Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
Прислівники причини і мети називаються прислівниками внутрішніх обставин.
§ 125. Творення прислівників
Прислівники утворювалися на протязі багатьох епох. Це стверджується тим, що в українській мові є багато прислівників, властивих східнослов'янським мовам. Кількість прислівників увесь час зростала і зростає внаслідок появи нових утворень від іменників, прикметників, числівників, займенників, прислівників (в меншій мірі — від дієслів).
'Однією з найхарактерніших рис прислівників є різноманітність їх будови, строкатість складу, структури. Це пояснюється тим, що склад прислівників весь час поповнювався і поповнюється за рахунок нових утворень. Граматично прислівники відрізняються від відмінюваних частин мови скам'янілістю форми та синтаксичними функціями.
Прислівники прикметникового походження
1. Найпоширенішим способом творення прислівників від прикметників є спосіб творення прислівників на -о, рідше на -є від називного відмінка однини якісних прикметників середнього роду' нечленної форми: чисто, тепло, темно, грізно, добре, гаряче (порівн.: добре слово сказати — прикметник і добре сказати — прислівник; чисте вікно— чисто витирати; ясне сонце — ясно світить).
2. Прислівники утворюються також від нечленної форми прикметників у поєднанні з прийменником:
329^ а) від родового відмінка однини давніх нечленних прикметників з прийменником з: здалека і здалеку, згарячу, звисока, спроста, здавна;
б) від знахідного відмінка однини з прийменниками «а, за, в; нарізно, наново, заново, вручну, нашвидку, напевне, востаннє;
в) від місцевого відмінка з прийменником «а: напоготові;
г) від старого давального відмінка: помалу, потиху; зокрема від старого давального відносних прикметників на -ськ(ий), -цьк (ий) з прийменником /іо та суфіксом -ому: по-батьківському, по-козацькому (паралельна форма з суфіксом -іг. no-бать-KiecbKUy по-козацьки); також від відносних прикметників давального відмінка з прийменником по, напр.: по-домашньому, ло-книжному; рідше від якісних: по-новому, по-доброму, по-хорошому.
Прислівники іменникового походження
Творення прислівників від іменників буває прийменникове (частіше) й безприйменникове (рідше).
Прийменникове творення:
а) від родового відмінка однини: зверху, зранку, зозла; з двома прийменниками: знадвору, спідсподу, вдосвіта; з займенником іцо: щодня у щороку;
б) від знахідного відмінка однини: вголоСу вплаву вволю, заміж, назад; з двома прийменниками: навпростець, навхрест;
в) від місцевого відмінка однини: вяоч/, вгор/, надалі, нарівні, опівдні, опівночі; з двома прийменниками від місцевого множини: навколішках, навшпиньках.
Безприйменн икове творення:
а) від родового однини: вчорау сторчака, дожа;
б) від орудного відмінка однини: нишком, миттю, заразом, вистрибом, цілкому слідом, бігом, жужмом, дзюр ком, даром, л/-тож, ранком, зимою; від орудного відмінка множини: часами, місцями; від архаїчної форми орудного множини: верхи, пішки, рачки.
Прислівники числівникового походження
Прислівників числівникового походження небагато; вони не так поширені, як прислівники, утворені від іменників і прикметників, склад їх не поповнюється, бо й сама група числівників лексично обмежена.
Прислівники де/««' і тричі утворені від кількісних числівників за допомогою суфікса -?/.
330^ Від знахідного відмінка однини збірних числівників з прийменником в або на утворені прислівники вдвоє, втроє... вдесятеро; надвоє, натроє; з прийменником за: заодно; від місцевого однини з прийменником у (в): удвох, утрьох, учотирьох.
Від знахідного відмінка порядкових числівників з прийменником в утворені прислівники вперше, вдруге, втретє, а з прийменником /іо — прислівники по-перше, по-друге; рідковживані прислівники спершу, доперва утворені від нечленної форми родового відмінка з прийменником.
Прислівники займенникового походження
Не зовсім ясними щодо творення є займенникові прислівники — найбільш архаїчна група прислівників: де, там, кг/дм, колы, та/с. Вони утворились переважно від первісних старих складних займенників. Деякі з них зберігають виразні ознаки старих займенників. Наприклад, прислівник поки утворився від прийменника по і нечленного займенника къ у знахідному відмінку множини; прислівники доки, доти, досі, звідки, звідти теж являють собою залишки відмінкових форм нечленних займенників къ, тъу сь у поєднанні з прийменником до або з двома прийменниками (з-від-ки, з-від-ти). Прислівники mod/, modj, туди, куди, сюди, всюди утворилися з поєднання відмінкових форм нечленних займенників з суфіксом -д, який мав спочатку форму -ді (із -dt), а потім -ди.
Прислівники так, сяк, тут теж походять від складних займенників та + къ, ся + къ, ту + тъ; там походить із займенника та і суфікса -мъ; коли — із нечленного займенника къ (ко) + суфікс -ли; інколи — з нечленного займенника инъ («один») + коли.
Від займенників куди, коли, інде за допомогою частки де утворилися прислівники декуди, деколи, деінде; з прийменника по і складного прислівника декуди утворився прислівник подекуди; з частки аби або частки ні і займенників куди, де, як утворились прислівники абикуди, абиде, абияк, нікуди, ніде, яшс.
