Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка):
Процес диспалатал1зацп губних перед 'а < § в украТ'н-ських говорах штенсивно вщбувався, в1ропдно, протягем
XIII ст. i завершився в наступному столгт [1стор1я укр. мови 1979 : 309]. 3 середини XV ст. твердеть губного перед а з § зрщка починають вщбивати староукраУнсью писемш пам'ятки (пор. класичний приклад обьвък\зуемысн\ (1448 р.), наведений А. Ю. Кримським [Крымский 1907 : 109]).
Диспалатал1защя губних перед 'а властива й сучасним 6i-лоруським говорам, де вимовляеться щац , ejane, Mjaca, Mjama, Mjatj' часто паралельно з пац, в'ане, м'аса i т, д.* але зовам
229
вщсутня вимова мн'асо, мн'ата, м'нац9 i здороул'а, жаблсгний. ГПвшчна межа цього явища пролягае вщ витоюв Нарова i Ясельди - на швшчний схщ через м. Баранович1 до витоку Шмана- на схщ швденшше м. Бобруйська- Право-бережжям Березини до Дншра - по Дшпру до меж1 з УРСР, включаючи й пониззя Сожа (ДАБМ к. 50, 51).
Щлком ясно, що в генетичному плаш диспалатал1защя губних перед 'а у швденних б1лоруських говорах TicHO пов'я-зана з аналопчним явищем в украТнськш MOBi i е його про-довженням на сучаснш б1лоруськш мовнш територп.
Таким чином, за диспалатал1защею губних в абсолютному кшщ слова давньорусью швденно-захщш (протоукраТнсьш та протоб1лорусьш i сусщш проторосшсьш) говори i схщний ареал швшчних roBopiB типолопчно протиставились центральна i швшчнш частиш схщного давньоруського д1алект-ного ареалу, де нашвм'як1 губш зазнали пом'якшення. В
ОКрему ЗОНу, ПрОТИСТаВЛену BciM ШШИМ СХЩНОСЛОв'яНСЬКИМ
говорам, вщилився крайшй швденно-захиний д1алектний ареал (протоукраТнсью i майбутш швденш быорусьш говори), де вщбулося також ствердшня губних у позицп перед 'а
(< е).
4.3.4 ДИСПА JIAТАJ113AЦ1Я Р У ГНВДЕННОРУСЬКИХ ГОВОРАХ
Тенденщя до нейтрал(зацп протиставлення р - р\ яка у протоб1лоруських та в полюьких говорах реал1зувалася ще в дописемний перюд, на ареал сучасного гпвденно-захщного нар1ччя украТнськоТ' мови поширилась шзшше, можливо, десь у кшщ Х1^- на початку XII ст. i, вщдаляючись вщ епщентру, поступово послаблювалась.
У Bcix протоукраТнських говорах диспалатал1защя р' послЬ довно вЦбулася лише в середин! слова перед колишшм ь у слабкш позицп. Пор. у староукраТнських грамотах XIV- XV ст.: землю бортную (Гр. бл. 1350, Пещак 28), бортми, верный, верною, верному (Гр. 1361 36), и з бортъми (Гр. 1366 40), вЪрно, верного, верную (Гр. 1361 36), и з бортъми (Гр. 1366 40), вЪрно, верного, верную (Гр. 1378 59), бортноую, бортъноую (1440, 1492, бл. 1500), бортного (1413), бортным (1433, 1492), бортное (1499), бортными, борътными, бортъными (1430, 1433, 1437, 1446, 1451, 1457, 1492, 1496, 1498, 1500) таш. (ССУМ I 113-114), вЪрныи, верный, вирныи (1361, 1422, 1423, 1438 i т. д.), верную, веръную (1407, 1436, 1444, 1447, 1457, 1462, 1476, 1499 та iH.), вирную, вирноую, виръноую (1425, 1430, 1457, 1460, 1462, 1464), верною, вЪръною (1361,
т
1407, 1419, 1426, 1437, 1445 i т. д.), верною, веръною (1400, 1430, 1436 i т. д.) та iH. (ССУМ I 230-232).
В шших фонетичних умовах процес диспалатал1заци р' у р1зних д!алектах мав своТ особливостк
Зпдно з сучасними лшгвогеограф1чними даними, диспа-латал1защя р' перед рефлексами давшх 'а, § послщовно вщ-булася в украТнських говорах швшчшше умовноТ лши За-хщний Буг - Золотв - Теребовля - Чортшв - по р. Прут до Дшстра - по Дшстру до меж1 з Молд. РСР, хоч {зоглоси окремих лексем (зора, зорй, рабш, запражу) подекуди пере-ходять цю межу як на швшч, так i на швдень (АУМ т. 2 к. 115-117). Оид вщзначити, що в ареал1 сучасного швденно-захщного нар1ччя украТнськоТ мови ствердшня плавного р' хронолопчно зб1глося з диспалатал!защею губних. Тому на периферп окресленого ареалу, де тенденщя до диспалатал!за-щТ /?' виявлялась дещо слабюше, вона втратила свою самостш-HicTb i реал1зовувалась за тим самим принципом, що й диспа-латал1защя губних,- з появою тж стверд1лим приголосним i наступним голосним пром1жного j. Зокрема, форма зорйа ще й ниш збер1гаеться в наддшстрянських та в покутсько-буковинських roBipKax, форми бурйа, рйаснйй спорадично виступають у крайшх захщних волинських, крайшх захщних наддшстрянських та в захщних бойювських гов1рках. Швден-шше починаеться ареал збереження опозищТ р' - ру представлений спочатку лексемою р'кнйй (схщш наддшстрянсью гов1рки), а дал! ця опозищя виступае регулярно: бур'а, бурЧ, р'аснйй - у захщних наддшстрянських i схщних лем-швських roBipKax; бур a, 6yp'i, р'аснйй, зор'а, зор'ё - у швденних наддшстрянських гов1рках, у гуцульському, покут-сько-буковинському, бойшвському, закарпатському, лемК1в-ському говорах (АУМ т. 2, к. 115, 116).
Пром1жний j м\ж ствердыим р i наступним голосним засвщ-чений i в окремих roBipKax niBHi4Horo нарпчя украТнськоТ мови, зокрема в середньошшських гов1рках НижньоТ Прип'яп й Нижнього Тетерева (порйадок, гарйачш, грйад, бурйа, зорйа, рйама), у крайшх швшчних i - рщше- в централь-них (крайшх 4epHiriBCbKHx) схщношшських говорках (бурйа, зорйа, порйадок, гарйачш, запрйажу, грйад, рйама) тощо (АУМ, т. 1 к. 126-129). Це - автохтонне явище, що виникло тут, як i у вщповщних швденно-захщних говорах, на перифе-piT давнього ареалу послщовноТ диспалатал!защТ /?' по су-сщству з niBHi4HHMH середньонаддншрянськими гов1рками, в яких тенденцп до ствердшня р' спочатку не було.
