Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Жовтобрюх М.А. -> "История украинского языка. Фонетика" -> 140

История украинского языка. Фонетика - Жовтобрюх М.А.

Жовтобрюх М.А., Русанивский В.М., Скляренко В.Г. История украинского языка. Фонетика — Наукова думка, 1979. — 372 c.
Скачать (прямая ссылка): istoriyaukrainskogoyazika1979.djvu
Предыдущая << 1 .. 134 135 136 137 138 139 < 140 > 141 142 143 144 145 146 .. 196 >> Следующая


265 Досі дискусійним у науці є питання про умови, за яких відбувалася зміна [е] -*¦ [о], а також про послідовність перебігу цього процесу. Одні вчені, розвиваючи погляд І. В. Ягича 335, О. О. Шахматова ззв, вважають, що існувало два етапгі в історії переходу [е] в [о]. На першому етапі голосний [е] змінювався в [о] після [j] та здавна пом'якшених приголосних [z'J, [s'], [c'] і [с'], причому в акаючих діалектах — лише під наголосом. Наслідки йієї зміни відбивають усі сучасні східнослов'янські мови: укр/ жовтий, шовк, чого, його; рос. жёлудь [жо'лут'], шёлк [шолк], чолка; півн.-рос, говори — жолток, жолудок, шолуха, пшоно, чотьсре, щока; блр. жонка, шоук, норны. Другий етап охопив не всі діалекти давньо-руськрї мови, а лише ті, на основі яких склалися російська та біло-^ руська мови. На цьому етапі [е] змінюється на [о] після всіх інших пом'якшених приголосних перед твердими та в кінці слова, але знову ж в акаючих діалектах лише під наголосом, а в окаючих, якими є північноросійські,— і в ненаголошеній позиції: сёла [с'оіда], вёдра [в'оідра], нёс [н'ос], всё [ф'с'о] 337, півн.-ррс. — [н'осла'].

Інші дослідники, додержуючись погляду, висловленого в свій час О. І. Соболевським 338, заперечують можливість двох етапів у зміні [е] в [о], вважаючи, що для розмежування в часі переходу [е] в [о] після шиплячих та [j], з одного боку, і після приголосних вторинного пом'якшення, з другого, немає достатніх підстав 339. Отже, вони вважають, що етимологічний [е] і [е] з [ь] змінювались в [о] одночасно як після споконвічно пом'якшених приголосних, так і після приголосних вторинної палаталізації. Те, що пам'ятки ранньої доби засвідчують о на місці е лише після шиплячих, пояснюється невмінням давньоруських переписувачів передавати [о] після приголосних вторинного пом'якшення 340.

П. Я- Черних, слідом за О. І. Соболевським, думає, що перехід [е] в [о] в давньоруській мові спершу не залежав від наголосу, така залежність, що тепер властива"південноросійським говорам і білоруській мові, розвинулася пізніше, після виникнення акання. В окаючих, північноросійських, говорах І тепер звук [о] на місці давнього [е] можливий не тільки під наголосом, а й у ненаголошеній йозиції: пёк, сёстры, нелка і пекла, сестра, чело [д'ок], [с'о'стрьї], [ч'о'лка] і [п'окла'], [с'остра'], [ч'оло']341.

Перехід [е] в [о] в позиції перед твердим приголосним виклика-

88S Див,: Ягич Я. В. Зазнач, праця, с. 37.

sa^ Див.: Шахматов А. А. Очерк древнейшего периода истории русского языка, с. 135.

337 Див.: Якубинский Jla Я. История древнерусбкого языка, с. 158—161? Черных Я. Историческая грамматика русского языка, с. 127—128. Див. також: Дурново H. Я. Очерк истории русского языка, с. 152, примітка.

338 Див.: Соболевский Л. Я. Лекции..., с. 61.

339 Див.: Борковский В. Я., Кузнецов Я. С. Зазнач, праця, с. 131.

340 Див.: Соболевский А. Я. Лекции..., с. 61.

341 Див.: Соболевский А. И. Лекции..., с. 63; Черных Я. Я* Зазнач, праця* с. 126—127. Пор^ також: Булаховський JI\ А. З історичних коментарів до української мови, с. 96.

266 ний асимілятивним впливом на нього цього приголосного, що в давньоруській мові вимовлявся більшою чи меншою мірою як звук лабіалізований. Регресивна асиміляція зумовила лабіалізацію й голосного [е], тобто зміну його в [о], а пізніше — в [о].

Беручи до уваги дані української мови й деяких російських говорів і поділяючц погляд О. І. Соболевського про одночасність зміни [е] в [о] після всіх пом'якшених приголосних перед твердими, а також незалежність її від наголосу, О. М. Селіщев припускав, що обмеження, в уживанні голосного [о] на місці етимологічного [е] та секундарного [е] з [ь] пов'язано з пізнішими фонетичними процесами, а саме з депалаталізацією приголосних перед голосними переднього ряду, гіка зумовила й делабіалізацію [о] з [е] 342. Таким чином, на думку О. М. Селіщева, голосний [е] в українських словах типу сёла, твёрдо, легко належить до звуків вторинного походження, тобто що цей голосний внаслідок делабіалізації розвинувся в них з [о]. До цього погляду беззастережно [приєднується також дослідник московських грамот XVI ст. Є. Ф. Васеко 343, хоч, за справедливим зауваженням Ф. П, Філіна, довести подібну гіпотезу не можна 3^4. їй суперечать факти української мови, в якій процес депалаталізації охопив приголосні лише в позиції перед [е]та етимологічним [і], а перед [о] — наголошеним і ненаголошеним — їх м'якість збереглася: сьомий, льон, сльоза. ¦

Питання про перехід [е] в [о] успішно можна розв'язати лише за тієї умови, коли будуть при цьому враховані як показання пам'яток давньоруської писемності, так і наслідки діалектної реалізації цього явища в сучасних східнослов'янських мовах. До того ж потрібно мати на увазі й те, що будь-яке фонетичне явище може характеризуватися нерівномірністю його перебігу в окремих говорах. Якщо на все це зважити, то найімовірнішим буде припущення, що процес лабіалізації [е] перед твердим приголосним розпочався після споконвічно м'яких, а такими тоді послідовно виступали шиплячі та [}]; на той час були м'йкими вже також [c'], [z'], [s'], що виникли внаслідок спільнослов'янської перехідної палаталізації задньоязикових, та [I'], [г'], [ п'], що постали на місці сполучень flj], [rj] та [nj]. Лабіалізація [е] відбувалася, певно, незалежно від наголосу й лише в середині слова, не поширюючись звичайно на його позицію в абсолютному кінці слова. Отже, голосний [е] змінювався на [о] перед твердим приголосним спершу фактично тільки в середині слова і тільки після [?'], [s'], [с9] та [j], оскільки після fz'], [s'], [c'] та [Г]> [г'І, \п'] до періоду діалектної Зміни [ё] в [е] він у середині слова в позиції перед твердим приголосним, власне, не вживався,
Предыдущая << 1 .. 134 135 136 137 138 139 < 140 > 141 142 143 144 145 146 .. 196 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed