Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
Але між суфіксами і префіксами існують також певні відмінності. По-перше, в українській мові для творення нових слів суфікси використовуються ширше, ніж префікси; по-друге, за допомогою суфіксів від однієї основи творяться різні частини мови (напр., високий, височінь, височіти; білий, білизна, біліти); за допомогою ж префіксів, які завжди приєднуються до цілого слова, нова частина мови ніколи не утворюється (білити — побілити, великий — превеликий, внук — правнук).
В морфології часто вживають також назву словотворча основа, що означає ту реальну основу, від якої за допомогою префіксів і суфіксів творяться нові слова. В функції словотворчої виступають як непохідні, так і похідні основи, напр.: гор-а {гірський, гірка), дол я (доленька), дуб (дубок, дубовий, дубець), рос-л-ин-а (рослинність), пис-ан-ий (розписаний) і т. д.
В сучасній українській мові існують великі лексичні гнізда слів із спільним коренем. Найактивнішим засобом їх поширення є морфологічне словотворення, тобто творення нових слів від непохідної і похідної основ за допомогою словотворчих афіксів (суфіксів та префіксів).
У процесі розвитку мови морфологічна будова слова може перерозкладатися, тобто співвідношення між морфемами в слові можуть у ній змінюватися. Наприклад, у словах типу рука, сестра голосний а раніше належав до складу основи, слово розкладалось на основу та закінчення так: сестра-мъ, сестра-ми, сестра-хъ. Але внаслідок різних фонетичних змін морфема а стала усвідомлюватися як закінчення, бо вона не збереглася в усіх
202^ формах цих слів, і, ставши співвідносною до частини слова з іншим звуковим складом, набула й іншого граматичного значення (сестр-а—сестр-и, сестр-і, сестр-ою, сестр-ам, сестр-ами, сестр-ах).
Іноді зміна морфологічного складу слова зв'язана з утворенням нових морфем внаслідок того, що кілька старих морфем зливаються, сприймаючись як одне ціле. Такий граматичний процес називають опрощенням1. Так, сучасне слово жир усвідомлюється як таке, що складається лише з одного кореня і входить до лексичного ряду з словами жирний, жиріти, ожирілий, жирувати і т. д. Однак воно історично має спільний корінь з словом жити і утворилося з двох морфем — кореня жи- та суфікса -р- (порівн. дати і дар).
В сучасній українській мові, крім однокореневих слів, які є в ній найпоширенішою групою, вживаються також складні слова, утворені з кількох коренів найчастіше за допомогою сполучних голосних о та е (добробут, каменедробарка, п'ятдесятирічний). У складних словах здебільшого поєднуються непохідні основи (,землетрус, сінокіс, хлібороб), але такі слова можуть, творитися і з похідних основ (сільськогосподарський, східноукраїнський, загальнонародний , суспільствознавство).
Сполучні звуки о та ? в складних словах виконують допоміжну словотворчу функцію, а тому їх, як і суфікси та префікси, можна вважати словотворчими морфемами.
Своєрідну морфологічну групу в українській мові, як і в російській та білоруській, становлять слова з часткою -ся (-сь). Ця частка не входить до складу основи слова, сама не змінюється і не належить до закінчення. Вона може приєднуватися до будь-якої форми дійсного, наказового і умовного способу майже кожного перехідного дієслова, а також до форми інфінітива і дієприслівника при творенні зворотних форм; отже, на відміну від усіх інших морфем, у змінному слові вона займає місце після флексії: купаюсь, купаєшся, купається, купаємось, купаєтесь, купаються. Таким чином, частка -ся, оформляючи в мові певне граматичне значення, приєднується не до основи, як інші афікси, а до цілого слова незалежно від його форми. Цим самим її вживання в мові нагадує аглютинацію, тобто спосіб творення граматичних форм слова шляхом приєднання однозначного афікса до афіксів з іншим граматичним значенням.
§ 68. Способи словотворення в сучасній українській мові
Основним засобом збагачення лексики української мови є словотворення за властивими їй законами. Нові слова творяться в українській мові по-різному, але завжди на основі вже існуючих
1 Термін «опрощення» належить проф. В. О. Богородицькому.
203^ у ній слів, найактивніше на основі саме тих, які належать до її широковживаного лексичного фонду.
Розрізняються такі основні способи творення слів: а) морфологічний, б) морфологічно-синтаксичний, в) лексико-синтаксичний і г) лексико-семантичний.
А.Морфологічним способом словотворення вважається спосіб творення нових слів за допомогою морфем. У ньому виділяється афіксальне і безафіксне словотворення та словоскладання.
1. Найпоширенішим видом словотворення взагалі (а не тільки морфологічного) в українській мові є афіксація.
Афіксація — це творення нових слів за допомогою префіксів та суфіксів. На всіх етапах розвитку української мови вона була і є найважливішим і найпродуктивнішим засобом збагачення лексики новими словами, що вимагалися суспільними потребами; переважна більшість слів в українській мові створена саме за допомогою суфіксів та префіксів.
Можна виділити три варіанти афіксального словотворення: а) творення нових слів за допомогою лише префіксів (передмова, поступ, суміш, узвіз), б) їворення нових слів за допомогою лише суфіксів (воротар, водій, цілинник, доярка) і в) творення нових слів за допомогою префіксів і суфіксів одночасно (знеосібка, обводнювати, обезболювати, роззброїти).
