Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Жовтобрюх М.А. -> "Курс современного украинского литературного языка, часть 1" -> 182

Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс современного украинского литературного языка, часть 1 — Совецкая школа, 1965. — 424 c.
Скачать (прямая ссылка): kurssovremennogoukryazika1965.djvu
Предыдущая << 1 .. 176 177 178 179 180 181 < 182 > 183 184 185 186 187 188 .. 199 >> Следующая


В окремих дієсловах з кількома префіксами наголос також іноді може пересуватися на префікс, напр.: попродати, розпродати.

384^ 2. У формах дійсного, умовного і наказового способу наголос на префікс здебільшого теж не падає: відвідаю, відвідаєш, відвідав би, відвідай; розпитаю, розпитаєш, розпитав би, розпитай; надсилаю, надсилатиму, надсилав би, надсилай і ін.

Однак існують дієслова, в яких у формах теперішнього часу, крім першої особи однини, префікс наголошується. До цього типу належать такі дієслова, в яких після префікса звук / на початку кореня змінюється на і, і такі, в яких голосний кореня випадає, а після кінцевого приголосного у префіксі виникає /: /ти — зайду, зайдеш, зайдемо, зайдуть; підійду, підійдеш, підійдемо, підійдуть; найдj), найдеш, нййдемо, найдуть; обійняти — обійму, обіймеш, обіймемо, обіймуть; розбити — розіб'ю, розіб'єш, розіб'ємо, розіб'ють, проте стерти — зітру, зітреш; надпити — надіп'ю, надіп'єш.

3. У дієсловах везти, вести, нести, перенести, піднести, занести і под. в усіх формах сучасної української літературної мови наголошується голосний кінцевого складу: везти, везу, везеш, веземо, везете, везуть; перевеземо, перевезуть, перевіз, перевезла, перевезли, вези, перевези, перевезіть, перевезім (і перевезімо) .

Літературній мові не властивий наголос на кореневому голосному в інфінітиві та формах минулого часу цих дієслів і на передостанньому складі в формах першої і другої особи множини теперішнього часу (везти, нести, везла, несла, везли, несли, привезли, принесли, веземо, несемо, везете, несете). Цей наголос характерний для багатьох південно-західних говорів; у літературній мові лише зрідка вживається у віршованих творах, напр.: / в серцях стерегли її образ ясний, щоб крізь битви пронёсши з собою (Гончаренко). І несла в далеч сонячна ріка високу й грізну тінь войовника (Б.).

Цей же наголос поширений у сталому словосполученні піднести руки.

4. У багатьох безпрефіксних дієсловах наголос падає на суфікс, а в парних до них префіксованих — дуже часто на корінь: водити — заводити, носити — переносити, сидіти — посидіти, ходити — переходити. Такі безпрефіксні дієслова в першій особі однини теперішнього часу мають наголошене закінчення, а в інших особах — корінь; парні ж до них префіксовані зберігають наголос на корені в усіх особових формах: воджу — водиш, водить, водимо, водите, водять; заводжу, заводиш, заводить, заводимо, заводите, заводять.

5. Для теперішнього часу дієслів з приголосною інфінітивною основою звичайним є наголос на особовому закінченні (бігти — біж$, біжиш, біжить, біжимо, біжите, біжать). Виняток становить лише дієслово могти, в якому наголошується корінь (можу, можеш, може, можемо, можете, можуть), та утворені від нього за допомогою префікса дієслова типу помогтй, допомогти, в яких наголос падає на корінь в усіх особових формах, крім першої особи однини (допоможу, допоможеш, допоможе, допоможемо, до-поможете, допоможуть).

6. У дієсловах з суфіксом -і-, що втрачається в теперішньому часі, наголошується звичайно особове закінчення (вертіти — верчу, вертйш, вертимо...), але в дієслові хотіти наголос падає на корінь (хочу, хочеш, хочєліо, хочете, хочуть).

7. Якщо в інфінітиві наголос падає на суфікс -а- (-я-), та в теперішньому часі дієслів другої дієвідміни наголошується особове закінчення, напр.:лежати — лежу, лежиш, лежить, лежимо„ лежите, лежать; стояти — сто/6, етоїш, стоїть, стошо, стоїтег стоять.

У дієсловах першої дієвідміни з наголошеним інфінітивним суфіксом -а-(-я-) наголос в особових формах зберігається на суфіксі: співати — співаю, співаєш, співає, співйємо, співаєте, співають; грати — граю, граєш, граємо, грйєте, грають.

8. У дієсловах архаїчної групи наголошуються особові закінчення: їси, шо, їсте, їдять, даси, дамо, дасте, дадуть.

9. Наголос у формах минулого часу:

а) падає на основу, якщо наголошена основа в інфінітиві: брати — брав, брала, брало, брали; бачити — бачив, бачила, бачило бачили; прочитати — прочитав, прочитала, прочитйло, прочитали; вйвезти — вивіз, вивезла, вивезло, вйвезли;

б) в жіночому і середньому роді та в множині падає на закінчення, якщо в інфінітиві наголошується суфікс -та: вести — вела, вело, вели; відповісти, — відповіла, відповіло, відповіли;

в) в окремих дієсловах з односкладовою наголошеною інфінітивною основою у формах жіночого й середнього роду та в множині падає на закінчення: пити — пила, пило, пили; лити — лила* лило, лили; бути — була, було, були, але рити — рила, рило, рили; шити — шила, шйло, шили.

§ 143. Дієприкметник

Дієприкметником називається дієслівна форма, що виражає ознаку предмета за дією, яку виконує предмет або яка на нього спрямована. Напр.: Яри світлі догоряючого вогнища у глухому степовому байраці, у мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Ніхто не подолає у нас цієї сили, народженої в діліг змужнілої в бою (Б.).

У дієприкметнику збігається значення двох частин мови — дієслова і прикметника: як і дієслову, дієприкметникові властиві категорії часу, виду і стану; як і прикметник, дієприкметник виражає ознаку предмета і відмінюється за родами, числами і від-
Предыдущая << 1 .. 176 177 178 179 180 181 < 182 > 183 184 185 186 187 188 .. 199 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed