Научная литература
booksshare.net -> Добавить материал -> Лингвистика -> Жовтобрюх М.А. -> "Курс современного украинского литературного языка, часть 1" -> 158

Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс современного украинского литературного языка, часть 1 — Совецкая школа, 1965. — 424 c.
Скачать (прямая ссылка): kurssovremennogoukryazika1965.djvu
Предыдущая << 1 .. 152 153 154 155 156 157 < 158 > 159 160 161 162 163 164 .. 199 >> Следующая


333^ г) Словосполучення, що мають значення прислівників, утворені з форм родового відмінка з прийменником з і знахідного відмінка з прийменником на, напр.: з боку на бік, з дня на день, з року в рік.

4. В ролі прислівників можуть виступати різні фразеологічні сполучення і звороти, напр.: на вічні часи, на власні очі, на всю губу, на всі заставки, по саму зав'язку, по саме нікуди, так собіу вкрай погано, з дорогою душею, ні туди ні сюди та ін.

§ 126. Перехід інших частин мови у прислівники (адвербіалізація)

Адвербіалізація — від латинського слова adverbium (придієслівник). Процес адвербіалізації в українській мові відбувався і нині відбувається і охоплює в тій чи іншій мірі всі повнозначні частини мови, особливо іменники в непрямих відмінках і прикметники. Процес переходу в прислівники інших частин мови відбувається нерівномірно. В одних словах він закінчився, і слова тепер вживаються в мові тільки як прислівники, напр.: вліво, зрання, навскіс, набакир, поруч, зопалу .Чимало прислівників утворилося ще в давній мові (напр.: вщент, набакир) від таких слів, які в сучасній мові не вживаються (як щент, бакир). В інших словах процес адвербіалізації проходить і зараз, і такі слова вживаються в мові то як прислівники, то як інші частини мови (напр.: прийшов додому і підійшов до дому; вгорі кружляє орел і в горі знайдено поклади руди; звернувся востаннє і заглянув в останнє вікно; збвсім погодився і погодився зо всім).

Прислівники і однозвучні з ними відмінювані частини мови з прийменниками або без прийменників розпізнаються тільки в контексті, за синтаксичними зв'язками, іноді за наголосом, напр.: надворі, на дворі; набік — на бік; насміх — на сміх.

Поповнення складу прислівників відбувається шляхом переосмислення відмінюваних частин мови на основі нової функції слова. Так, іменники, втрачаючи предметне значення, застигають в тій чи іншій відмінковій формі, тобто форма ця стає закам'янілою: їздив весною, лугом іде; прислівники на -о, -е від прикметників і дієприкметників також становлять собою закам'янілу відмінкову 4юрму: написав добре, діяв рішуче, говорив схвильовано. У деяких випадках процес переходу іменника в прислівник уявляється ніби ще не закінченим, напр.: Додолу верби гне високі, горами хвилю підійма (Шевч.). Не просто дивиться у вись на хмари він (колос) високі (Кулєшов). У словах горами, у вись процес переходу іменників у прислівники ще не закінчився.

ДОВІДКА

В українській (як і російській) мові є чимало таких сполучень іменника з прийменником, які ще повністю не перейшли в прислівники і тому пишуться окремо. Вони називаються прислівниковими сполученнями.

334^ Найбільш уживані з них такі: без жалю, без кінця, без краю, без кінця-краю„ без ладу, без ліку у без наміру, без пуття, без смаку (але безсмак), без сумніву, без уваги, без упину, без черги; в безвихідь, в височінь, в далечині, в далечі, в с/але-в міру, в нагороду, в ногу (йти), в обмін, в обріз, в цілому; до біса, до вподоби, до д/ля, до завтра, до загину, до зарізу, до краю, до крихти, до лиха, до лш/я, до останку, до пуття, до реч/, до смаку, до смерті; за кордоном, зболю, з яере-ляку, з радості, з розгону; на бігу, «а біс (удруге), на весну (але навесні), наголову (розбити), «а добраніч, на добридень, «а дозвіллі, на диби, на диво, на ділі, над силу, на завтра, на зло (але зозла), на жаль, на льоту, на ніщо, на око (міряти), «а потім, на самоті, «а світанку, «а світанні, «а скаку, на ходу, на щастя; по правді, у поміч.

КАТЕГОРІЯ СТАНУ

§ 127. Загальне поняття про категорію стану як частину мови

Невідмінювана частина мови, що охоплює слова із значенням стану, які виступають головним членом у безособовому реченні, називається категорією стану, напр.: Маковейчику просторо і легко на серці (Гонч.). Романові стало і прикро, і якось соромно (Минко). Треба хазяїну на хутір ... (М. В.).

Основні1 ознаки, що об'єднують слова категорії стану як певну частину мови і відрізняють її від інших морфологічних розрядів слів, такі:

1. Слова категорії стану мають особливу синтаксичну функцію: виступають головним членом в безособовому реченні, напр.: Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву (Котл.).

2. Слова категорії стану часто сполучаються: а) із зв'язкою (було, буде, стало, стає, стане; зробилося, робиться, зробиться) — наявною або «нульовою», яка надає їм значення того чи іншого часу. Наявною зв'язка буває в формах минулого і майбутнього часу; нульова зв'язка означає теперішній час, напр.: Cmaxoet стало враз дуже шкода товариша (См.). Прикро й боляче було (Ряб.); б) з інфінітивом, напр.: Шкода журитись, молодичко/ (М. В.).

3. Із форм способу для слів категорії стану властиві переважно форми дійсного способу (див. приклади, наведені вище), рідше — умовного способу, що утворюється приєднанням частки би (б^ до допоміжного дієслова, напр.: Добре було б їй при матері рідній (М. В.).

4. Виступаючи тільки головним членом у безособовому реченні, слова категорії стану ніяких слів (членів речення) не пояснюють (не узгоджуються і не керуються); навпаки, при словах категорії стану можуть бути пояснюючі слова — іменник або займенник у формі давального відмінка (давальний суб'єкта) в ролі додатка,
Предыдущая << 1 .. 152 153 154 155 156 157 < 158 > 159 160 161 162 163 164 .. 199 >> Следующая

Реклама

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed

Есть, чем поделиться? Отправьте
материал
нам
Авторские права © 2009 BooksShare.
Все права защищены.
Rambler's Top100

c1c0fc952cf0704ad12d6af2ad3bf47e03017fed