Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
При особливій інтонації заперечна частка не в питальному реченні, що починається питальним займенником або прислівником, також виражає не заперечення, а ствердження, напр.: Хто не був у тому колгоспі? Хто тільки не вивчав тут досвіду?
Частка ні вживається для підсилення того заперечення, яке виражається заперечним дієсловом-присудком або словом нема, напр.: Не надивився, ні, я на сади рожеві (Фр.). Ні, сили на землі
6-1476
409^ нема, і сили на землі не буде, щоб потягти нас до ярма (P.). Ні краплі нема води (порівн.: І краплі немає води).
При повторному вживанні частки ні може і не бути слова нема, напр.: Ні кущика, ні деревця в безмежній пустелі.
Коли слово ні в заперечних реченнях повторюється для перелічення, тоді воно виступає не часткою, а підсилюючим єднальним сполучником при однорідних членах, напр.: Ні Чіпка, ні Галя не згоджувались (Мирн.) (порівн.: / Чіпка, і Галя не згоджувались).
У такій самій ролі може виступати і частка ані, напр.: Ані горбика, ані корчиш, ані сліду живої душі, тільки... праліс від одного кінця обрію до другого (Фр.).
в) П и т а л ь н і: чи, хіба, невже, що за.
Частка чи в українській мові стоїть тільки на початку речення, напр.: — Чи це ви, свахо, запилились?—запитала в Кайдашихи хазяйка (H.-J1.). (Частці чи в російській мові відповідає частка ли (ль), яка ставиться після того слова, на яке падає логічний наголос: А видел ли слона?— Крилов).
Частки хіба і невже не тільки виражають питання, а й надають відтінку сумніву або недовір'я, напр.: Хіба самому написать таки посланіє до себе та все дочиста розказать? (Шевч.), чи упевненість того, хто питає, в протилежному, напр.: Хіба не нам краса багряна п'ятипромінної зорі? (P.). Невже ви поїдете в таку негоду?
Емоційно-експресивні частки
До цієї групи належать: а) частки, що відтіняють емоцію висловлення, напр., частка що за: Що за золота у вас дитина! (Тесл.). Ой, що ж то за шум учинився? (Н. тв.); б) експресивно-підсильні частки (просто, адже, адже ж) та сполучення часток (от уже, куди тут, де там), які не надають нового відтінку тому чи іншому слову, а тільки підсилюють виразність мови, напр.: Насамперед мерщій просто з кузні послав Артема по Цигулю, щоб негайно йшов на нараду (Гол.). Куди там співати йому.
Словотворчі і формотворчі частки
Деякі слова, втративши ознаки окремого слова, виконують подвійну функцію в мові — не тільки надають того чи іншого семантичного відтінку слову чи реченню, а й служать для утворення нового слова або нової граматичної форми слова, тобто, виконують функцію морфеми (префікса).
До словотворчих часток належать такі: аби-, будь--небудь, де-, казна-, хтозна-, -завгодно, які служать для утворення неозначених займенників і прислівників, напр.: абихто, абиякий.
410^ абикуди, будь-хто, де-небудь, дехто, казна-хто, казна-коли, хтозна-який і ін.; частки би (б), же (ж), за допомогою яких утво-рюються сполучники якби, щоб, якже, ніж та ін. До словотворчих належать і заперечні частки не, ні, за допомогою яких утворюються заперечні займенники й прислівники ніхто, ніщо, ніколи, ніде. Але, утворюючи заперечні займенники (ніхто, ніщо, неабиякий), ці частки в непрямих відмінках зберігають деяку самостійність і вживаються окремо, напр.: ні в кого, ні на чому, ні перед ким і т. п. До словотворчих належать і вказівні частки ось, он, які надають прислівникові відтінку вказівності — вказують, де саме знаходиться предмет чи особа або де саме відбувається Дія.
До формотворчих часток належать:
а) частки би, б, за допомогою яких утворюються форми умовного способу: знав би, ходила б;
б) частки хай, нехай, за допомогою яких утворюється описова форма наказового способу: Хай живе Радянська влада!;
в) частка -ся (-сь), за допомогою якої утворюються зворотні форми дієслова;
г) частки був, була, було, за допомогою яких утворюються форми давноминулого часу: ходив був, ходила була, ходила було.
ЗВ'ЯЗКА
§ 155. Зв'язка бути
Слово бути може виступати в ролі зв'язки.
Зв'язка бути — це не дієслово, а омонім до дієслова бути> який дорівнює змісту «існувати». Слово бути в ролі зв'язки повністю втратило лексичне значення буття, воно не має також категорії виду і стану, але зберегло дієслівні форми способу, часу, числа і роду.
Порівняйте:
Ulypa була в штабі. Шура була викликана в штаб (Гонч.).
Шуру були викликали в штаб.
У першому реченні дієслово була виступає простим присудком і має своє лексичне значення: означає «перебувала». У другому— слово була є зв'язкою, яка не має лексичного значення; ця зв'язка, зберігаючи граматичні ознаки способу, часу і роду, тільки вказує, що факт виклику відбувся в минулому. У третьому реченні слово були виступає формотворчою часткою, за допомогою якої утворено форму давноминулого часу. Отже, синтаксична функція зв'язки бути полягає в тому, щоб позначити
411^ предикативність в присудках, які виражені тими частинами мови, що за своєю природою не мають граматичних ознак часу і способу. Це говорить за те, що в ролі зв'язки слово бути може виступати в таких формах і в таких типах речення:
