Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
9. Назви предметів домашнього устаткування: стіл, стілецьу лава, ліжко, постіль.
10. Назви загальновживаних знарядь і основних процесів праці: ніж, сокира, молоток, голка, пилка, граблі, коса, вила, машинау трактор, шити, рубати, сіяти, косити, носити, робити, читати„ писати.
11. Назви засобів пересування: віз, гарба, поїзд, літак, автобус, автомобіль.
12. Назви основних почуттів людини, її психічного стану: гнівг спокій, радість, щастя, біль, сон, страх.
13. Назви якості, кольору й інших загальновідомих ознак предметів: добрий, злий, низький, високий, червоний, зеленийг білий, синій, міцний, малий, великий.
14. Слова, зв'язані з загальновідомими поняттями культури і мистецтва: клуб, кіно, музика, школа, клас, учитель, учень, книга„ зошит, олівець.
15. Слова, зв'язані з назвами суспільних відносин між людьми: держава, народ, нація, робітник, селянин, комунізм, соціалізм.
16. Назви загальновідомих військових понять і зброї: солдат, полк, піхота, рушниця, бомба, гармата, куля.
17. Назви числових понять: п'ять, десять, двадцять, п'ятдесят, сто, мільйон.
37 18. Всі займенники, вживані в сучасній мові: я, ти, він, той, хто, я/ош, всякий.
19. Назви ряду абстрактних понять: життя, знання, значення, характер та ін.
Нестійкими в лексичному складі мови виявляються насамперед ті слова, які означають назви явищ, що мають у житті народу не постійне, а тимчасове значення. Так, у сучасній українській мові дуже часто творяться загальні назви членів виробничого або військового об'єднання за'прізвищем його керівника або командира; ці назви існують у мові лише доти, доки існує саме об'єднання, напр.: иіибановець, чумаченківець, ковалівець, самієвець.
До нестійкої лексики належать різні назви суспільно-політичних явищ, що мають ознаки тимчасовості, як наприклад, неп, непівець, петлюрівець, бізонія і подібні.
Дуже часто недовго живуть у словниковому складі мови назви урядових, господарських і громадських установ та організацій. В українській літературній мові, наприклад, відносно недавно існували такі слова, як наркомат, волревком, комнезам, СОЗ, робос і подібні, які вже зовсім вийшли в ній з ужитку. Пояснюється це тим, що згадані установи й організації існують доти, доки вони успішно виконують визначену їм суспільну функцію. Коли ж виникають більш досконалі форми організації керування політичною і господарською діяльністю суспільства, більш досконалі форми організації виявлення суспільної активності, тоді старі установи й організації заступаються новими, отже, зникають і їх назви, а виникають нові, які й входять до словникового складу мови.
У літературній мові не належать до стійкої лексики також слова, зрідка використовувані з стилістичною метою, що не набули загальнонаціонального значення і вживаються лише в місцевих говорах, як наприклад, газда (господар), когут (півень), кияхи, пшеничка (кукурудза), ярець (ячмінь), ріпа, крумплі (картопля), верета (рядно), болоння (толока), борзо (швидко), хоч у місцевих говорах вони й виявляють велику стійкість.
Такими ж є і ті слова, що вживаються в українській літературній мові для характеристики побуту інших народів, напр., молдавські каруца (віз), кошниці (будівля для кукурудзи), кухва (відро), коптьор (піч), плачинда (пиріжок з сиром), фоцтина (колодязь), джок (танець) — порівн.: Горішньою дорогою, що йде понад Прутом, котилося дві молдуванські каруUiU. Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (Коцюб.); узбецькі чайхана (чайна), чапан (верхній чоловічий одяг), чилім (куриво), носвай (мелений тютюн), сюзане (вишитий килим), гур-жум (торба), дувал (глиняна стіна), ічкарі (жіноча половина житла) — порівн.: Його кольоровий чапан, ще не застебнутий, лежав на рівних раменах. Дехкани по черзі смоктали чилім
38 Алієв пішов поруч Myxmapoea1 виплутуючись поза тісними дува-лами (JIe); англійські віскі (горілка), хеггіс (вівсяна каша з шматками м'яса, вживана в Шотландії), клоб (гумова палиця) — порівн.: їж мовчки свій хеггіс вівсяний. Клоб опустився, Томмі... Б'ють твою жінку, Томмі! (Б.).
Поза стійкою лексикою перебувають всі слова, властиві соціальним жаргонам (буза, кореш, шамати), окремі назви побутових понять, поширені в мові обмеженого кола людей, а не в усіх, хто користується українською мовою (жардиньєрка, манто, боа), деякі професіональні слова і подібні.
Поняття загальнонаціональної стійкої частини словникового складу мови і нестійкої лексики, звичайно, відносне і історичне. Так, наприклад, такі слова, як уй (дядько по матері) і стрий (дядько по батькові) в родовому суспільстві означали важливі для мовного колективу поняття спорідненості й належали до стійкого лексичного фонду, а в українській мові у зв'язку зі змінами суспільного життя з загальнонародного вжитку вони вийшли і тепер поширені лише в окремих говорах її південно-західного наріччя. У спільнослов'янський період мовного розвитку іменник пес належав до загальновживаної і сталої лексики, а в українській мові, як і в інших східнослов'янських, із загального вжитку витіснився іменником собака, до якого він тепер є лише емоційно забарвлений синонім. На подібні приклади наша мова дуже багата.
