Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Пивторак Г.П. -> "Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка" -> 101

Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.

Пивторак Г.П. Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка — К.: Наука , 1988. — 280 c.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка): formirovanieidialektika1988.djvu
Предыдущая << 1 .. 95 96 97 98 99 100 < 101 > 102 103 104 105 106 107 .. 132 >> Следующая

Виникнення процесу прогресивноТ асим1ляци приголосного j ор1ентовно можна вщнести до початку XII ст., коли зредуковаш голосш значною Mipoio вже занепали, а завершения - десь до середини XIII ст. Цей фонетичний процес у pi3HHX швденно-захщцих давньоруських говорах, очевидно, вщбу-
21$
вався не одночасно i мав певш локальщ особливосп. Так, наприклад, у давньоруських говорах, що стали основою шз-Himoro niBHi4Horo нар1ччя та швшчних середньонадднтрян-ських roBipoK, де штенсившсть артикул яци початков их i кш-цевих склад1в у слов! була б1лыл-менш р1вном1рною, KpiM артикуляцп середньопщнебшного j, вщбулося також подвоення (подовження) попереднього приголосного, а в ареал1 шзшших швденно-захщних roBopiB украТнськоТ мови та швденно-захщних roBopiB бшоруськоТ мови, де початков1 звуки в словь мабуть, вимовлялися штенсившше, шж кшцев1 [Андреева 1963 : 8], подовження штервокального приголосного не вщ-булося: шсля занепаду зредукованого ь звук j унаслщок слаб-коТ артикуляцп юнцевих склад1в випав або злився з поперед-н1м приголосним [Шмчук 1965 : 144-145], хоч на початку слова прогресивна асим1лящя цього звука в деяких говорах була шдтримана штенсивною артикулящею початкових скла-д1в.Т1ор.: жит'е, з1л*е, насьн'е, але ззкти, ззьжа (Ж), ллкти, ллеш. Щоправда, асимыящя л'йу, л'йеш ->¦ л'лу, л*:еш вщ-булася лише у волинських i закарпатських гов1рках, а в бьль-шосп шших швденно-захщних говор!в особливосН артикуляцп початкових приголосних не створювали умов для такоТ асим1ляци, через що шсля занепаду зредукованого ь тут ви-никли форми лейу, лешш (швшчш наддшстрянсьш гов1рки), лийу, лийеш (швденна частина захщноволинських гов1рок, над-сянсьш та буковинсьш гов1рки), л'айу, л'айеш (захщш по-д^ьсьш гов1рки) (АУМ т. 2 к. 236).
1снуючий погляд, за яким подовження штервокальних приголосних було характерне спочатку для Bcix швденно-захщних давньоруських говор1в i лише згодом вщбулося Тх стягнення у швденно-захщних говорах украшськоТ мови [IcropiH укр. мови 1979 : 214; Бевзенко 1980 : 84 та iH.], малов1рогщний з огляду на сучасш лшгвогеограф1чщ даш. За матер1алами АУМ (т. 2, к. 94), асим1лятивне подовження приголосних послщовно вщсутне у великому й компактному д1алектному масивь що охоплюе б1льшу частину швденно-захщних говор1в украТнськоТ мови швденшше умовноТ лшп Володимир-Волин-ський - Луцьк - Дубно - Хмельницький, а саме: у захщ-них i швденних волинських roBipKax, у надсянському, над-дшстрянському, покутсько-буковинському, гуцульському, бойшвському, закарпатському i лемшвському говорах. При-пущення, що в цьому величезному мовному ареал1 спочатку вщбулося послщовне асимыятивне подовження (подвоення) м'я-ких приголосних, а пот1м так само послщовно сталося (до того ж, з невщомих причин) Тх стягнення видаеться занадто штучним.
Для розумшня icTopiT коротких i подовжених штервокальних приголосних у сполученш з асиад^ьованим j важливе
817
значения мають також лшгвогеограф1чш дослщження б1ло-руськоТ мови. Згщно з цими даними, на Шлоруськш мовнш територи переважае сшльне з украТнськими говорами подов-ження штервокальних приголосних. Лише широка смуга roBopiB, що тягнеться з швшчного заходу через усю Б1лорусто на швденний схщ вщ умовноТ лiHi 1 Ошмяни - Воложин - М1нськ - Руденськ - захщшше Старих Дор1г - Глуськ - Октябрський - схщшше Мозиря - швшчшше Лоева, охоп-люючи гродненсью гов1рки (KpiM швшчних островецьких, ошмянських i сморгонських), швденно-захщш roBipKH MiH-щини, крайш схщш берестейсьш i захщш гомельсью, а також середньополюью roBipKH (схщшше Гориш) швшчного нар1ччя украТнськоТ мови, 36epirae короткий приголосний (насён'е, восен'ю), а в центральны частиш окресленого ареалу (швден-но-захщна Мшщина i захщна Гомельщина) i спорадично - практично в усьому ареал1 збереглися нав1ть давньорусьш сполуки приголосних з j: насен'/е, eocen'jy (ДАБА1 к. 64; АУМ т. 2, к. 94; Нарысы бел. дыял. 1964 : 142-145].Цясвое-рщна смуга з неподовженими приголосними в штервокальнш позици шби дшить б^оруський д1алектний масив на дв1 не-piBHi частини: быьшу швшчно-схщну й набагато меншу шв-денно-захщну (брестсько-шнське Пол1сся). Своерщна лока-л1защя щеТ смуги викликае у дослщнишв pi3Hi здогади й припущення щодо'и походження [пор.: Филин 1972 : 325-326]. Проте все стае на свое м1сце, коли зважити на те, що шв-шчно-схщна межа д1алектноТ зони збереження неподовжених голосних майже до деталей зб1гаеться з швшчно-схщною ме-жею давнього единого, окреслюваного багатьма фонетичними та граматичними ознаками д1алектного масиву, що включав у себе ареали шзшшого швденно-захщного нар1ччя украТнськоТ мови, бШьшосп швшчноукраТнських говор1в та швден-но-захщного д1алекту бшоруськоТ мови. Звщси випливае вис-новок, що смуга швденно-захщних бШоруських roBopiB з не-реал!зованою тенденщею до асимШяци передньоязиковими приголосними наступного j займае ареал крайшх швшчно-схщних roBopiB вщзначеного давнього д1алектного масиву, периферШшсть та 1зольовашсть яких спричинилися не тшьки до збереження короткого голосного, властивого всьому цьому д1алектному ареалу, але й давнього j. Подовження голосних в штервокальнш позици у берестейсько-шнському perioHi було, очевидно, результатом шзшшоТ експанси швшчного нар1ччя украТнськоТ мови на захщ. Ця експаная подШила за даною ознакою колись единий д1алектний масив на дш частини - швденно-захщш говори украТнськоТ мови i швшчно-схщш roBipKH швденно-захщного д1алекту бшоруськоТ мови.
Предыдущая << 1 .. 95 96 97 98 99 100 < 101 > 102 103 104 105 106 107 .. 132 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed