Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Жовтобрюх М.А. -> "Курс современного украинского литературного языка, часть 1" -> 34

Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс современного украинского литературного языка, часть 1 — Совецкая школа, 1965. — 424 c.
Скачать (прямая ссылка): kurssovremennogoukryazika1965.djvu
Предыдущая << 1 .. 28 29 30 31 32 33 < 34 > 35 36 37 38 39 40 .. 199 >> Следующая


3. Велику стилістичну групу становить професійно-виробнича лексика, до якої належать слова, що вживаються для назв різних знарядь, матеріалів, явищ і процесів виробництва, як напр.: домна, вагранка, руда, верстат, прядка, цівка, веретено, терпуг, долото, бетон, бетонування, газифікація, електрозварювання, електродоїння і ін. У кожній виробничій галузі створюється своя, специфічна для неї лексика, зв'язана з діяльністю людей, що працюють у даній галузі. Так, у працівників сільського господарства поширені виробничі терміни — оранка, боронування, сівба, косовиця, молотьба, плуг, сівалка, віялка, молотарка, жниварка, хімічні добрива; у електриків — напруга, струм, електрострум, рубильник, високовольтна дуга; у металургів — вагранка, мартен, шлак, горновий, чавун, бесемерування, вальцювання; у гірників — терикон, врубмашина, вуглекомбайн, кріплення, кріпильник, рудничний двір, шахтарська лампочка; у педагогів — педрада, розклад, табель, двійка, п'ятірка, додаткові заняття, класний керівник і ін.

В сучасній українській мові, як і в усіх мовах народів Радянського Союзу, виробнича лексика надзвичайно поширена, що яскраво відбиває ті величезні зрушення в економіці нашої країни, які сталися за часів Радянської влади. Виробнича лексика знайшла собі належне місце і в сучасній художній літературі, причому не тільки в прозі, а й у поезії.

Напр.: Кліпнула сигнальна лампочка, закрутилась верхня лебідка, намотуючи стальний трос. Цей трос протягнув струга вгору вздовж лави. Гострі ножі вгризались у вугільний шар Ожив транспортер, вугілля потекло з лави, як чорне дорогоцінне каміння, виблискувало під вогниками ламп. Вагонетку за вагонеткою одкочували дівчата, на їхнє місце ставав порожняк. Струг дійшов до краю лави, зупинився. Електромотор внизу на відкаточному штреку почав діяти, стальний трос намотувався, відтягав струга назад, машина стала у вихідне становище. Пневматичні домкрати знову міцно притисли струг до вугільного пласта (Ян.). А день пливе над териконом невпинним гомоном доріг (Шпорта).

Звичайно, і в дореволюційній українській літературі використовувалася виробнича лексика. Це була лексика майже виключно селянська або реміснича. Напр.: Довгими рядами стояли молотники на току, наче закопані по пояс у жовтій соломі,

70 і махали ціпами... Микола задумавсь і з усієї сили так уперіщив снопа, що рипиця луснула і бич одскочив (H.-JL). От і роблю я: застукала ляда; бігає човник відтіль і відсіль... Човник і ляда — ткачеві порада, берди і цівка — ви хліб мій і сіль (Щог.).

4. Окрему групу складає наукова та науково-технічна лексика. Поширена вона перш за все в науковій літературі та в мові осіб, зв'язаних з тією чи іншою галуззю наукової і виробничо-технічної діяльності. Вживання її, порівнюючи до розглянутих лексико-стилістичних груп, більш обмежене, проте з поширенням наукових знань і розвитком техніки наукова й науково-технічна лексика виходить за межі вузького вжитку обмеженого кола її носіїв і переходить у значній своїй частині до категорії загальновживаних слів. Якщо, наприклад, такі слова, як мотор, прес, апарату раніше належали до спеціальної науково-технічної лексики, то тепер вони досить часто трапляються в мові наших робітників і колгоспників, міцно ввійшли до загальновживаного виробничого словника їх і стали в ньому звичайними словами: Полаявся з бригадиром другої бригади, де молодий тракторист мало не запоров мотор, не перевіривши воду... Що зварити треба за три хвилини — на літучці немає зварювального апарата. Біжить у майстерню (Коп.).

В категорії наукової та науково-технічної лексики виділяються слова, поширені в усіх або багатьох галузях науки й техніки, і слова, властиві лише окремим науковим або технічним галузям. Перші становлять загальнонаукову або загальну науково-технічну лексику, а другі є словами-термінами. До загальнонаукової лексики належать, наприклад, такі слова, як дослідження, аналіз, синтез, аналогія, аргумент, категорія, класифікація, позитивний, раціональний, пропорціональний; до загальної науково-технічної — агрегат, конструкція, реконструкція тощо.

Терміном називається спеціальне слово, яке вживається для точного означення певного поняття з якої-небудь галузі знання. Термінологічна лексика поділяється на ряд окремих груп відповідно до існуючих галузей науки, техніки, виробництва, мистецтва і т. д. В сучасній українській мові можна виділити такі групи термінологічної лексики:

а) математична термінологія: множення, ділення, чисельник, знаменник, синус, косинус, тангенс, куб, квадрат, трикутник;

б) фізична термінологія: атом, молекула, речовина, калорія, OMt вольт, кулон, квант, енергія, електрон;

в) лінгвістична термінологія: фонетика, синтаксис, суфікс, префікс, інфікс, іменник, прислівник, відмінок, керування, прилягання, паратаксис, гіпотаксис, парадигма, гаплологія, метатеза;

г) літературознавча термінологія: гаелш, фабула, сюжету драма, лірика, поема, персонаж, строфа, яжб, хорей;

71 д) філософська ,термінологія: ідеологія, об'єкт, суб'єкт, ідеа-лізм, матеріалізм, діалектика, базис, надбудова;
Предыдущая << 1 .. 28 29 30 31 32 33 < 34 > 35 36 37 38 39 40 .. 199 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed