Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Жовтобрюх М.А. -> "История украинского языка. Фонетика" -> 147

История украинского языка. Фонетика - Жовтобрюх М.А.

Жовтобрюх М.А., Русанивский В.М., Скляренко В.Г. История украинского языка. Фонетика — Наукова думка, 1979. — 372 c.
Скачать (прямая ссылка): istoriyaukrainskogoyazika1979.djvu
Предыдущая << 1 .. 141 142 143 144 145 146 < 147 > 148 149 150 151 152 153 .. 196 >> Следующая


Давньою новоакутовою інтонацією зумовлена й зміна [о], [е] на [і] в закритому складі повноголосних звукосполучень у формах дієслів минулого часу: беріг, вдлік> стеріг. Поширене пояснення зміни [о], [е] в [і] у повноголоссі як наслідок дії аналогії, на думку Jl. А. Булаховського, «треба рішуче відкинути» S65.

Однак погляд на зміну [о], fe] в [і] у повноголосних звукосполученнях як відбиття давньої новоакутової інтонації в українській мові викликав і серйозні заперечення/Зумовленість зміни [о], [е] на [і] в такій позиції впливом аналогії обстоює, наприклад, О. М. Селіщев. Він вважає, що в час, коли [о], [е] подовжувались внаслідок

365 Булаховський JI. А. Східнослов'янські мови як джерело відбудування спільнослов'янської акцентологічної системи.— Мовознавство, т. 4-5. K., 1947, с. 11,

279 редукції в наступному складі [ъ], [ь], другий голосний у повного лоссі був коротший, ніж [о] або [е] етимологічний, тому цей голосний не міг розвинутись до стадії [о], [е], а значить не було умов, щоб він на українському грунті змінився в [і]. Свою думку О. М. Селіщев аргументує також посиланням на те, що в пам'ятках української писемності XV — XVI ст. фонетичне явище зміни [о], [е] в [і] у повноголоссі не відбивається, як немає його прослідків і в запозиченнях XVI—XVII ст. з української мови до польської. Тому виникнення звука [і] в повноголоссі, відоме окремим українським словам, зумовлене не фонетичними причинами, а пізнішим аналогійним впливом ряду таких слів, у яких давні [о], [е] чергуються з [і]: порога — поріг за аналогією до носа — ніс, рога — ріг. На його погляд, пов'язування зміни [о], [е] на [і] в повноголоссі з новоакутовою інтонацією незадовільне й неприйнятне, оскільки йому суперечать численні відхилення від такого припущення, як відсутність переходу [о] в [і] в словах сторожа, огорожа, колосся, волосся та інші з колишньою новоакутовою інтонацією та зміна [о] в [і] у словах доріг, корів з давньою новоциркумфлексовою інтонацією 366.

Пізніше погляд О. М. Селіщева на зміну [о], [е] в [і] у повноголосних звукосполученнях як на явище аналогійне розвивали, спираючись на ті ж самі аргументи, X. Якше 367 та П. Герд 368.

Все ж, очевидно, мають підставу ті дослідники, хто, розглядаючи зміну [о], [є] в [і] в повноголосних звукосполученнях, пов'язують її виникнення з характером наголосу слів, у яких вони вживаються. На користь цього погляду промовляють факти сучасної української мови. В ній слова з рухомим наголосом відбивають таку зміну значно повніше і послідовніше, ніж слова з наголосом сталим. Однак незаперечним є й те, що дуже часто на зміну [о], [е] в [і] у повноголосних звукосполученнях накладалися й наслідки дії аналогії. Нею, наприклад, викликаний перехід голосного [о] в [і] у формі називного відмінка однини іменників чоловічого роду поріг, оборіг, моріг, сморід, наголос яких сталий. Зумовлене, безсумнівно, аналогією виникнення [і] з [о] й в іменниках жіночого роду доріг — доріжка, корів — корівка, наголос яких теж нерухомий. Якщо аналогія може викликати зміну [о] в ffj^y словах, що не мають для цього потрібних акцентних умов, то вона здатна й загальмувати таку зміну в окремих словах, яким ці умови властиві. Її впливом, певно, можна пояснити, що деякі слова з рухомим наголосом зберігають -оро-, -оло-, -ере- не тільки у відкритому, а й у закритому складі: сторож, сторожка, волос, волосся, колос, колосся, дерево, дерев.

Отже, є підстави пов'язувати виникнення процесу зміни [о], [е] в [і] з характером наголошування слів в українській мові, що

366 Див.: Селищев А. Ni. Старославянский язык, с. 170.

867 Див.: Jaksche H. Slavische Akzentuation II; Slovenisch. Wiesbaden, 1965, S. 30.

368 Див.: Герд П. К истории восточнославянских гласных среднего подъема.— Вопр. языкознания, 1974, № 3, с. ИЗ.

280 відбиває рефлексацію давньої спільнослов'янської інтонації, але водночас на нього нашарувались інші процеси, що зумовлювались аналогійними впливами, які створювали додаткові умови для переходу [о], [е] в [і] у цій позиції.

Голосний [і] на місці [о] в повноголоссі староукраїнські писемні пам'ятки зрідка засвідчують, починаючи з другої половини XVII ст., як наприклад, [і] аналогійного походження у слові коривъ (АС, 1683, 54), що розвинувся, певно, під впливом форми род. відм. множини іменників чоловічого роду. Очевидно, виникнення секундарного [і] в повноголосних звукосполученнях можна віднести на період не раніше першої половини XVII ст. Цікаво, що мова народних пісень і дум у XVII — поч. XVIII ст. ще не знала в такій позиції голосного [і]: Запорожжя, запорозький.

2>Ja]*~[eJ^y складі суфікса. У суфіксі -овл- етимологічний [о]\ змінився на [і] нефонетично, бо в наступному складі ніколи не було! зредукованого [ъ] чи [ь]: [будо'вл'а] [буд'і'ул'а], [зимо'вл'а] ->¦ [зим'і'ул'а], [торго'вл'а] ->¦ [тор і'ул'а], також годівля, заготівля, купівля та ін. ЗщдаДо] [}] вцкликана тут аналогією до інших слів з секундарним [і] в новому закритому складі. JI. А. Булаховський припускає, що в цьому суфіксі звук [і] міг виникнути як гі-перизм на стику з говірками, в яких під впливом дієслівних форм купую, торгую з'явились купувля, торгувля, сприйняті аналогічно до кунь, вул. Могла впливати на зміну -овля івля і форма покрівля, що являє собою контамінацію покрів (<- покровъ) та покровля, хоч такий здогад менш імовірний 369. Власні назви етимологічний [о] в такій позиції зберігають: Боромля, Теребовля. Зберігається звук [о] і в слові ловля, в якому він належить не до суфікса, а до кореня.
Предыдущая << 1 .. 141 142 143 144 145 146 < 147 > 148 149 150 151 152 153 .. 196 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed