Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Жовтобрюх М.А. -> "История украинского языка. Фонетика" -> 59

История украинского языка. Фонетика - Жовтобрюх М.А.

Жовтобрюх М.А., Русанивский В.М., Скляренко В.Г. История украинского языка. Фонетика — Наукова думка, 1979. — 372 c.
Скачать (прямая ссылка): istoriyaukrainskogoyazika1979.djvu
Предыдущая << 1 .. 53 54 55 56 57 58 < 59 > 60 61 62 63 64 65 .. 196 >> Следующая


Процес монофтонгізації дифтонгів, як і зміну звукосполучення голосний + EnJ у кінці складу в Iq], [gj, можна, приблизно, датувати І — II ст. н. е. Він, природно, відбувався пізніше зміни задньоязикових приголосних Ig], IkJ, [х] у [2'1, [c'l, [S'l і раніше їх переходу в [dz'], lei, [si.

§ 31. Зміна звукосполучень [ъг], [ъ1], [ьг], [ьі]. У спільнослов'янській мові вживалися звукосполучення [ъг], Ы1, Ibrlf ІьЦ, які походять з Iur], [ul], [їг], [її], що виникли ще в період її становлення з давніх індоєвропейських складотворчих сонантів Irl, І|]. Реалізація тенденції до відкритого складу в них відбувалася дещо інакше, ніж у сполученнях інших приголосних з попереднім голосним, зокрема й у 1ъп], 1ът1, Іьп], [ьт], що походять з IQnl9 Iihnlf ImJf Iim], які розвинулись з індоєвропейських складотворчих сонантів In], Іш] і внаслідок цієї тенденції змінилися на кінці складу в носові голосні.

Звукосполучення [ъг], [ъ11, [ьг), [ьі] завжди стояли в середині слова, після них міг бути як голосний, так і приголосний звук. Якщо за ними йшов голосний, то вони зберігалися як два окремих звуки, оскільки межа складоподілу проходила між цими звуками й приголосний [r], IlJf належачи до одного складу з наступним голосним, не закривав попереднього складу, наприклад: Sblatif dbrati та ін. Якщо ж ці сполучення стояли перед приголосним, то звуки Ir] і Ш закривали склад, тому в такій позиції вони не могли залишатись без зміни. Проте при збігу з іншими приголосними плавні Irl, II] не зникали з вимови, як, наприклад, проривні, а внаслідок діяння закону відкритого складу ультракороткі голосні Ы і Іьі у сполученнях [ъг], [ъ11, [ьгі, [ьі] ще більше скорочувались, втрачали свою складотворчу властивість і переходилй, власне, в призвук сонантів Ir] та 111, які, перебираючи на себе звучність попередніх

118 Ы і [ь], перетворювалися на складотворчі звуки й відкривали таким чиноіи склад: *tbrgb*tbrgb*t*rgb, *dblgb-> *dblgb

^dljJgb, *zbrno *zbrno-> *zbrno; *уь1къ *уь1къ ->• *уь1къ.

Спільнослов'янські складотворчі сонанти 1ъг], [ъ1], [ьг], [ь1], що перебрали на себе функцію носія складу, в різних слов'янських мовах пізніше дали неоднакові рефлекси.

