Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Жовтобрюх М.А. -> "Курс современного украинского литературного языка, часть 1" -> 75

Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс современного украинского литературного языка, часть 1 — Совецкая школа, 1965. — 424 c.
Скачать (прямая ссылка): kurssovremennogoukryazika1965.djvu
Предыдущая << 1 .. 69 70 71 72 73 74 < 75 > 76 77 78 79 80 81 .. 199 >> Следующая


Спрощуються в групах приголосних звичайно проривні д, /я, зрідка к або сонорні л, р.

§ 53. Зміна л на в fyj

Однією з характерних фонетичних особливостей сучасної української мови є зміна в певних позиціях давнього л на в, або точніше на нескладовий j;^.

Давній л змінився на нескладовий j; в таких умовах:

1. Коли він стояв після голосного о з давньоруського зредукованого ъ або б перед приголосним: вълкъ^воук, тълстъи тоустйі,^жьлтъи-> ждутиї. Якщо після л також був голосний, то він в у не розвинувся: голка, горілка з игълъка, горЪлъка.

2. У дієсловах минулого часу (колишніх дієприкметниках) чоловічого роду після голосного на кінці слова перед давнім ®: далъ -> day, зналъ -> зяау. Якщо л стояв після приголосного, то він на кінці слова у зв'язку з утратою ъ зовсім занепав (неслъ ніс, моглъ -> жіг), а перед голосними повного творення, незалежно від якості попереднього звука, зберігся (дала, знала, несла, могла).

Це спричинилося до виникнення в даній категорії слів чергування суфіксального л з у (орфогр. в): робила — робиї/, брала — бpay.

Зміна л на jy в дієслівних формах минулого часу чоловічого роду обумовлена не тільки фонетичними причинами (позиція після голосного, занепад після л зредукованого ®), ай морфологічними (вплив давніх активних дієприкметників на -в: знавъ, знсшъши —знау, знауши), бо в аналогічних фонетичних умовах, тобто після голосного перед колишнім ъ, приголосний л в інших граматичних категоріях на нескладовий у не змінився: стіл, віл, орел, кіл (з столъ, волъ, орьлъ, колъ).

155 Процес зміни передньоязичного альвеолярного л на у полягає в перетворенні його на лабіо-велярний звук; язик при його артикуляції пересувається в задню частину ротової порожнини й наближається до заднього м'якого піднебіння, одночасно з цим відбувається заокруглення губ, як і при творенні складового1 голосного у.

У говорах південно-західного наріччя зміна л на у більш поширена, ніж в інших українських говорах та в літературній мові, вона відома перед приголосним і в позиції перед колишнім ъ (гоука игълъка) та на кінці слова не тільки в дієсловах минулого часу, айв іменниках (ореу, стіу)> Зміну л на у знає також білоруська мова (воук, хадзіу), але російській мові вона не властива (волк, ходил).

§ 54. Чергування у — в (у) та і — й(і)

У сучасній українській мові досить поширене явище чергування ненаголошеного складового у з у нескладовим (у) та з губно-губним приголосним в (W), напр.: ніс у руках — неслау руках, син у Полтаві — дочка в Одесі, Іван у nay — Галина упала. Фонетичними умовами його є такі процеси: а) послаблення ненаголошеного складового у до ступеня у нескладового в позиції після голосних і б) посилення губно-губного в до ступеня нескладового у і навіть до звичайного голосного у на початку слова перед приголосним. Звук у вимовляється звичайно між приголосними та перед приголосними на початку речення чи взагалі після паузи (Виріс у селі. Учитель розповідає про цікаві події. Це було, було... у середу); звук у найчастіше вимовляється після голосного перед наступним приголосним (научити, наша учителька, виросла у селі)\ приголосний в вживається між голосними та перед голосним на початку речення і взагалі після паузи (В Андрія тільки очі горіли — Вас. Сестра в інституті. Вона жила... жила тоді... в Оксани).

Характерною рисою української мови є також і чергування в ній ненаголошеного і складового з і нескладовим (і — і): дуб і сосна, сосна І дуб. Фонетично воно обумовлене процесом послаблення в певних позиціях складового голосного і до ступеня і нескладового. Звичайно на початку речення та між приголосними вживається складовий і (І день іде, і ніч іде... — Шевч. / Оксана почала розповідати — Вас. Він і вона), а між голосними та після^олосного перед приголосним — нескладовий і (вона і він, вона іде).

Вживання складового й нескладового у чи і залежить також і від темпу мовлення: при повільнішому темпі частіше вживаються складові голосні (була у хаті, Петро і „Василь), а при швидкому— нескладові (була у хаті, Петро і Василь).

156 Хоча чергування у — у, в та і — І і не становить обов'язкового фонетичного закону, все ж основні його явища відбиваються сучасною українською орфографією. Щодо чергування у—в1 користуються такими правилами2:

а) Між приголосними, щоб уникнути їх збігу, вживається, як правило, прийменник у, а також ненаголошений у на початку слова: Буде цукор, будуть у нас нові плаття (Шиян). Це наш учитель.

б) Між голосними, щоб уникнути їх збігу, вживається, як правило, прийменник в: прочитала в оголошенні.

в) Після голосного перед приголосним залежно від темпу мовлення та від ритму мови вживається і в, і у: Ми були в саду і Ми були у саду. Вартуйте в боях завойований спокій... (С.) і Яка краса у нас цвіте! (Гл.); наша вчителька і наша учителька.

г) Перед наступним в частіше вживається прийменник у незалежно від закінчення попереднього слова: Закінчили роботу у вівторок. Увійшли у ворота.

д) На початку речення перед приголосним найчастіше вживається у, а перед голосним — в: У достатках і багато нашим людям жить і жить (Олійн.). У вашім зорі — луки і гаї (Ющ.). В очах його світилася радість.
Предыдущая << 1 .. 69 70 71 72 73 74 < 75 > 76 77 78 79 80 81 .. 199 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed