Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
§ 147. Дієприслівник
Дієприслівник — це невідмінювана дієслівна форма на -чи і -UiU9 яка, вказуючи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово. Напр.: Художник сів на нарах, здивовано оглядаючи бійців, що заповнили бункер (Гонч.). Саїд-Алі, натрапивши на цю квітку, відчув, що от-от сп'яніє від її запахів (Ле).
У першому реченні дієприслівник оглядаючи означає додаткову дію до основного дієслова сів (художник сів і оглядав) і одночасно пояснює його (художник сів як?—оглядаючи бійців). У другому реченні дієприслівник натрапивши вказує на додаткову дію до основного дієслова відчув (Саїд-Алі натрапив на цю квітку і відчув) і теж пояснює його (відчув ко ли? — натрапивши на цю квітку).
Додаткова дія, означувана дієприслівником, завжди стосується до того ж іменника-підмета, що й основна дія, означувана дієсло-вом-присудком.
Дієприслівники творяться від дієслівної основи теперішнього часу або від основи інфінітива. Вони, як і відповідні дієслова, можуть мати перехідне і неперехідне значення. Наприклад, від дієслова добувати утворюється перехідний дієприслівник добуваючи (добуваючи руду), а від дієслова лежати — дієприслівник лежачи, що має неперехідне значення, і після нього не може вживатися залежне слово в знахідному відмінку без прийменника.
Дієприслівники бувають недоконаного і доконаного виду. Дієприслівники недоконаного виду творяться суфіксом -чи від основи дієслів теперішнього часу. Перед -чи вони мають голосний у (ю), якщо утворені від дієслів першої дієвідміни (пишуть — пишучи, добувають — добуваючи), і а (я), якщо утворені від дієслів другої дієвідміни (бачать — бачачи, стоять — стоячи).
Дієприслівники недоконаного виду завжди означають таку додаткову дію, яка в часі збігається з основною дією, тобто вони,
391^ в залежності від часу ochobhofo дієслова в реченні, можуть бути теперішнього, минулого і майбутнього часу. Наприклад, у реченні Співають ідучи дівчата (Шевч.) дієприслівник ідучи має категорію теперішнього часу, бо він означає додаткову дію, що відбувається одночасно з головною, вираженою дієсловом теперішнього часу співають (ідуть і співають дівчата).
У реченні Мати і дочка, нехтуючи смертельну небезпеку, взяли під захист знеможеного бійця (Горд.) дієприслівник нехтуючи означає дію минулого часу, як і основне дієслово взяли (Мати і дочка нехтували смертельну небезпеку і взяли під захист знеможеного бійця). А в реченні Працюючи наполегливо, я закінчу своє завдання на дві години раніше дієприслівник працюючи, як і особова форма дієслова закінчу, означає дію майбутнього часу (Коли працюватиму наполегливо, то закінчу своє завдання на дві години раніше).
Дієприслівники доконаного виду творяться суфіксом -вши або -ши від інфінітивної основи. Якщо вона закінчується на голосний звук, то дієприслівник твориться суфіксом -вши, а якщо на приголосний — суфіксом -ши, напр.: зробити — зробивши, видобути — видобувши, виорати — виоравши, зекономити — зекономивши, принести — принісши, вибігти — вибігши.
Дієприслівники доконаного виду вживаються в значенні минулого і майбутнього часу, але вони означають таку додаткову дію, яка в часі попереджає основну, виражену особовим дієсло-вом-лрисудком. Напр.: Згодом, вилікувавшись, Шура побачила це краще (Гонч.). Відпочивши, почнете ремонтувати новий комбайн. У першому реченні дієприслівник вилікувавшись означає додаткову дію минулого часу, яка відбулася раніше від основної минулої дії, вираженої відмінюваною формою дієслова побачила. У другому реченні дієприслівник відпочивши, як і особове дієслово почнете, означає дію майбутнього часу, але додаткова дія, виражена дієприслівником, попереджає в часі основну, виражену особовим дієсловом.
Проте іноді дієприслівники доконаного виду можуть означати й таку додаткову дію, яка одночасна з основною: Уважно слухали селяни, занімівши в різних позах (Гол.). Закривши очі, він злегка стогнав, ніби уві сні (Гонч.).
В сучасній українській мові, хоч і дуже рідко, вживаються також дієприслівники на -вши, -ши недоконаного виду. Напр.: Ой, пивши, пивши, ще й утершись — без попереджень, без умови — в послідньому вбачаєш першість, як до чужої прийдеш мови (Т.); не думавши, не гадавши.
Дієприслівники як недоконаного, так і доконаного виду можуть вживатися з часткою -сь (і дуже рідко з -ся). Напр.: Старою хусткою вікно запнувши щільно, при кволій лампочці схилившись до стола, вони вглядалися в розкриту книжку пильно,
392^ і до світання в них розмова тиха йшла (Б.). Вони ж, побравшися за руки, тихо і радісно, без огляду й тривоги ідуть на-стрічу сонцю золотому (Фр.).
ЧАСТКИ МОВИ, АБО СЛУЖБОВІ СЛОВА ПРИЙМЕННИК
§ 148. Загальне поняття про прийменник
Прийменником називається службове слово, яке разом з формою непрямого відмінка іменників, а також деяких числівників і займенників виражає відношення між предметами або відношення дії, стану чи ознаки до предмета. Отже, службова роль прийменників полягає в диференціації значень відмінкових форм. Разом з цими формами кожний з прийменників характеризує певне коло смислових відношень: просторових, часових, умовних, причинових, обмежувальних та ін., напр.: Вбігла Гафійка — ота весняна золота бджілка,— вкинула в хату щось таке, від чого білі стіни під стелею осміхнулись, голуб перед образами крутнувсь на нитці і козаки з червоного паперу, наліплені на стінах, узялися в боки (Коцюб.).
