Курс современного украинского литературного языка, часть 1 - Жовтобрюх М.А.
Скачать (прямая ссылка):
Відмінювання питально-відносних займенників дтяо, 1140
н. хто що
р. кого чого
д. кому чому
3. кого що
о. ким чим
м. (на) кому у (на) кім (на) чому у (на) чім
Відмінювання питально-відносного займенника «ш? (rVite, чші)
Відмінки Однина Множина
чол. рід середи, рід жін. рід для всіх родів
Н. Р. д. 3. О. М. чий чиє чийого чийому (чиєму) = Н. або Р. чиє чиїм (на) чийому у (чиєму, чиїм) чия чиєї чиїй чию чиєю (на) чиїй чиї чиїх чиїм = Н. або Р. чиїми (на) чиїх
Відмінювання питально-відносного займенника скільки
Н. скільки 3. скільки (скількох)
Р. скількох О. скількома
Д. скільком М. (яа) скількох
Уваги до відмінювання питально-відносних, неозначених і заперечних займенників
Питально-відносні займенники хто, що мають різні основи у відмінкових формах і, крім того, не мають форм множини.
Неозначені займенники будь-хто, будь-що, хто-небудь, що-небудь у хтось у щось у дехто у дещо та заперечні займенники ніхто, ніщо відмінюються так, як питально-відносні займенники Xmo1 що.
У давальному і місцевому відмінках однини питально-віднос-ний займенник чий має такі паралельні форми: чийому і чиєму; на чийому, на чиєму і на чиїм.
322^Питально-відносний займенник скільки, як і кількісні числівники, не має граматичної категорії числа. (Див. про це § 114, «Граматичні особливості кількісних числівників», стор. 301).
Питально-відносні займенники який і котрий відмінюються, як прикметники твердої групи.
Неозначені займенники якийсь і чийсь у родовому і місцевому відмінках множини вживаються з вставним звуком о перед часткою -сь: якихось, на якихось; чиїхось, на чиїхось; неозначені займенники хтось, щось, чийсь в орудному відмінку однини мають паралельні форми: кимсь, чимсь, чиїмсь і рідше вживані в літературній мові кимось, чимось, чиїмось.
Заперечні займенники в непрямих відмінках вживаються з різним наголосом.
Порівняйте:
Нікому (нема кому) поїхати Нікому не вдається досягти
по дрова. тієї вершини.
Нічого (нема чого) вам ска- Ми за мир, і нічого нам не
зати. зроблять ніякі палії війни.
З обома наголосами вживаються ці займенники і тоді, коли часткою ні відокремлюється прийменник від займенника: ні в кого і ні в кого; ні з ким і ні з ким; ні в чому і ні в чбму.
§ 119. Морфологічний склад займенників
Займенники належать до основного словникового фонду української мови, але вони, як і числівники, становлять замкнену групу, яка в сучасній мові якщо і поповнюється новоутвореннями, то тільки в процесі прономіналізації інших частин мови.
Переважна більшість займенників — прості слова.
До складних займенників належать: а) неозначені займенники, утворені поєднанням питальних займенників з неозначеними частками деаби-сб, будь-небудь, хтозна-, казна-: дехто, абищо, хтось, будь-який, що-небудь; б) заперечні займенники, утворені поєднанням заперечної частки«/ з питальним займенником: ніхто, ніщо, ніякий; в) питально-відносний займенник хто (утворений з нечленного займенника къ + то; після зникнення зредукованого внаслідок дисиміляції замість к маємо дг); займенник що (відповідає старій нечлен-ній формі чь + то); г) означальний займенник кожний (історично склався з нечленного займенника къ, який поєднувався з словотворчою часткою жд(о) та суфіксом -я-; зредукований ъ змінився на о, і група приголосних ждн спростилася на жн).
21*
323До складених займенників відносять займенники типу той самий, одне і те ж; той чи інший, хто такий, хто така, цо ma/се і т. п.
У деяких займенниках, співвідносних з прикметниками, виступають форми з суфіксами -еньк-, -есеньк-ісіньквсенький, отакенький, отакесенький, самісінький. Такі форми вживаються в розмовній мові; вони втратили відтінок пестливості і служать для підкреслення певної міри вияву означуваного.
§ 120. Перехід різних частин мови в займенники (прономіналізація)
У контексті деякі іменники, прикметники, числівники можуть втрачати своє реальне лексичне значення і набувати узагальнено-вказівного значення, тобто своєю функцією наближатися до займенників. Явище переходу різних частин мови в займенники називається прономіналізацією.
Повністю переходять у займенники деякі повнозначні частини мови, а саме:
1. Числівники:
а) числівник один може вживатись у значенні неозначеного займенника якийсь, напр.: їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою усі свої скарби великі... (М. В.). Вас питав один чоловік.
Один може виступати в ролі означального займенника: Далека нам путь, але ми не одні (С.) (дорівнює значенню «не самі»). Мов одірвалось од гіллі, одно-однісіньке під тином сидить собі в старій ряднині (Шевч.) (дорівнює значенню «саме-самісіньке»).
Один у сполученні із заперечно-підсилюючою часткою ні в заперечних реченнях в результаті прономіналізації дорівнює значенню «ніхто», «жоден», напр.: Ні один у поході не відстав (тобто «ніхто не відстав», «жоден не відстав»);
б) в українській мові числівник другий може вживатись із значенням означального займенника інший, напр.: На другу осінь учитель перейшов у друге село (Тесл.) (другу— порядковий числівник; друге — займенник, дорівнює значенню «інше»).