Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Жовтобрюх М.А. -> "История украинского языка. Фонетика" -> 38

История украинского языка. Фонетика - Жовтобрюх М.А.

Жовтобрюх М.А., Русанивский В.М., Скляренко В.Г. История украинского языка. Фонетика — Наукова думка, 1979. — 372 c.
Скачать (прямая ссылка): istoriyaukrainskogoyazika1979.djvu
Предыдущая << 1 .. 32 33 34 35 36 37 < 38 > 39 40 41 42 43 44 .. 196 >> Следующая


Залишки лабіалізації задньоязикових у ряді мов, що належать до різних індоєвропейських груп, дають підставу для припущення, що така якість цих звуків була властива всім давньоіндоєвропей-ським діалектам, хоч з неменшою імовірністю можна також припускати, що процес лабіалізації [gl, [kl в давній індоєвропейській мові відбувався уже в пізній період її історії і охопив не всі її діалекти,

точний фонетичний відповідник у литовській мові не saka, a 2agre. Для доказу свого припущення Отрембський наводить ряд інших слів, у яких, на його думку, приголосний [хі походить з давньоіндоевропейського [gl, а саме: рос. хохотать співвідносне з гоготать> словен. hohotati, п. gogotao; рос. хапать, п. chapa<5, блр. габаць; рос. діал. холява, п. cholewa — ст.-сл. golenb; рос. голень, п. goleu та деякі інші.- В окремих слов'янських мовах, робить він висновок,, дзвінкий [g] був звуком нестійким; у деяких з них, як-от у чеській, словацькій, верхньо-лужицькій та українській, [g] змінився в [hj. Свою нестійкість дзвінкий [gj виявляв ще в спільнослов'янський період, хоч і спорадично, в словах з характерним значенням, перш за все вживаних з відтінком зневажливості, збільшеності. Пізніше глухий приголосний [h], що виник з дзвінкого, не зберігся, а злився з [х], який розвинувся з Is] (Отрембский #. С. Славяно-балтийское языковое единство.— Вопр. языкознания, 1954, JVb 5, с. 35—37). На жаль, гіпотеза Отремб-ського, хоч її автор для обгрунтування висунутих положень і залучав новий матеріал, теж не спроможна пояснити всіх випадків уживання в слов'янських мовах приголосного [х] не з і.-є [s], зокрема в словах без «характерного значення» (напр., хворост, хотіти тощо).

?4 Див.: Мейе А. Общеславянский язык, с. 19—23; Hordlek К< tivod do stu-dia siovanskych jazyku. Прага, 1955, s. 103—104; Нахтигал Р. Славянские языки, Mfi 1963, с. 40. .. * .......

79 а лише частину з них, зокрема він не охопив діалектів протослов'янських.

§ 6. Зміна задньоязикових [g'l, IktJ. Однією з важливих фонетичних особливостей слов'янських мов, що відрізняють їх з-поміж інших індоєвропейських, є рефлексація напівпалатальних задньоязикових [g'l і [к']. Артикуляція [g'] і [k'] була дещо передніша, ніж відповідних їм твердих задньоязикових, і вона певною мірою наближалась до середньоязикової, хоч 1 не збігалася з нею. В одних мовах напівпалатальні [g'l, [k'l веляризувались і перестали відрізнятись від твердих [g], [k], якщо ж вони підпадали дальшим змінам, то вже разом з ними. В інших мовах, навпаки, артикуляція [g'l, [k'l просувалася вперед і переходила в сферу творення зубних або шиплячих приголосних, внаслідок чого вони змінювались на зубні [z'l і [s'l та шиплячі [zl і Ш. У спільнослов'янській мові задньоязикові [g'l і [k'l трансформувалися в зубні, а в прибалтійській — у шиплячі. Усім цим зумовлена закономірна відповідність слов'янських [zl і [si, що становлять рефлекси давніших [g'l і [k'l, з шиплячими Iz] і IsJ в балтійських мовах, а також [gl і [kl або їх пізнішими рефлексами в багатьох інших сучасних індоєвропейських мовах, наприклад: ст.-сл. зьрно, укр. зерно, блг. зърно, п. ziarno — лит. zirnis (гороіиина), ірл. gran, кельт, grawn, лат. granum; ст.-сл. звЪрь, укр. звір, рос. зверь, блг. звяр, п. zwierz — лит. zveris, лат. ferus; ст.-сл. зима, укр. зима, блг. зима—лит. ziema, лат. hiems, д.-інд. himah; ст.-сл. зЯбъ, укр. зуб, п. zqb — лит. zambas (кут на роздоріжжі), гр. YofxcpoS, д.-інд. jambhah; ст.-сл. знати, укр. знати, блг. знаяу п. znac — лит. zinoti, гр. yiyvwctxcd (взнаю), тот. kann (знаю), д.-інд. janati (він знає); ст.-сл. съто, укр. сто — лит. simtas, лат. centum, д.-інд. eatam; ст.-сл. дєсать, укр. десять, блг. десет, п. dzieszi^c — лит. desimtis, гот. taihun, лат. decern, гр. бєиа; *berza, укр. береза, рос. береза, блр. бяроза, блг. бреза, п. brzoza — лит. bersas, д.- в.-нім. birihha.

Процес зміни напівпалатальних задньоязикових у зубні належить до дуже давніх явищ слов'янського консонантизму, можливо, він відбувався ще в протослов'янських діалектах. На слов'янському грунті напівпалатальні [z'J, [s'l досить рано веляризувались і злились з давніми твердими [z], [si.

На підставі того, що [si із [k'l не змінився в [хі у тих позиціях, у яких давній [si такій зміні підпадав, О. М. Трубачов припускає, що [k'l у спільнослов'янській мові еволюціонував до [si не через [s'l, а через стадію [tsl: [k'l ->• [tsl [si. Підтвердженням цього, на його думку, може бути рефлекс [k'l в одній із кафірських мов Афганістану — [сі (-ts): due, укр. десять 25.

На підставі рефлексації давніх [g'l і [k'l всі індоєвропейські мови традиційно розподіляють на дві групи: західну (мови латинська, грецька, германські, кельтська, хеттська, тохарська та ін.)

25 Див*: Трубачев О. Я. Лексикология и этимология.— В кн.: Славянское языкознание. M., 1973, с, 308—309.

80 і східну (мови слов'янські, балтійські, індоіранські та ін.). У мовах західної групи давньоіндоєвропейський задньоязиковий Ikl зберігся або ж змінився на близький до нього [hl, їх називають мовами групи кентум (за лат. centum «сто»); у мовах східної групи цей звук змінився на зубний [si або близький до нього Ш, і їх називають мовами групи с а т е м (за авестійським safom). Однак такий традиційний поділ індоєвропейських мов на дві групи можна прийняти лише умовно, оскільки, як показують пізніші дослідження, зміна напівпалатальних задньоязикових [g'l і [k'l часто відбувалася незалежно і не в один час у різних діалектних групах індоєвропейської мови, як і подальша їх зміна в різних мовах, а тому це фонетичне явище не може бути доказом більшої чи меншої спорідненості тих мов, що мають однакові чи подібні рефлекси напівпалатальних задньоязикових 26.
Предыдущая << 1 .. 32 33 34 35 36 37 < 38 > 39 40 41 42 43 44 .. 196 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed