Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
З другого боку, стійка частина загальнонародної лексики в словниковому складі української мови весь час зростає і збільшується. І це цілком закономірно. Адже з розвитком суспільства, піднесенням його культури і ускладненням його різноманітної діяльності виникають нові стійкі поняття, життєво необхідні для всього народу. їх назви й поповнюють фонд стійкої загальновживаної лексики, до якого в сучасній українській мові ввійшли такі, наприклад, слова, як комунізм, комсомол, комсомолець, колгосп, електрика, радіо, телевізор, комбайн, трактор і подібні, що були або зовсім відсутні в ній, або не мали загальнонародного поширення.
Характерною особливістю слів, які належать до стійкого фонду лексичного складу мови, є активне використання їх як бази творення нової лексики, тобто вони становлять широку базу для поповнення і збагачення словникового складу мови в цілому. Наприклад, у сучасній українській мові існує цілий ряд вивідних слів, утворених на основі стійкого і давновживаного іменника ріка, як річка, річечка, річенька, річище, річний, річковий, річник. Іменник вода став основою для створення таких слів, як водиця, водичка, водянка, водяник, водяний, водянистий, водянистість, водний, водник, водограй, водорий, водомий, водойма, водоймище, водовоз, водовозний, водонос, водоносний, водоємний, водомісткість, водопій, во-доспад, водоспуск, водостік, водостічний, водоскат, водозлив, водо dtVz, вододільний, водопровід, водопровідний, водопровідник, водоріз,
39 водорозподільник, водокачка, водовідвід, водовідвідний, водовідливник, водовідливний, водочерпалка, водочерпальник, водочерпальний, водомір, водомірний, водомірник, водорозбірний, водоочисний, во-доочищу вальний, водонапірний, водопроникний, водонепроникний, водонепроникність, водотривкий, водотрубний, водогрійня, водолікарня, водолікування, водолікувальний. Від іменника брат утворилися похідні слова братик, братній, братство, браття, братерство, братерський, братський, братчик і ін.
Вивідні слова, утворені на базі загальновживаної стійкої лексики, в свою чергу стають основою для творення від них нових слів. Наприклад, від давнього іменника рука утворилися ручка, рученька, ручиця, рукатий, ручитися. Від слова ручитися походять поручитися, поручитель, порука, поручительство, поручни-цтво, поручницький, поручительський, доручення, доручений. Від слова рука утворилися й іменники рукавиця, рукав. Перший з них потім ліг в основу творення таких слів, як рукавичка, рукавичниця, а другий — рукавчик, рукавний тощо.
Нові слова, звичайно, можуть творитись і творяться також на основі лексики, яка не належить до стійкого фонду (наркомат — наркоматівський; робос — робосівець, робосівський), проте в силу місця, яке така лексика займає в словниковому складі, вона не може стати активною базою лексичного збагачення мови.
§ 13. Склад сучасної української лексики з погляду її походження
Українська мова, як і всяка інша, сформувалася на протязі багатьох епох, поступово розвиваючись і удосконалюючись у всіх своїх компонентах. Поступово на протязі багатьох віків складався і її словник.
Отже, лексика сучасної української мови неоднорідна за своїм походженням. Значна частина її через давньоруську мову успадкована ще від спільнослов'янської мови-основи. Спільнослов'янські слова становлять ядро, серцевину словникового складу сучасної української мови, вони обіймають найважливіші галузі життя та діяльності суспільства, вони є результатом тривалої пізнавальної роботи людей, результатом закріплення в мові людського досвіду, нагромадженого в процесі колективної праці й передаваного новим поколінням, як напр.: з&мля, голова, ру/са, о/со, аш, сестра, зима, літо, день, трава, дерево, дуб, липа, овес, плуг, коса, голка, жити, ходити, косити, ткати, варити, пиво, маслоу риба, осетер, лин, корова, кінь, білий, чорний, золотий, один, чотири, я, ми, за, три тощо..
Спільнослов'янські слова, вживані в українській мові, поширені в усіх або в багатьох інших слов'янських мовах, хоч дуже часто у відмінному фонетичному оформленні. Напр.:
40 укр. син рос. сын польськ. syn чеськ. syti болт. CUH серб. CUH
плуг плуг plug pluh плуг плуг
борона борона brona brana брана брана
овес овес owies oves овес овас
косити косить kosic kositi кося косити
літо лето lato Ieto лято л то
кінь конь koh кип кон коьь
білий белый biaiy bily бял бел
чотири четыре cztery ctyri четири четири
я я ja ja аз ja
за за za za за за
Серед спільнослов'янських слів можна виділити й такі з них, виникнення яких належить ще до більш давнього періоду в розвитку мови, які спільнослов'янською мовою-основою успадковані від спільноіндоєвропейської мовної єдності. Такі слова з деякими відмінностями у фонетичному складі звичайно відомі й всім або окремим індоєвропейським мовам, що не належать до слов'янської групи. Напр.: укр. мати, рос. мать, лат. mater, грецьк. meter, санскр. matar, лит. mote, нім. Mutter, англ. mother, тадж. модар; укр. робота, рос. работа, нім. Arbeit; укр. корова, рос. корова, лит. йагие; укр. яблуко, рос. яблоко, нім. Apfel; укр. сш'я (насіння), рос. сєлія, лат. semen і т. д.