§ 32. Сонанти [г], [1] у сполученні з попередніми Io] та Ie]. Дифтонгічні звукосполучення Іогі, Iol], Іег], Iel] у середині слова могли стояти перед голосним звуком. За таких умов межа складоподілу проходила між [о], [е] та сонантом Ir], ПІ: * go-га, *ko-le-si, * mo-re, * ро-1е; у цій позиції сонанти, які входили до складу звукосполучень IorI, loll, Ierl, [el], жодних змін не зазнавали. Але названі звукосполучення в спільнослов'янській мові переважно вживалися в середині слова не перед голосними, а перед npmwiocHHMH:*gordb— лит. gardas, *тоМъ, *bergb, нім. Berg, *melko — нім. Milch. Зрідка [or], Ioll могли стояти перед приголосним також і на початку слова: *orbota, *oldija. За цих умов сонанти закривали склад і тому, зрозуміло, внаслідок діяння закону відкритого складу повинні були зазнавати певних перетворень. Вони тут набували^також складотворчих властивостей (*go-r-db, *mo-l-db, *be-r-gb, *іїіе^Г-ко, *o-f-bota, *o-l-di-ja), що викликало пізніше в різних слов'янських мовах, які виникли на основі спільнослов'янської, нові фонетичні зміни, супроводжувані одночасно втратою сонантами набутої складотвор-чості. Ці зміни виявлялися або в розвитку нового голосного після сонанта (*gorodb, molodb, beregb), або в перестановці голосного (grodb, mlodb,4Ynleko, robota, Iodija).

§ 33. Друга перехідна палаталізація Ig], [k], їх]. Під другою перехідною палаталізацією задньоязикових [gl, [k], [xl розуміють зміни їх на палаталізовані Idz'l, [c'l, [s'l або [s'l у позиції перед Ie] та [і] з [oil, [ail. На початку кореня це фонетичне явище було обмежене відносно невеликою кількістю прикладів, оскільки в такій позиції задньоязиковий перед дифтонгом [оі], Iai 1, що рефлек-сувався як Ie], вживався не' так часто. Ілюструвати його можна такими словами: *dzeh> (ч- *goih>), *gzelo (-> *goilo) — ст.-сл. зЪлъ (сильний), зЬло (дуже), гот. gailjan, лит. gailils (швидкий, різкий); *сёпа (ч-koina)— ст.-сл. цЪна} лит. kaina; *сё1ъ (ч-коіїь)— ст.-сл. цЪлъ, прус, kailustiskan (здоров'я), гот, hails; *s5db (ч- *xoidb) — дМнд. chaya.

Зміна [g], [kl, Ixl на Idz'], [c'l, [s'l або [s'l перед [ё] та [і] із дифтонга IoiIf Іаі] локалізувалася переважно в кінці основи слова, напр.: noga—nodzl (ч- *nogaі) — ст.-сл. нозгЬ (дав. і місц. рідм* одн.), drugb—tlrudzS (ч-*drugoi)— ст.-сл. дроузЬ (місц. відм. одн.), drudzi (ч- *drugoi) — ст.-сл. дроузи (наз. відм. мн.), drudz§xb (ч- *drugoix) — ст.-сл. дроузЬхъ (місц. відм. мн.); reka — гёсе (ч- *rekai) — ст.-сл. рЬцЬ (дав. і місц. відм* одн.), ?е1оуёкъ — celo-veci (ч-*?е1оуёко!) — стг-сл. человЬци (наз. відм. мн.), сеЬуёсё (ч-*се1оуёко!) — ст.-сл. человЪ'ЦЪ (місц. відм* одн.), ?е1оуёсёхъ

M 9 (ч- celov§Koixb), ст.-сл. человЪцЪхъ (місц. відм. мн.); sribxa — бпъse (ч- *snbxai) — ст.-сл. снъсЬ (дав. і місц. відм. одн.), kozuxb — kozusi (ч-kozuxoi), grexb— gresi (ч- *gr§xoi)—ст.-сл. кожусиr грЪси (наз. відм. мн.), kozuse (ч- kozuxoi), grece (-?- *grexoi) — ст.-сл. кожусЪ, грЪсЪ (місц. відм. одн.), когшёхъ (ч-*когихоіхь), gresexb (^-gresoixb) — ст.-сл. кожусЬхъ, грЪсЪхъ (місц. відм. мн.); pomodzi, гьсі — ст.-сл. помози, рьци (2 ос. нак. сп.).
Предыдущая << 1 .. 53 54 55 56 57 58 < 59 > 60 61 62 63 64 65 .. 196 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed