Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
1 Тут подано лише основні групи. Вони, звичайно, не вичерпують всю різноманітність слів категорії стану.
335^ іменник з прийменником або прислівник — в ролі обставини,
г-1 і—
напр.: Та не жалко мені та й ні на кого, тільки жалко
— *-1
мені на отця свого (Н. тв.). Тільки на хаточці білій видно зеленую стріху (Л. Укр.).
5. Слова категорії стану на -о, -є можуть мати форми ступенів порівняння, напр.: Було весело — стало веселіше. Після операції хворому стало легше.
Примітка. Питання про категорію стану на сьогодні ще остаточно не розв'язане в мовознавчій науці. Одні вчені зовсім не визнають цієї категорії (напр., проф. А. Б. Шапіро, проф. М. Н. Петерсон, проф. П. С. Кузнецов та ін.); другі вважають, що категорія стану сучасній літературній мові властива (напр., акад. В. В. Виноградов, проф. М. С. Поспелов, проф. Є. М. Галкіна-Федорук та ін.); треті, розглядаючи в своїх працях деякі групи цих слів, називають їх «предикативами» «незмінними безособово-предикативними словами», іноді — «присудковими словами» або ж «прислівниками» (напр., автори «Курсу сучасної української літературної мови» за ред. Л. А. Булаховського2). Тим часом в посібнику «Современный русский язык. Морфология» за ред. В. В. Виноградова3 правильно зазначається, що «не зовсім ще чіткі граматичні ознаки ряду слів, семантично однорідних, але ознаки, що вже себе виявили, виділяють цю групу в нову частину мови, яка хоч остаточно ще не оформилась, однак відрізняється від інших частин мови, тому включати її в прислівники не можна, бо цьому заважають і відмінності в категоріальному значенні, і зовсім інші синтаксичні функції і граматичні зв'язки».
§ 128. Групи слів категорії стану
За значенням слова категорії стану можна поділити на такі основні групи:
1. Слова, що виражають психічний і фізичний стан людини і взагалі істоти, напр.: боязно, приємно, досадно, жалко, страшно, небезпечно, тривожно, тошно, холодно, видно, чутно, темно, зокрема іменники типу жаль, охота, страх, шкода та ін., що перейшли в категорію стану (стали означати стан людини), напр.: Йому (Андрієві) навіть жаль стало тих апаратів (Коцюб.). Сором слів, що ллються від безсилля (JI. Укр.). Добре Чіпці у діда підпасичем (Мирн.).
2. Слова, що виражають стан природи, напр.: Темно в полі (Бор.).
3. Слова, що виражають стан оточення або суб'єктивну оцінку цього стану з боку естетичного, з боку протяжності його в часі чи в просторі, напр.: Надворі хмарно, а в хаті гарно (Н. тв.). В селі було пусто й тихо (Коцюб.). Рано йому ще до школи ходити.
1 А. В. Исаченко, Грамматический строй русского языка..., стор. 358— 359.
2 «Курс сучасної української літературної мови», т. І, за ред. Л. А. Булаховського, K., 1951, стор. 318; т. II, стор. 60—61, 64.
3 «Современный русский язык. Морфология», под. ред. В. В. Виноградова, M., 1952, стор. 398.
336^ 4. Слова, що виражають стан з модальним відтінком чи забарвленням (потрібно, треба, слід, необхідно, доцільно, можна, не можна та ін.; завжди вживаються в сполученні з інфінітивом), напр.: Треба говорити і писати правильно, економно, без запей* слів (Горьк.).
Категорія стану весь час поповнюється словами за рахунок переходу в неї інших частин мови. Досить активно переходять у категорію стану прислівники на -о, В порівнянні з іншими перехідними словами слова на -о, -Є найбільш яскраво виражають стан і разом з тим є найбільшою групою цієї граматичної категорії. Менш активно переходять в категорію стану іменники. Внаслідок такого переходу в українській мові має місце явище омонімії граматичних форм — прислівників на -о, -е і категорії стану на -о, -є; однозвучних іменників і слів категорії стану типу сором, страх, час, пора і под. (так звані омоформи).
Порівняйте:
Прислівники
Зелено, барвисто розпускалось листя.
Учитись добре і відмінно —
це найголовніша патріотична справа радянських дітей
(М. І. Калінін). / не зглянувсь, як зима ледве чутно, ледве видно підійшла (Мур.).
Категор ія стану
Зелено, барвисто на луках і полонинах.
Добре тому ковалеві у що па обидві руки кує (Н. тв.).
Чутно плескіт у струмочку (Л. Укр.).
Далеко видно простори лісів, ланів у лук (Горд.).
ДІЄСЛОВО
§ 129. Значення дієслова, його граматичні категорії і синтаксична роль
Дієсловом називається така частина мови, яка означає узагальнене поняття дії як процесу і виражає її в граматичних формах часу, особи, способу, стану і виду. Напр.: Люблю я темну ніч і золоті зірки, що грають у просторі і дивляться згори на соннії садки (Р.). За рікою гуде молотарка, звеселяє людей на току (Олійн.).
Узагальнене поняття дії, назву якої означає дієслово, досить широке: воно обіймає і реальну фізичну дію особи (сіяти, ко-namuy місити, малювати), і стан, в якому перебуває предмет (спати, лежати, сидіти, стояти)у і становлення предмета, тобто зміну і виявлення його якості або перехід його з однієї якості
22 s-1476
337^ в іншу (розквітати, молодіти, старіти), і ставлення особи до кого-небудь або чого-небудь (любити, поважати, шанувати). Деякі дієслова можуть виражати не одне, а різні поняття дії, наприклад, у реченні Синіють волошки у житі дієслово синіють означає стан, а в реченні Від морозу синіють руки — становлення.
