Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Жовтобрюх М.А. -> "История украинского языка. Фонетика" -> 49

История украинского языка. Фонетика - Жовтобрюх М.А.

Жовтобрюх М.А., Русанивский В.М., Скляренко В.Г. История украинского языка. Фонетика — Наукова думка, 1979. — 372 c.
Скачать (прямая ссылка): istoriyaukrainskogoyazika1979.djvu
Предыдущая << 1 .. 43 44 45 46 47 48 < 49 > 50 51 52 53 54 55 .. 196 >> Следующая


живъ; *grlv--д.-інд. griva (потилиця), латиськ. grivis (висока

трава), д.-р. грива. Як довгий, зокрема, вимовлявся голосний [і] в закінченні називного-знахідного відмінка двоїни іменникі? з основою на -ї: *vestl, *kosti, *gostI. Відповідні форми з довгим [І] засвідчуються давньоіндійською мовою: avl, pati. Довгим був [ї] в закінченні називного відмінка однини іменників з суфіксами -ij-, -yn- (*sondiji, *poustyni), називного відмінка дієприкметників

4* 99 жіночого роду однини теперішнього і минулого часу (*nesontji, *berontji—ст.-сл. берйщи> д.-інд. bharanti, лит. degantis; *nesusi, *vedusi, *vezusi—д.-інд. vidusi, лит. vezusi) та вищого ступеня прикметників (*noveisi).

Довгий [і] в деяких сучасних слов'янських мовах зберігається й тепер, наприклад, у чеській — vidati, pist'ala (гудок), Псе; у словацькій — pisar, у сербо-хорватській — писати, лице.

Короткий [І] у спільнослов'янській мові змінився в ультракороткий, або зредукований, голосний переднього ряду [ь], напр.: *vbdov- (ч- *vidov-) — д. 1P- вьдова, д.-інд. vidhava, лат. vidua, гот. wi'duwo; dbnb (^t din-) — д.-р. дьнь, лат. dinum (nundinum — час між двома базарними днями); *lbstb (-?-list-) — д.-р. льсть, гот. lists (хитрий); mbzda (ч- *mizd-) — д.-р. мьзда, гот. mizdo; *mbgla (ч-migl-)— д.-р. мьгла, гр. брлХХг]; *рьпь (ч-рїп-)—д.-р. пьнь, гр. nival (дошка); *trbmi (ч- *trimi) — д.-р. трьми, лит. trimis; *gostb (ч- *gostis); д.-р. гость, лат. hostis (ворог, чужоземець).

Зредукований [ь] розвинувся як на місці давнього [і], що успадкований з індоєвропейської мови, так і на місці звука [і], який виник на слов'янському грунті в сполученнях їг, її внаслідок втрати складових сонантів [г], [1] і перетворення їх на звукосполучення голосний + приголосний: *vbrb- (ч- *virb- ч- *vrb-) — д.-р. вьрба9 лит. virbas (різка), латиськ. virbs; *pbrst- (ч- *pirst- ч-prst-)— д.-р. пьрстъ, лит. pirstas; * vbln- (ч-Міп-ч- *v|n-) —д.-р. °вълна, лит. vilna, латиськ. vilna.

Звук [й] розвинувся в ультракороткий, зредукований, голосний непереднього ряду [ъ]: *тъсЬ- (ч- much ч- mus-) — д.-р. мъхъ, лат. muscus, д.-в.-нім. mos; *kbnindz- (4-*kiining-)— д.-р. кънлзь, д.-в.-нім. kuning; *plbt- (ч-*рШ-) — д.-р. плътъ, д.-інд. plutas (той, що купається); *krbt- (ч- *kmt-) — д.-р. крътъ, лит. krutus (рухливий)\ *bbdr- (4-*budr-) — д.-р. бъдръ, лит. budrus; *bbdeti (ч- *budeti)— д.-р. бъдЪти, лит. budeti; * dbrati (ч- *durati) — д.-р. дърати, лит. durti; пъ (ч- *пй) — д.-р. нъ, лит. пй.

