наук (icTopii, археолог! 1, антрополош, етнографп тощо), насам-перед тих, що набули загального визнання й вщповщають науковим концепциям 1нститут1в icropii й археологи АН СРСР та АН УРСР. Воображения в однш пращ Bcix кнуючих на-прямюв i висунутих гшотез щодо р1зномаштних проблем у кожшй з вщзначених наук не реальне й не дощльне.
Осюльки д1алектний матер!ал, здобутий з давньоруських пам'яток, не дозволяе встановити тих пасм 1зоглос, на основ! штерпретаци яких можна м1ркувати про д1алектну диферен-щащю давньорусько! мови [див.: Горшкова 1972 : 6, 69; Мал-кова 1984 : 55], BiporiAHi результата в розв'язанш uiei прсб-леми можна одержати, на нашу думку, лише шляхом проекту-вання юторичних та археолопчних даних про розселення схщних слов'ян на мовш факта писемних пам'яток як найза-галыпше свщчення давнього д1алектного членування давньс-руськоТ мови, з одного боку, i ареал!в сучасних схщнослов'янських д1алектних явищ на територи найдавшших племшних об'еднань, з другого.
Нав1ть часткове застосування комплексного пщходу до ш-терпретаци лшгв1стичних, деяких 1сторичних, археолопчних, антрополопчних та шших даних дозволяе нам поставити в po6oTi таю завдання:
- розглянути послщовшсть формування етшчно*1 терито-pi 1 схщних слов'ян i висв1тлити ochobhI етапи ix етногенезу;
- простежити основн1 етапи розвитку праслов'янсько! MOBHOi сшльност! й формування схщнослов'янськ<?го мрвного ареалу;
2S
- виходячи з сучасного р1вня науковоТ розробки питания про роль субстрату в етногенетичних процесах, ощнити значения неслов'янських субстратних вплив!в для формування схщних слов'ян та Тх roBopiB;
- достпдити основн1 тенденщТ трансформащТ праруськоТ мовноТ едносп в р1зних етношм!чних ареалах;
- висв^лити конкретн1 д1алектш процеси в давньоруських говорах на фонетичному piBHi в зктавленш з вщповщними процесами i явищами в шших слов'янських мовах;
- визначити послщовшсть формування в 4aci й npocTopi основних схщнослов'янських д1алектних вщмшностей, що згодом стали розр1знювальними особливостями окремих схщ-нослов'янських мов;
- вщцлити давньорусьш д1алектш макро- i ochobhI мжрозони, як\ мали icTOTHe значения для поступового процесу формування росшськоТ, украТнськоТ та б1ЛоруськоТ мов;
- встановити сшввщношення дивергентних i конвергент-них npoueciB, внутршньомовних i екстралшгвктичних чин-ник1в у схщнослов'янському етно- i глотогенезь
Розв'язання цих завдань уявляеться можливим у результат! дослщження icTopii* виникнення й локал1защТ окремих д1алектних рис, як\ в своТй сукупносп спричинилися до по-д1лу давньоруськоТ мовноТ територи на дешлька вщмшних д1алектних масив1в. Д1алектш вщмшносп шж сучасними схщнослов'янськими мовами, як вщомо, найвиразшше про-стежуються на фонетичному piBHi, "тим быьше це стосуеться давнього стану говор1в" [Матв1яс 1983 : 531. Численш фонетичш змши й перетворення в давньоруських (як i в шших слов'янських) говорах були багато в чому визначальними для подальшоТ трансформаци граматичноТ будови й лексичних особливостей схщнослов'янських д1алектних макрозон, що стали основою формування окремих схЦнослов'янських мов. Як вщзначае В. В. 1ванов, "pi3Hi морфолопчш й лексичш явища мови (зокрема, росшськоТ) часто пояснюються в юн-цевому шдсумку змшами, що зачепили колись ТТ фонетичну систему" [Иванов 1964 : 84].
Фонетичш дослщження як на синхронному, так i на д1а-хронному р1внях мають велике загальнолшгвктичне значения. Фонетику називають "досуидним полем мовознавства", ос-юльки "нов1 щеТ випробовують на фонетичному матер!ал1, на звуках мови, а жтм переносять на граматику, лексику ... ...,i нерщкобувало,щозакони, яю виправдали себе в галуз1 фонетики, виявлялися загальномовними, тобто правильними i для граматики, i для лексики. Змши в поглядах на мову часто починаються з фонетики" [Панов 1979 : 4].
27
Основоположне значения фонетичних перетворень у роз-витку мовних особливостей р1зних д1алектних систем, зокрема й давньоруських говор1в, дае нам шдстави при встановленн! давньоруських д1алектних ареал1в обмежитись лише кторико-фонетичними свщченнями, щлком спроможними забезпечити одержаним висновкам високий стушнь в1ропдносп. При цьому зауважимо, що наявш в нашому розпорядженш матер!али для характеристики особливостей давньоруських д1алектних труп на граматичному й лексичному р1внях, 3i6paHi з тих самих джерел, звщки й фонетичш дан!, не додають до них шчого принципово нового. Цим самим шдтверджуеться шнуюча думка про те, що "за cboim значениям для пор1вняльномсторичного мовознавства, за ступенем показовосп i надшноси вщповщ-них наукових результат... фонетичш даш значною Mipoio перевершують дослщжуваш з Tieio ж метою факти граматич-ного ладу i лексики" [Коломиец 1983а : 70].
Предыдущая << 1 .. 6 7 8 9 10 11 < 12 > 13 14 15 16 17 18 .. 132 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed