Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Жовтобрюх М.А. -> "Курс современного украинского литературного языка, часть 1" -> 99

Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс современного украинского литературного языка, часть 1 — Совецкая школа, 1965. — 424 c.
Скачать (прямая ссылка): kurssovremennogoukryazika1965.djvu
Предыдущая << 1 .. 93 94 95 96 97 98 < 99 > 100 101 102 103 104 105 .. 199 >> Следующая


Складні слова в сучасній українській мові творяться неоднаково. Деякі з них виникають шляхом безпосереднього сполучення основ тих слів, з яких вони утворені, деякі — шляхом безпосереднього сполучення відмінюваної форми одного слова з основою другого, а інші — за допомогою сполучних голосних о, е (є).

Безпосередньо у складному слові поєднуються основи, коли:

а) перша частина його є іменник чоловічого роду у називному відмінку однини з чистою основою на приголосний: Ленінград;

б) перша частина складного слова є невідмінюваний іменник: авіапорт, велозмагання, кінотеатр, фотовиставка;

в) першим словом у складному є прислівник: швидкозшивач, гучномовець.

Відмінювана форма першого слова безпосередньо сполучається з основою другого в складному слові, коли:

а) перша частина є числівникова форма називного відмінка одно, сто, три, чотири й родового на -и: одноденний, сторіччя, трирічний, чотирикутник, п'ятисотенниця, шестиповерховий, десятимісячний, двадцятип'ятиріччя. За аналогією до першої частини одно вживається й форма дво, в якій голосний о виступає як сполучний звук: дводенний, двозначний;

б) перша частина є числівник у родовому відмінку з закінченням -ох здебільшого перед голосним на початку другої частини : двохатомний, чотирьохактний, двадцятитрьохрічний;

в) першою частиною є числівникова форма на -а: сорокаріччя, півторамісячний.

206^ Сполучний голосний о завжди виступає тоді, коли:

а) першою частиною складного слова є прикметник або порядковий числівник: червонопрапорний, синьоокий, сільськогосподарський, довгоносик, Верхньодніпровськ, першорядний, другорядний, третьосортний;

б) першою частиною є іменник з основою на твердий приголосний (в тому числі і шиплячий): міномет, листоноша, «ебск схил, верболіз, водогін, обороноздатність, морозостійкість, яш-сячоліття, дощомір, мишоловка, сажотрус (але очевидно, о^е-видний, кожум'яка);

в) першою частиною є займенник салс: самоцвіт, самовпев-нений, саморобний.

Після м'яких приголосних іменникової основи л і ц у функції сполучного голосного виступає звук після я, р \ т — як ?, так і о: землеустрій, кулемет, сталевар, працездатність; бронепоїзд, зореносний, мореплавання, життєпис, але конов'язь, повітродувка, костогриз.

Якщо іменникова основа першої частини складного слова закінчується на у, то сполучним голосним завжди виступає краєзнавство у краєвиду боєздатність.

Творення нових слів шляхом складання основ у сучасній українській мові звичайно використовується як самостійний засіб поповнення її лексики (бронетанковий, енергопоїзду водозлив). Проте воно значно частіше поєднується з афіксацією, і складні слова здебільшого обростають різними суфіксами: орденоносець у я' ятисотенниця, вуглевидобуток, вогнестійкість, вогнегасник, новобудовау зерновловлювач, доброякісний, паровозобудівний.

У сучасній художній літературі дуже поширене індивідуальне авторське творення нових слів способом звичайного складання основ, напр.: Пумами — на'/е ліоре кораблями, переповнилась блакить ніжнотонними (Т.). З Червоної Гвардії виросли грізно твої зореносні полки (С.). te танкобоязні давно минулися (Гонч.). Хоч подібні слова часто не виходять за межі того твору, в якому вжиті, все ж вони сприймаються як цілком звичайні для української мови, бо побудовані за існуючими в ній законами словотворення.

4. Словниковий склад сучасної української літературної мови досить активно збагачується новими словами, що відомі під назвою абревіатури (від італійського abbreviatura, лат. brews — короткий), або складноскорочені слова: юннату вуз, РГС. Абревіатури були відомі в мові й до Великої Жовтневої соціалістичної революції, але широко вживатися вони почали тільки в радянський період.

За своєю будовою абревіатури розподіляються на часткові, ініціальні і комбіновані.

207^ Часткові абревіатури творяться двома способами: а) скорочене перше слово сполучається з повним другим словом: рад-влада, партосередок, стінгазета, сільрада, міськрада, наросвіта, педінститут, мінрота; б) в одному слові сполучаються частини кількох слів: колгосп (колективне господарство), обколі(обласний комітет), групорг (груповий організатор), завмаг (завідувач магазину), Донбас (Донецький басейн), Дніпрельстан (Дніпровська електрична станція), спецкор (спеціальний кореспондент), медсанбат (медично-санітарний батальйон). Абревіатури, утворені сполученням частин окремих слів, називають ще поскладовими.

Ініціальні абревіатури теж розподіляються на два види. Одні з них творяться з'єднанням назв перших букв кількох слів: ЦК (Центральний Комітет) — вимовляється цека; CPCP (Союз Радянських Соціалістичних Республік) — вимовляється есересёр; PTC (ремонтно-технічна станція) — вимовляється ертеёс; КВД (каса взаємної допомоги) — вимовляється шведе. Звичайно такі абревіатури передаються на письмі великими буквами. Інші ж ініціальні абревіатури складаються з перших звуків тих слів, які стали основою для їх утворення: вуз (вищий учбовий заклад), загс (запис актів громадського стану), дзот (дерево-земляна огнева точка).
Предыдущая << 1 .. 93 94 95 96 97 98 < 99 > 100 101 102 103 104 105 .. 199 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed