Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Пивторак Г.П. -> "Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка" -> 113

Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.

Пивторак Г.П. Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка — К.: Наука , 1988. — 280 c.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка): formirovanieidialektika1988.djvu
Предыдущая << 1 .. 107 108 109 110 111 112 < 113 > 114 115 116 117 118 119 .. 132 >> Следующая

XIII ст. досяг новгородського Д1алёкту. Змша а (< а) та етимолопчного 'а в е шсля м'яких приголосних у швщчнорусь-
242
Кйх, псшських та в ареал! деяких' шзшших roBopiB швденно-захщного нар1ччя быоруськоТ мови вщбулася протягом XI- XII ст., тод1 як у твденноруських говорах цей процес був сповиьненим i завершився значно шзшше - вже в епоху самостшноТ icTOpii украТнськоТ мови.
Щодо pi3H0i* iHTeHCHBHOCTi вияву того самого фонетичного процесу чи явища привертае увагу слабо виражена в швшчно-схщних i сильшше - в швденно-захщних давньоруських говорах тенденщя до виникнення в деяких лексемах приставного о, актившший у швшчно-схщних, шж у швденно-захщних говорах розвиток у сполуках типу tart, tbit т. зв. другого пов-ноголосся, нашнтенсившший у крайшх швденноруських (про-тоукраТнських) говорах процес ствердшня губних, де, на вщ-MiHy вщ ycix шших давньоруських roBopiB, вш вщбувся i в позицп теля голосного та на початку слова перед а (< а). У напрям1 на швшчний схщ штенсившсть цього процесу слаб-шала, i в протобыоруському мовному ареал! губш диспалата-л!зувалися лише перед j та в абсолютному кшщ слова (риса, характерна i для протоукраТнських roBopiB), у проторосш-ському д1алектному ареал1 вони в щй позищТ стверд1ли лише в ареал1 сучасних швденних та захщних roBopiB швденно-росшського нар1ччя, а в б1льшосп шших проторосшських roBopiB нашвм'яю губш перетворилися у повшстю м'яю.
11. Простежуваш виразш особливосп поширення р!зних фонетичних рис на схщнослов'янсыий мовнш TepHTopi'i щодо простору, часу й штенсивносп i'x виявлення з глобальною тенденщею наростання чи затухания у напрям1 з швденного заходу на швшчний схщ i навпаки свщчать про вщносну ед-HicTb давньоруськоТ мови навггь у XII-XIII ст., але з числен-ними д!алектними ареалами. Д1алектш фонетичш риси, що згодом стали розр!знювальними особливостями окремих схщ-нослов'янських мов, на цей час в основному вже сформувалися, проте ще не були Hi росшськими, Hi украТнськими, Hi б1ло-руськими. Такими вони ставали з кшця XIII - початку
XIV ст. у ход} штенсивного процесу формування окремих схщнослов'янських народностей i становления TxHix мов.
12. Виходячи з безсумшвноТ тези, що ряд д1алектних особливостей окремих схщнослов'янських мов набагато давший вщ самих цих мов, а деяш з них - i вщ давньоруськоТ мови й констатуючи виникнення на ocHoei давньоруськоТ мови ро-сшськоТ, украТнськоТ та б1лоруськоТ мов як сахмостшних мовних систем, як\ обслуговували щойно сформован! вщповщш народносп, слщ постшно мати на уваз1 той факт, що м1ж фор-муванням окремих д!алектних рис i становлениям схщнослов'янських народностей та Тх мов не було прямоТ причинно-.наслщковоТ залежносп. кнукт ni3Hi давньорусьш д!алектш
16*
243
макрозони "мали потенщйш можливосн для утворення 1нших лшгвоетшчних одиниць (як у територ1ально-географ1чному, так i в кШьюсному вщношеннях), шж Ti, що насправд1 с'кла-лись у Сх1дшй бврош до нового часу" [Хабургаев 1979 : 66]. I не може бути сумшву в тому, Що "етномовна картина схщ-ного слов'янства була б шшою, якби не rpi3Hi поди XIII-
XIV ст." [Филин 1970 : 13]. Якщо поява численних д1алектиз-м1в, зокрема й схщнослов'янських, зумовлювалась насамперед законами внутршнього мовного розвитку, а також контактами з сусщшми мовами й м1сцевими субстратними впли-вами, то формування схдаослов'янських народностей, як вщомо, стало можливим лише на певному еташ сусшльного розвитку, в якому велику роль вццгравали pi3Hi екстралшг-в1стичн1 фактори: сощально-шторичш умови розвитку сусшльства, особливосп вторичного процесу, р1вень етшчноТ й нащонально! самосвщомосп i нав1ть конкретш 1сторичн1 по-дП, через що й сам процес виникнення рос1йського, украТнсь-кого i бШоруського народ1в та ix мов багато в чому мав надддалектний характер. Саме тому чимало говор1в, що в ми-нулому утворювали сшлып д!алектш макрозони, згодом опи-нились у р1зних мовах (наприклад, швшчне нар1ччя укра-УнськоТ мови i швденно-захщне нар1ччя бШоруськоТ мови, колишнш полоцько-смоленський д1алект у склад1 б1лорусько*1 та pociftcbKoi мов i т. п.), а здавна вщмшш м1ж собою д1алект-Hi ареали стали складовими частинами одшеТ мови (наприклад, карпатсью, псшсыа говори украшсько1 мови, швшчне й шв-денне нар1ччя росшськоТ мови тощо). Таким чином, процес утворення окремих схщнослов'янських мов у ход1 консолща-цп протягом певного 1сторичного перюду трьох perioHiB схщ-нослов'янського населения в OKpeMi народноси у д1алектному вщношенш був насамперед процесом перегрупування давньоруських д!алектних маадав у HOBi д1алектш ареали.
13. Разом з тим, давшсть i спйюсть багатьох визначаль-них д1алектних рис, що в сукупносп утворювали pi3Hi д1алект-Hi зони, сприяли консерващТ бШьшосп д1алектних ареал1в, як1 зберегли cboi характерш особливосп протягом багатьох сттить, незважаючи на полггичну icropiio й м1ждержавне членування р1зних схщнослов'янських територш. Тому е пщстави твердити, що сучасне внутршне д1алектне членування Bcix схщнослов'янських мов було в основному нам1чене ще за давньоруськоТ доби i зумовлене переважно генезисом окремих д1алектних макрозон. Зокрема, подШ росшськоТ мови на два нар1ччя (п1вн1чне й швденне) пояснюеться двома напрямами давньоТ колошзацп проторосШськоТ мовноТ територи й знач-ними вщмшностями в д1алектах обох племшних угруповань; видШення зм1шаних центральних росшських говор1в (яш,
Предыдущая << 1 .. 107 108 109 110 111 112 < 113 > 114 115 116 117 118 119 .. 132 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed