Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Пивторак Г.П. -> "Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка" -> 10

Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка - Пивторак Г.П.

Пивторак Г.П. Формирование и диалектная дифференциация древнерусского языка — К.: Наука , 1988. — 280 c.
ISBN 5-12-000148-3
Скачать (прямая ссылка): formirovanieidialektika1988.djvu
Предыдущая << 1 .. 4 5 6 7 8 9 < 10 > 11 12 13 14 15 16 .. 132 >> Следующая

Якщо хронолопчш рамки праслов'янськоТ мовноТ едносп, встановлеш лшгвютами (середина II тис. до н. е.- середина I тис. н. е.) на сьогодш не викликають особливих сумшв1в, то часове вщнесення вид1люваних трьох еташв розвитку пра-слов*янсько1 мови (раннього, середнього i шзнього), сшввщ-носних з и формуванням, розвитком i розпадом, очевидно, потребуе певного уточнения. Як в1домо, найумотивовашшою перюдизащею праслов'янськоТ' мови е запропонований у 1962 р. ф. П. Фшним и поды на ранньопраслов'янський перюд (в1д часу утворення праслое'янсько* мовц приблизно
докшця1тис. дон. е.), середньопраслов'янський (зкшця I тис. до н. е. до III-V ст. н. е.) i шзньопраслов'янський (V- VII ст. н. е.) [Филин 1962: 101, 103, 110]. Щлком очевидно, що BHyTpiumi хронолопчш рамки в цш перюдизацп визначеш досить дов1льно, бо лшгвктичш даш не м1стять шяко! локаль-но1 й часово! шформацп. Але пор1вняльномсторичне мовознав-ство дало хоч i позачасовий, проте дуже важливий ор1ентир початку розпаду праслов'янсько1 mobhoi едносп. Загальнов1-домо, що цей перюд почався вщтодь коли при дальшому ви-никненш багатьох сшльнослов'янських шновацш ряд важ-ливих фонетичних змш та деяких шших npoueciB у праслов'-янськш MOBi дав у р1зних и ареалах pi3Hi насл1дки. У ход1 взаемопов'язаних npoueciB дальшоТ диференщацп праслов'ян-ських говор1в, з одного боку, i Тх штеграци у быыш д1алект-Hi масиви, з другого, таю фонетичш явища, як початок р1зноТ вимови носових голосних i початкового je-, неоднаковий роз-виток х шсля друго1 палатал1защТ задньоязикових, сполук gv, kv перед голосними переднього ряду i т. п. (детальшше див. с. 40), подбили праслов'янський мовний ареал на др'х виразш зони - захщну i схщну, причому це був принципо-вий, глибокий i безповоротний поды, який збер1гаеться й нин1 в icHyBaHHi захщних та схщних слов'янських мов. Отже, саме з цього часу почався шзнш i останнш етап праслов'янсько! мови - час и поступового розпаду [Пивторак 1985 : 39-40].
Мовний под1л праслов'янськоТ територп на захщну й схщ-ну зони з такими далекосяжними наслщками, без сумшву, випливав i3 значно глибших npoueciB, а саме - з територ1аль-но приблизно адекватного етшчного под!лу праслов'янського ареалу, що дав поштовх i для мовного подыу. 1накше кажучи, мовний под!л праслов'янських племен на захщних i схщних у цш конкретнш ситуаци був наслщком вщповщних етноге-нетичних npoueciB - загально! диференщацп праслов'янсько1 матер!ально1 та духовно! культури i паралельних штегращй-них явищ консолщацп територ1ально сум1жних племен на основ1 близькоТ спорщненосп й господарсько! та культурно! сшльность Залишки матер1ально! культури тих далеких чаЫв збереглися досить добре i останн!м часом всеб1чно вивчеш. ГНсля того, як було доведено прямий стосунок до етногенезу слов'ян поряд i3 пшеворською також i зарубинецько! культури, став очевидним зв'язок захщного й схщного ареал1в праслов'янськоТ мови з двома складовими частинами пшевор-сько-зарубинеиько! культури, що намтыися в II ст. до н. е.,- пшеворською й зарубинецькою, причому мовна й археолопч-на межа ы\ж ними майже тотожна.
В1рогщшсть пов'язування початку розпаду праслов'ян-сько! мовно! сшльносп й формування . схщнослов'яцського
2*
мовногр ареалу з епохою пшеворсько-зарубинецькси культури шдтверджуеться ще й тим, що з цього перюду не т1льки про-стежуеться спадкоемний зв'язок ycix наступних археолопч-них культур аж до давньорусько! доби, але й спостер1гаеться формування того своерщного схщнослов'янського етнокуль-турного комплексу, окрем1 компоненти якого через давньо-руську народну культуру дшшли до нашого часу.УГак, напри-клад, П. М. Третьяков вщзначав, що звичай б1лити крейдою внутршш й зовшшш стши житла (згодом - одна з найхарак-тершших етнограф1чних ознак класичних украТнських хат) був досить поширений уже в II ст. до н. е. серед слов'янського населения зарубинецько! культури в ареал1 Правобережного л1состепу в\л Пол1сся аж до сучасного Канева [Третьяков 1982 : 36]. З'ясувалось також, що основш форми народного домобуд!вництва швденно-захщних райошв УкраУни i Мол-дав1*1 XIX - початку XX ст. (каркасш хати-мазанки), як'\ простежуються протягом yciei феодально! епохи, беруть свш початок В1д рубежа й перших сттить н. е., тобто вщ заруби-нецькоТ й чернях1всько1 культур на Дшпр1 й Дуна! [Винокур 1983:120-121; пор. також: Салманович 1947: 218, 224- 225]. Щлком в1ропдно, що формування цих та шших етнэ-граф1чних рис вщбувалося паралельно з розвитком схщно-слов'янських д1алектних особливостей, вщмшних вщ захи-нослов'янських говор1в. Осюльки мовн1 змши, як правило, вщстають вщ сощально-економ!чного й культурного розвитку сусшльства, початок шзньопраслов'янського мовного перюду можна умовно вщнести до початку н. е. В такому pa3i серед-ньопраслов'янський перюд тривав перед цим i, можливо, зб!гався з лужицько-сюфською епохою. Так HOBi здобутки археологи допомагають встановити в npocTopi й час! i визна-чалып етапи в icTopii праслов'янсько! мови.
Науков1 досягнення впчизняцих археолопв за останне два-дцятир!ччя вщкривають для етногенетачних досл1джень HOBi напрямки й перспективи. На особливу увагу заслуговують пращ П. М. Третьякова, А. В. Арциховського, Б. О. Рибакова, В. В. Седова, I. I. Ляпушкша, I. П. Русаново!, Г. Б. Федорова, Д. Т. Березовця, В. Д. Барана, А. Т. См1ленко, О. I. Те-реножкша, 6. В. Максимова, П. П. Толочка, I. С. Винокура, О. В. Сухобокова, О. М. Приходнюка та ш. Зведеш результата цих дослщжень викладеш в З-томнш пращ "Археология Украинской ССР" (1985-г1986), у першому tomi 10-томно! "Истории Украинской ССР" (1981) та в колектившй моно-графи "Этнокультурная карта территории Украинской ССР в I тыс. н. э." (1985). 3 новими науковими щеями й концепциями виступили б1лоруськ1 археологи Л. Д. Поболь, Г. В. Штихов, П. Ф, Лисенко та щ,
Предыдущая << 1 .. 4 5 6 7 8 9 < 10 > 11 12 13 14 15 16 .. 132 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed