История украинского языка. Фонетика - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
§ 26» Переміщення приголосних на межі складу. У спільнослов'янській мові давнішого періоду, поряд з відкритими, існували й закриті склади. Вони утворювались тоді, коли між голосними вимовлялося два чи більше приголосних і складоподіл проходив не після голосного, а між цими приголосними, а також тоді, коли слово закінчувалося не голосним, а приголосним звуком,- напр.: *tisk-non-tl, *ob-vla-sti, *ziv-tl, *sup-nos. Отже, закритий склад міг бути як у середині, так і в кінці слова. Приголосний звук, що закривав склад, у різних позиціях слова неоднаково реагував на закон відкритого Складу. У середині слова він пересувався до наступного складу й таким чином змінювалася межа складоподілу, а закритий склад перетворювався на відкритий: *o-bvla-stb, *2i-vti, *sop-nos->-*$ъ-рпъ, *tep-lb te-ріь, *kos-tb ko-stb, *mbz-da ->- шь-zda.
Крім успадкованих від індоєвропейської доби, закриті склади виникали досить часто і на слов'янському грунті при Суфіксальному й префіксальному творенні нових слів та при творенні деяких словоформ. Під впливом відкритого складу кінцевий приголосний попередньої морфеми переходив до складу наступної, отже, складоподіл не збігався з поділом слова на морфеми.
Внаслідок пересування приголосного до наступного складу утворилися нові групи приголосних у тому самому складі. Одні з них збігалися з тими, що вже їх знала спільнослов'янська мова, і звичайно ніяким змінам не підпадали, наприклад, такі, як [st], [zd], [pi] тощо, nop. kos-tbko-stb і sto-jati; tep-Іь ->• te-ріь і plo-db. Інші групи приголосних зазнавали різних змін, зумовлюваних переважно спрощенням їх артикуляції. Можна виділити чотири типи
89 Див.: Mapeui В. Ф. Фонологическая система праслав я некого языка и ее развитие в отдельных славянских языках,— IV Международный съезд славистов. Материалы дискус., т,2. M., 1962, с. 298.
103 таких змін: а) повний занепад, редукція одного з приголосних;
б) вставлення між приголосними нового, додаткового голосного;
в) вставлення нового приголосного і г) асиміляція.
У нових групах приголосних, що постали в зв'язку з пересуванням межі складоподілу, найчастіше зникав проривний компонент, хоч і не завжди. Так занепали губні пррривні [Ь] і [р] у звукосполученні [bs] і [ps]: *apsa osa, ст.-сл. оса — лит. vapsa, латиськ. vapsene, д.-прус. wobse, д.-в.-нім. wafsa; * grebsom ->-*gresb (аорист), ст.-сл. грЪсъ, пор. гребу; передньоязикові проривні [d] і [t] у звукосполученні [ds], [ts]: *kondsos *konsos — ст.-сл. к&съ, укр. кусокъ, лит. kandu — кусаю; * vedsom ->¦ *vetsom ->¦ vesb (аорист) — ст.-сл. вгЬсъ, пор, веду; задньоязикові проривні [g] і [k] у звукосполученні
[gs], [ks]: *gegx- ->- gex- ->¦ z'ax--укр. жах; * aks! ->¦ *6si
osb — д.-р. ось, укр. вісь, д.-інд. aksah, гр. a?cov, лат. axis; * teksati tesati —д.-інд. taksati, гр. тєктсоу; губні [Ь] і [р] у звукосполученнях [bn], [pn], [dm], [рш]: *dubnas dbno — лит. dugnas, латиськ. dubens; *gubnonti ->• *gbnonti — ст.-сл. гънЯти; *gubnonti *gy-nonti — ст.-сл. гын&ти; *topnonti *tononti —'ст.-сл. тонути; *kapnonti *kanonti — ст.-сл. канати (сучасне дієслово капнути виникло вже тоді, коли закон відкритого складу перестав діяти); *supnos ->¦ sbnъ — д.-інд. svapnas, гр. ojivos, лит. sapnas (пор. також д.-р. съпати, усънути із *usbpnonti); *obmociti ->- omociti; передньоязикові [d] і [t] у звукосполученнях [dn], [tn], [dm], [tm]: *kodnon-ti *kynonti — ст.-сл. кынЯти, укр. кинути, пор. кидати; *studnonti -)- *stynonti — ст.-сл. стынйти; *vedmb ->- *vemb — ст.-сл. вЪмь; *jedmb ->- jemb — ст.-сл. Ъмь; *pledmen *plemen
*plem?) — ст.-сл. плєма; можливо, *vertmen-> *vermen (->• *ver-mg) — ст.-сл. врЪмд, д.-р. вереміа; Odhmen *udmen *ymen — ст.-сл. вымл; проривний [к\у звукосполученнях [kst] і [skn]: *rekste-> *rest — ст.-сл. рЪсте; *blisknonti *blbsnonti — ст.-сл. бльснЖти; *plesknonti ->- *plesnonti — ст.-сл. плеснути; *tisknonti ->- *ti-snonti — ст.-сл. тиснути, укр. тиснути, пор. тискати; проривний [g] у звукосполученні [gn]: *trognonti ->• *trononti — ст.-сл. трон&' ти; губні [Ь] і [р] у сполученні [bt], [pt]: *grebti —^ greti—ст.-сл. грети; *tepti ->¦ teti — ст.-сл. і д.-р. тети (бити, тіпати),
пор. Перуна же повелЪ привлзати коневи къ хвосту..., ві мужа пристави тети жезльємь (ПВЛ, 80), гр. тоятєіу; задньоязиковий [k] у сполученні [kt]: *penkti — *penti (->- *p§tb — ст.-сл. плть, укр. п'ять, лит. penktas); *plekton ->• *pieton — ст.-сл. плетя, лат. plecto.
У префіксі ob- перед іншими проривними приголосними втрачався [b]: *obgovoriti ogovoriti, *obdariti odayiti, укр. оговорити; рос. оговорить, одарить, *obkroutiti *okroutiti — ст.-сл. окроутити; сучасні обговорити, обкрутити виникли вже тоді, коли закон відкритого складу втратив свою силу. Але перед фрикативним [v] проривний [Ь] у префіксі ob- зберігався, а занепадав приголосний [v], що стояв після префікса на початку кореня; напр.: *obvozb->-
104 obozb, *obvetb ob§tb (той корінь, що й у давньоруських словах привЪтъ, отвЪтъ), *obvlako оЫако — д,-р. облако; *obvorotb-> оЬоготъ — д.-р. оборотъ, *obvida ->- obida — д.-р. обида, *obvenza-ti ->- *obenzati — ст.-сл. обАзати; *obviti ->• obiti — д.-р. обити. На думку А. Мейє, в цій позиції [v] вимовлявся як білабіальний звук [w], який «поглинався попереднім губним приголосним, подібно до того, як j поглинався попереднім зубним або задньопіднебінним» 70.