Ультракороткий голосний [ъ] виникав йе лише з [й], успадкованого від спільноіндоєвропейської доби, а й з [й], що розвинувся вже в ранній спільнослов'янський період у дифтонгічних сполученнях йг, йі із складотворчих сонантів [г], [1], напр., *tbrg-(ч—*turg- ч- *trgr-) — д.-р. търгъ, лит. turgus; *mbrgati (ч- *murga-I ti ч- *mrgati)— д.-р. мъргати, латиськ. murgi; *stblp-(ч-*stulp-4-*stlp-)v— д.-р. стълпъ, лит. stulpas, латиськ. stulps; tblst- (ч-tulst-— tlst--д.-р. тълстъ, лит. tulzti (набубнявитись).

Зміна на слов'янському грунті [ї] на [ь], а [u] на [ъ] пов'язана не лише з їх часокількісною характеристикою, тобто з виникненням голосних, коротших від давніх коротких звуків, успадкованих з індоєвропейського періоду, а з й пониженням їх артикуляції. Якщо [і] та [й] належали до голосних високого підняття, то [ь] та [ъ], що розвинулися з них, артикулювались як звуки середнього або середньо-високого підняття. На думку більшості дослідників, ультракороткі [ь] та [ъ] .вимовлялися як голосні нелабіалізовані.

100 їх лабіалізація виникла пізніше і не в усіх, а тільки в окремих діалектах спільнослов'янської мови.

Голосний [u] у спільнослов'янській мові змінився на [у], звук високого підняття непереднього ряду. Зміна ця супроводжувалась втратою його лабіалізованої артикуляції. В інших індоєвропейських мовах^блов'янському [у] відповідає звук [и], напр.: *dym-(ч-*dum-)—д.-р. дымъ, д.-інд. dhomah, лат. fumus, лит. dumai, латиськ. dumi; *ту§-_(ч- *mus ч- *musj-) — д.-р. мышь, д.-інд. muh, гр. |ios, лат. mOs, д.-в.-нім. mil's; * syn- (ч- *sun-) — д.-р. сынъ, д.-інд. sunus, лит. sunus; *lyk- (ч- luk-) — д.-р. лыко, лит. lunkas; byti (ч-*ЬїШ) — д.-р. быти, д.-інд. bhutih (буття), лат. futurum (майбутнє), лит. buti; ty (ч- *tu) — д,-р. ш, лат. tu.

Перехід [і] в [ь], [й] в [ъ] та [и] в [у] найімовірніше відбувся] пізніше від першої палаталізації задньоязикових [g], [k], [х],| а також зміни голосних непереднього ряду після палатальних приголосних на передні та перетворення [ё] на [а] після шиплячих і [j], але ще до того часу, як у спільнослов'янській мові набув універсального значення закон відкритого складу й активно стали діяти процеси усунення в ній закритих складів. ?

§ 25. Структура складу. У фонетичній системі спільнослов'янської мови ще в ранньому періоді її історії починають відбуватися процеси, які тісно пов'язані з структурою складу. Так, палаталізація приголосних під впливом наступного [j] спричинилася до посилегіня взаємозв'язку між звуками, що належали до того самого укладу, до втрати автономності звукових одиниць у межах складу, що зумовило виникнення тенденції до його автономності в межах слова. Ця тенденція супроводжувалась двома важливими явищами, які позначилися не тільки на фонетичній, а певною мірою й на морфологічній будові спільнослов'янської мови. З нею пов'язане виникнення так званого закону відкритого складу, що його називають також «тенденцією до висхідної звучності» 63, та закону складового сингармонізму (від гр. am — разом і dpp,ovia — співзвучність).
Предыдущая << 1 .. 43 44 45 46 47 48 < 49 > 50 51 52 53 54 55 .. 196 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed