Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
Деякі відіменні складені прийменники являють собою ускладнені прийменникові звороти, що розвинулись із сполучення трьох компонентів: первинного прийменника, іменника з абстрактним значенням у непрямому відмінку й наступного другого первинного прийменника, напр.: у відповідь на ..., на відміну від ..., у зв'язку з ..., по відношенню до ... .
Прислівникові складені прийменники розвинулись із сполучення прислівника й наступного прийменника, напр.: нарівні з ..., поруч з ..., згідно з ..., незалежно від ..., одночасно з ....
Складені прийменники, або прийменникові звороти, більш властиві книжній мові.
397^ § 150. Вживання прийменників. Значення прийменників, вжитих з різними непрямими відмінками іменників
Вживаються прийменники тільки при іменних частинах мови, які мають форму непрямого відмінка (при іменниках, займенниках, субстантивованих прикметниках, дієприкметниках, числівниках), тому вони і називаються прийменниками. Напр., при іменниках: Із-за гір, із-за лісу військо вилітає; при субстантивованих прикметниках: Попереду на білому Чапай виїжджає (Н. тв.); при займеннику: Сади молодіють, і грають прибої, окрилене сонце встає наді мною (Мал.).
Прийменник може безпосередньо і не стояти перед іменником. Це буває в тих випадках, коли між прийменником і іменником стоїть залежне від іменника слово, напр.: Проміж тими крутими горами сходила зоря (Н. тв.).
Кожний прийменник може вживатися лише з певними непрямими відмінками іменника, числівника або займенника. Наприклад, прийменник без — тільки з родовим відмінком; тільки з родовим відмінком вживаються і прийменники біля, коло, віду для, до, з-під, крім, після, проти; прийменники над, під, понад, попід вживаються із знахідним або орудним відмінками; прийменники за, між, межи — з родовим, або знахідним, або орудним відмінками.
Прийменник з іменником у тій чи іншій відмінковій формі характеризують певне коло смислових відношень. Так, сполучення одного і того ж прийменника з іменником у різних відмінкових формах може виражати такі смислові відношення цієї форми до керуючого слова:
1. Біля зродовим відмінком означає місце, близькість до чогось: біля дороги, біля лісу, біля дерева.
Таке ж значення, як і біля, має прислівниковий прийменник близько: Близько ліжка своєї померлої неньки ... дітки маленькі ... спали удвох (JI. Укр.). Близько восьмої години відкрилися збори.
2. Від (од) з родовим відмінком вживається на означення:
а) вихідного пункту дії: одійиіов від мене, від'їхав від озера;
б) причини: помер від хвороби; Твої коси від смутку, від суму вкрила прозолоть (Т.);
в) порівняння при вищому ступені прикметників: Йому (Лав-рінові) й справді Балаті здавались лучними од усіх людей на світі (Н.-Л.).
Паралельно з прийменниками від (од) вживаються інші прийменники, напр.: від п'ятої години — з п'ятої години; вищий від гори — вищий за гору.
3. До з родовим відмінком означає:
398^ Таблиця вживання прийменників
Відмінки
род. знах. орудн. місц.
без — — —
біля — — —
від — — —
для — — —
до — — —
з-за _ _ _
(із-за)
з-під — — —
проти — — —
серед — — —
— над — —
— — над —
— під — —
— — під —
— перед — —
— — перед —
— поза — —
— — поза —
-- на —— -
Приклади
Без вікон, без дверей повна хата людей (Н. тв.). Біля стерна сидів командир
(Ян.).
Від ленінської науки міцніють розум і руки (Н. TB.). Для милого друга і вола з плуга (Н. тв.). Бігли до обрію золоті хвилі хлібів (Риб.). Із-за лісу, з-за туману місяць випливає (Шевч.). Курна дорога з-під Маланниних ніг біжить у поле (Коцюб.). До кінця свого віку Джеря був проти панів (Н.-Л.). Там, де пісня туги розливалась серед нив, повен сили і напруги зеленіє колектив (P.). Над ліси підносилися рицарські списи (Б.). Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Шевч.). Я вірші став писати під вечір золотий (С.). В славнім місті під Хотином, гей, гей, у потоку, бується турок із москалем більше як півроку (Н. тв.). Хмельницький мовчав, поринувши зором перед себе (Риб.).
Ранок гув поїздами, як сурмами перед боєм (Мал.). Холодок поліз мені поза комір
(Ян.).
Бій гримів поза горою (Перв.). На шлях я вийшла ранньою весною (Л. Укр.).
399^ Відмінки
Приклади
род. знах. орудн. МІСЦ.
на На порозі гість веселий — дощ
блакитний весняний (P.). Тихо рокочуть хвилі, б'ють об борт (Корн.).
— о(об) — —
— — — о(об) Завтра об одинадцятій в
Павловському парку на мене чекатиме інженер (См.).
по На розлогих артільних ланах гуде трактор, ведучи за собою по три, чотири сівалки (О. В.).
— — — по Замайоріли по полю різнокольорові маки (О. В.).
3 - —— - Шле місяць з неба промені злотисті (JI. Укр.).
3 — — З'їв кусочок з воловий носочок та м'якушки з шапку (Н. тв.).
- 3 - 3 водою та з вогнем не жартуй (Н. тв.).
за — — — За царя не бачили часом і сухаря (Н. тв.).
— за — — За Країну Рад ідем (Т.).
— за - За горами гори, хмарою повиті (Шевч.).
між Я теж з полком чужиною ходив між зоряних міст і незораних нив (Мал.).
між — — Посадили рожу між будяки (Н. тв.).
